нп 2/490/2350/2021 Справа № 490/648/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
11 січня 2022 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А.,
при секретарі Волошиній Я.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аланд», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
28 січня 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №35476 від 08.09.2020 р., вчинений приватним нотаріусом ЖМНО Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» борг в сумі61190,00 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, на перебуваючи на роботі від свого керівника отримала постанову приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 30.12.2020 року про звернення стягнення з заробітної плати на підставі вищевказаного виконавчого напису. Проте, жодних зобов'язань перед ТОВ ФК «Аланд» не має, ніколи не перебувала у правовідносинах з відповідачем. Крім того зазначає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 87 та 88 ЗУ «Про нотаріат».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2021 року визначено головуючого суддю Гуденко О.А.
01.02.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.
Ухвалою суду від 01.02.2021 року зупинено стягнення за виконавчим написом №35476, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» грошові кошти в сумі 61190,00 грн. - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Ухвалою суд від 01.02.2021 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та одночасно витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича належним чином завірені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису №35476, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» грошові кошти в сумі 61190,00 грн.
Ухвалою суду від 19.05.2021 року витребувано у у приватного виконавця Дорошкевич В.Л належним чином завірені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису №35476, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» грошові кошти в сумі 61190,00 грн.
16.07.2021 року від приватного виконавця, який тимчасово заміщує приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. надійшли копії витребуваних документів судом на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2021 року.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення.
Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.
08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 35476 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №017-99928-060913 від 07.09.2013 року , укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов язків якого, на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40-К від 06.10.2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов язків якого, на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року є ТОВ «ФК «Аланд». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року. Сума заборгованості складає 54 764 грн. 00 коп. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 34 364 грн. 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20 400 грн. 00 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст..31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню - 55 264 грн. 00 коп.
09.11.2020 року представник ТОВ «ФК «Аланд» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич В.Л. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просить відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого ПН ЖМНО Гораєм О.С. за № 35476 від 08.09.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 55 264 грн. 00 коп.
На підставі виданого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною. було винесено постанову від 30.12.2020 року в межах виконавчого провадження № 63864045 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника.
06.09.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було підписано заяву про надання кредиту № 017-99928-060913. Відповідно до умов заяви ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст..88 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною .
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
дата набрання юридичної сили;
строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі за № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи, те, що в даному випадку виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням встановленого законом строку, при цьому, суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання виконавчого напису № 35476 від 08.09.2020 року вчиненого ПН ЖМНО Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в сумі 61 190 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. (за позовну заяву) та 454,00 грн. (за заяву про забезпечення позову) , що разом становить 1362,00 грн.
Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аланд», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 08.09.2020 р., зареєстрований в реєстрі за № 35476, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 61 190 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО