Справа № 490/4247/21
нп 2/490/3482/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 грудня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Коптєвій Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Центральний відділ державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
03 червня 2021 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив: визнати таким, що підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований за № 4317 про стягнення заборгованості за кредитним договором №004-14600-271213 від 27 грудня 2013 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів. Будь-яких договорів з відповідачем не укладав. Про існування заборгованості перед ТОВ «Фінпром Маркет» не знав. Крім того, у період зазначений у виконавчому написі, а саме з 08.02.2018 року по 23.07.2020 року, позивач не перебував у кредитних відносинах з жодним з перелічених в ньому кредиторів. Позивача не проінформували про перехід прав і зобов'язань, тобто про укладання договору про відступлення прав вимоги, яким здійснено заміну кредитора у зобов'язанні. Чим був позбавлений права оскаржити вимоги відповідача. Що в свою чергу не встановлює безспірність заборгованості або іншої відповідальності позивача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Шолох Л.М. Цього ж дня матеріали справи передано для розгляду судді.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 червня 2021 року відкрито провадження по даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач право на подання відзиву не скористався.
У судове засідання 22 грудня 2021 року сторони у справі та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не з'явилися з невідомих суду причин.
Відповідачем ТОВ «Фінпром Маркет» до суду подано заяву про визнання позовних вимог, в якій відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» в частині визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. зареєстрованого за №4317 від 23 липня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ТОВ «Фінпром Маркет» про врегулювання спору за участі судді - відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та врахувавши думку позивача про можливість розгляду справи без його участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, на виконанні у Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий напис, вчинений 23 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за № 4317, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 54 222,53 грн.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасимчук О.О. від 18 травня 2021 року ВП № 65448118 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4317 виданого 23 липня 2020 року.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (в редакції чинній станом на 08 серпня 2020 року, далі - Закон № 3425-XII) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону № 3425-XII нотаріуси вчиняють виконавчі написи.
Частиною 1 статті 88 Закону № 3425-XII встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Тобто, виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі слід перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Таких висновків дійшов Верховним Судом у постанові від 06 травня 2019 року №320/7932/16-ц.
Щодо переліку документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису суд зазначає таке.
Статтею 87 № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік таких документів наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, якою затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).
Враховуючи ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року № К/800/6492/17 та № К/800/7651/17, до даних правовідносин має бути застосовано Перелік у редакції, чинній станом на 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Зі змісту оскаржуваного у цій справі виконавчого напису слідує, що підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису є: кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», за договором відступлення прав вимоги №194/К від 09.02.2018 року, який в свою чергу на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року передав право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та який в свою чергу передав право вимоги за договором факторингу №20/ФК від 09.07.2020 року відповідачу по справі ТОВ «Фінпром Маркет». При цьому посилання на угоди, які б були посвідчені нотаріусом виконавчий напис від 23 липня 2020 року не містить.
Зі змісту виконавчого напису слідує, що стягнення за ним проводиться за період з 08 лютого 2018 року по 23 липня 2020 року у сумі 54 222, 53 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 35 441,91 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією у розмірі 18 730,62 грн, плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 50,00 грн.
За приписами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначає позивач, він не перебував у кредитних відносинах з жодним з кредиторів.
Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів на підтвердження існування за період з 08 лютого 2018 року по 23 липня 2020 року заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет» у сумі 54 222 грн 53 коп.
Відтак сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2018 року по 23 липня 2020 року у сумі 54 222 грн 53 коп. не є безспірною, тому не може бути стягнута на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог до ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.
Виконавчий напис від 23 липня 2020 року за № 4317 щодо звернення стягнення на користь ТОВ «Фінпром Маркет» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 54 222 грн 53 коп. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на те, що відповідач визнав позовні вимоги позивача, відповідно до приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України, позивачу слід повернути з державного бюджету 681 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору під час подачі позову та заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4317 від 23 липня 2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у сумі 54 222 грн 53 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 681 грн 00 коп. витрат на сплату судового збору під час подачі позову та заяви про забезпечення позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст складено 27 грудня 2021 року.
Інформація про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, б. 9а, офіс 204.
Суддя Л.М. Шолох