Справа № 490/1444/20
нп 2/490/293/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 грудня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Коптєвій Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У березні 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій позивач просив:
стягнути з відповідача на його користь суму матеріального збитку у розмірі 98 636 грн 71 коп.;
стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 грн 00 коп.;
стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 986 грн 37 коп.;
стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 3000 грн 00 коп.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2020 року відкрито провадження у справі.
Правом на падання відзиву відповідач не скористався.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 лютого 2021 року визначено головуючого суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 березня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М.
У судове засідання сторони не з'явилися з невідомих суду причин. Від позивача надійшла заява з проханням справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує.
Враховуючи думку позивача, який просить розглядати справу за його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
29 січня 2020 року о 01 год 00 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Фольксваген Пасат. Номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Шнєєрсона, у м. Миколаєві, виїжджаючи з другорядної дороги на головну вул. Нікольська, не надав переваги у русі транспортному засобу БМВ 520 і номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазначили технічних ушкоджень.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 березня 2020 року за вчинення правопорушенням, передбаченого статтею 124 КУПАП, на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн 00 коп. Ця постанова набрала законної сили 23 березня 2020 року.
Відповідно до звіту про оцінку автомобіля БМВ 520і реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу становить 331 531 грн 18 коп., ринкова вартість автомобіля на момент ДТП - 93 036 грн 71коп, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ 520і - 93 036 грн 71 коп.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль БМВ 520 і номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у разі наявності такого договору).
Викладене узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом, зокрема, у постанові від 02 липня 2018 року у справі № 750/9590/16-ц.
Наявними у справі доказами підтверджується, що 29 січня 2020 року ОСОБА_2 рухаючись на перехресті вул. Нікольської та Шнєєрсона не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою не надав перевагу у русі позивачу ОСОБА_1 та був винуватцем ДТП яка мала місце цього дня.
За такого зважаючи на приписи статей 1187, 1188 ЦПК України з відповідача на користь позивача сліду стягнути матеріальну шкоду заподіяну транспортному засобу БМВ 520 і номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач, у розмірі 98 636 грн 71 коп.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає таке.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зміст статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивач вказує на те, що після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 січня 2020 року та пошкодження належного йому транспортного засобу, позивач та його сім'я змушені були пересісти на громадський транспорт, не змогли відмовити від поїздок на відпочинок, деякі поїздки пов'язані з роботою позивач відклав. У зв'язку із цим позивач відчув емоційні страждання, душевні страждання які виникли у наслідок порушення звичайного способу життя. Наявні у матеріалах справи копії доказів свідчать про те, що після ДТП позивач звертався до лікаря, який призначав йому лікування у зв'язку із діагнозом ЗЧМТ (29 січня 2020 року).
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що внаслідок ДТП, яка мала місце 29 січня 2020 року за участі позивача та відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої слід визначити у розмірі 5000 грн 00 коп. З огляду на викладені вище обставини така сума на думку є обгрунтованою та співмірною із завданою позивачу моральною шкодою.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, відповідно до приписів статті 137 та 141 ЦПК України з відповідача на його користь слід стягнути сові витрати у розмірі 3000 грн 00 коп.
Керуючись статтями 142, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 93 036 (дев'яносто три тисячі тридцять шість) грн 71 коп. відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подачу позову.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 січня 2022 року.
Суддя Л.М. Шолох