нп 2-о/490/218/2021 Справа № 490/7920/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 січня 2022 року м.Миколаїв
Центральни районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
за участю секретаря - Волошиної Я.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа Центральний відділ в м.Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України, -
В жовтні 2021 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, постійного проживання його на території України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з моменту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 і по теперішній час проживає на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України має для нього юридичне значення, оскільки дає можливість отримати паспорт громадянина України. Без встановлення цього факту в судовому порядку він позбавлений можливості отримати громадянство України.
Заявник у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти рішення по справі на розсуд суду.
Вислухавши пояснення заявника, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи та виконавче провадження, суд дійшов до наступного.
Згідно Довідки КЗ «Загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів - центр загальної і профільної освіти та комплексної реабілітації» Миколаївської обласної ради від 18.01.2021 р. №44, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався та виховувався у Миколаївській обласній школі-інтернаті №5 для дітей-сиріт та дітей, які були позбавлені батьківського піклування з 01.09.1980 року по 28.08.1983 року. Знаходився на повному державному забезпеченні. Мав соціальний статус сироти (одинока мати померла). Вибув на подальше навчання до СПТУ №1.
Згідно довідки ДП «Миколаївський суднобудівний завод» №45/153 від 02.12.2020 року ОСОБА_1 з 25.06.1987 р. по 27.04.1995 р. працював на підприємстві.
З відповіді Центру надання адміністративних послуг Веселинівської селищної ради Миколаївської області № 123 від 10.06.2021 р. вбачається, що згідно запису в будинковій книзі № 1 за 1987-1992 роки - ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав з 17.01.1991 р. по 1993 р. в с.Луб'янка Веселинівського району Миколаївської області. Згідно запису в по господарській книзі за 1991-1995 рр. особовий рахунок № НОМЕР_1 виконавчого комітету Луб'янської сільської ради с.Луб'янка Веселинівського району Миколаївської області, проживав з ОСОБА_2 1962 р.н. в с.Луб'янка та працював в смт.Веселинове на заводі сухого знежиреного молока.
З довідки Центрального РВ у м.Миколаєві УДМС України в Миколаївській області від 18.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 справді звертався до Центрального РВ у м.Миколаєві УДМС України в Миколаївській області з заявою про встановлення його особи. Проведеною за заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави.
Листом ДМС УДМС України в Миколаївській області Центрального районного відділу м.Миколаєва для встановлення належності до громадянства України було рекомендовано звернутися до суду та підтвердити факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 р. Або 13.11.1991 р.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Указом Президента України від 27.03.2001р. № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок). Цей Порядок відповідно до Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до п. 7 цього Порядку передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до п. 8 Порядку встановлення належності до громадянства України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР; в) рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Таким чином, заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 315, 319 354-356 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Центральний відділ в м. Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Нове, Очаківського району, Миколаївської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 січня 2022 року
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.