13 січня 2022 року Справа № 915/1614/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Берко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний код 42502769)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Авдєєвої Олени Григорівни ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Приватна організація «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; ідентифікаційний код 37396233)
2) Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; ідентифікаційний код 37396151)
про: стягнення 22 175,09 грн,
представники учасників справи не з'явились,
Суть спору:
05.11.2021 Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.10.2021 (вх. № 16637/21) (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву та відкрити провадження у даній справі;
- залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Громадську спілку «Українська ліга авторських та суміжних прав» і Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами»;
- справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
- стягнути з відповідача на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (місцезнаходження: Україна, 02002, місто Миколаїв, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 42502769) суму основного боргу, що складає 22 175,09 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 808,63 грн, індекс інфляції від простроченої суми, що складає 2 166,47 грн;
- судові витрати покласти на відповідача;
- витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № ТЗ-77/11/19 від 01.11.2019 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, з додатками до нього; застосування норм статей 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230-232 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 10.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1614/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено розгляд справи по суті на 09 грудня 2021 року о 10:30; залучено до участі у справі Приватну організацію «Українська ліга авторських та суміжних прав» та Приватну організацію «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов'язано позивача в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали направити третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, докази чого надати суду; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи; постановлено проводити у справі № 915/1614/21, призначене на 09 грудня 2021 року о 10:30 за участю представника Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» у режимі відеоконференції.
17.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.11.2021 (вх. № 17285/21), в якому фізична особа-підприємець просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, мотивовані посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 910/16803/19, зокрема, на те, що позивач в своїх інтересах не має права звертатися до суду з таким позовом, оскільки організація колективного управління має право звертатися з позовом до суду лише у визначений законом спосіб - від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав, відповідно до статутних повноважень та доручень правовласників.
29.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 23.11.2021 (вх. № 17922/21) в якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на обов'язковість умов укладеного між сторонами договору.
У зв'язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 06.12.2021 по 10.12.2021, судове засідання, призначене на 09.12.2021 не відбулося.
Ухвалою суду від 13.12.2021 розгляд справи по суті було призначено на 13 січня 2022 року о 10:30.
Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
В судове засідання 13.01.2022 з'явився відповідач, якого суд заслухав. Інші учасники справи в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про час та місце його проведення були повідомлені. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників позивача та третіх осіб.
За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 13.01.2022 о 15:00.
Після перерви, в назначений час, за відсутності представників сторін, суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.01.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні відповідача, суд -
01 листопада 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Авдєєвою Оленою Григорівною, як користувачем, Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав», як Суміжною ОКУ, Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», як Авторською ОКУ, та Приватною організацією «Українська ліга авторських та суміжних прав», як Організацією, був укладений чотирьохсторонній Договір № ТЗ-77/11/19 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір), відповідно до предмету якого Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
За умовами наведеного Договору:
- сторони цим Договором передбачають особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської Організації та Суміжної Організації, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2);
- Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1);
- Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2);
- за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»): … Організацією може надсилатись Користувачу рахунок-фактура та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу. Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4. цього Договору (п. 3.3);
- механізм розстрочки передбачений цим Договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це право стосується кожного із дозволів; як стосовно авторських прав, та і стосовно суміжних прав). Підставою для сплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього (п. 3.4);
- отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторська ОКУ (п. 3.5);
- договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатка № 1 до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.1);
- договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатка № 2 до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.2);
- надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках №1 і № 2 до цього Договору. Строк дії Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 і Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку № 3 до Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та і в Додатках № 1 і № 2 відповідно щодо суміжних прав та стосовно авторських прав; порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок Організації встановлений Договором та Додатком № 3 до нього, при цьому порядок сплати винагороди (роялті) Організації (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ встановлений також відповідно Додатками № 1 і № 2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до Договору (п. 4.3);
- у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською ОКУ, окремо Суміжною ОКУ до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною ОКУ, а також у разі досягнення домовленості між Авторською ОКУ та Суміжною ОКУ ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача (п. 5.1).
Додатком № 1 до вказаного Договору виступає Договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав.
Додатком № 2 до вказаного Договору виступає Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права.
За змістом п.п. 5.1.-5.2. Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 01» листопада 2020 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкції та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання.
Додатком № 3 до Договору сторони погодили Перелік закладів, в який Користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права.
Згідно з п. 2 Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 1600,00 грн за заклад Користувача. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем.
Вищенаведений Договір з додатками до нього скріплений підписами його учасників.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, а також відсотків річних та інфляційних втрат внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір № ТЗ-77/11/19 від 01.11.2019 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, з додатками до нього.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначає Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав», позивачеві належить 50 % від винагороди, що підлягає перерахуванню відповідачем на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських та суміжних прав», що дорівнює 19200,00 грн, та складається з наступних періодів дії Договору:
- перший рік дії Договору, що складається з 12 місяців (з листопада 2019 року по жовтень 2020 оку включно), борг за який складається з нарахування до сплати за 12 місяців, дата несплати якого настала 16.11.2019, що складає 19200,00 * 50 % = 9600,00 грн;
- другий рік дії Договору (дія Договору є автоматично пролонгованою, оскільки Договір не було розірвано або встановлено іншу підставу для скасування його обов'язковості для сторін), що складається з 12 місяців (з листопада 2020 року по жовтень 2021 року включно), борг за який складається з нарахування до сплати за 12 місяців, дата несплати якого настала 27.10.2020, що складає 19200,00 * 50 % = 9600,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати винагороди (роялті), враховуючи положення п. 3.5. Договору, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 50% заборгованості за Договором, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами по даній справі регулюються положеннями чинного законодавства України про ліцензійні зобов'язання.
Так, згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Відповідно до положень ст. 1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.
У пунктах 3.1. 3.2. Договору сторонами погоджено, що Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав та Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права відповідно укладаються строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і за своєю правовою природою ліцензійними договорами.
Приписами ч.ч. 3-6 ст. 1109 ЦК України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Строк дії Договору погоджений сторонами у пунктах 3.1.-3.2. цього Договору та становить 1 рік (із автоматичною пролонгацією).
За договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також «Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) на рахунок Організації (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»):… Організацією може надсилатись Користувачу рахунок-фактура та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу. Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4. цього Договору (п. 3.3. Договору).
Згідно з пунктом 2 Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено наступний розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права: 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 00 копійок) за заклад Користувача. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організація колективного управління - громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
Так, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку.
Разом із тим, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей.
Засновниками організації колективного управління можуть бути виключно правовласники. Засновниками і членами організації колективного управління можуть бути фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи приватного права.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» правовласники, як суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об'єктів, або на підставі закону.
Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.
Колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов'язкового колективного управління (ч. 7 ст. 5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»).
Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.
Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» вимагають отримання згоди від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.
Згідно з п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав; звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація.
За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.
Статтею 17 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» встановлено, що установа є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа. На вимогу заявника Установа безоплатно надає витяг з Реєстру організацій колективного управління протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної заяви.
Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління «право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою».
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як з'ясовано судом з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, 01.11.2019 учасники справи відписали Договір № ТЗ-77/11/19 про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах строком на 1 рік і (із автоматичною пролонгацією). На виконання умов зазначеного Договору відповідач мав здійснити перерахунок узгодженої сторонами винагороди (роялті) до 16.11.2019.
Відтак, беручи до уваги встановлені судом обставини та подані учасниками справи докази, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми основного боргу за спірні періоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 19 200,00 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права звертатися до суду з таким позовом, оскільки організація колективного управління має право звертатися з позовом до суду лише у визначений законом спосіб - від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав, відповідно до статутних повноважень та доручень правовласників.
Суд наголошує, що право позивача звертатися до суду з відповідним позовом прямо передбачено умовами п. 5.1 укладеного між сторонами Договору.
Також відхиляється судом і посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 08.06.2021 у справі № 910/16803/19, оскільки правовідносини, які були предметом розгляду в межах справи № 910/16803/19 не є подібними до тих, які є предметом розгляду в межах даної справи № 915/1614/21.
Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
1. Інфляційні втрати в загальній сумі 2166,47 грн, у тому числі:
- за період 16.11.2019 по 01.10.2021 щодо суми заборгованості 9 600,00 грн на суму 1215,91 грн;
- за період 27.10.2020 по 01.10.2021 щодо суми заборгованості 9 600,00 грн на суму 950,56 грн.
2. 3 % річних на загальну суму 808,63 грн, у тому числі:
- за період з 16.11.2019 по 01.10.2021 щодо суми заборгованості 9 600,00 грн на суму 540,50 грн;
- за період 27.10.2020 по 01.10.2021 щодо суми заборгованості 9 600,00 грн на суму 268,13 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
За перевіркою суду нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Авдєєвої Олени Григорівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769) суму основного боргу, що складає 19 200,00 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 808,63 грн, індекс інфляції від простроченої суми, що складає 2 166,47 грн, а також 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769);
Відповідач: Фізична особа-підприємець Авдєєва Олена Григорівна ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Приватна організація «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10; ідентифікаційний код 37396233),
2) Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1; ідентифікаційний код 37396151).
Повне рішення складено та підписано судом 18.01.2022.
Суддя О.Г. Смородінова