1Справа № 335/406/22 1-кс/335/239/2022
15 січня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштованого, освіта середня, студент 1 курсу Запорізького національного університету, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Слідчий СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що 13.01.2022, приблизно о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , здійснив поштовх у спину потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, ОСОБА_4 , відкрито викрав мобільний телефон «Meizu M3 note» в корпусі сірого кольору загальною вартістю 1000 грн, який належить потерпілому ОСОБА_8 .
Тим самим, своїми діями, ОСОБА_4 спричинив майнову шкоду на суму 1000 грн.
Слідчий, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, у клопотанні зазначено, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022082060000070 від 13.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
13.01.2022 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 .
14.01.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, тяжкого злочину, суд враховує вік підозрюваного, що останній має місце постійного проживання, має родину, має міцні соціальні зв'язки, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Враховуючи характер висунутої підозри, відсутність негативних характеристик підозрюваного ОСОБА_4 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, проте вказане твердження можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши ОСОБА_4 з 20:00 год. до 07:00 год. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на дві місяці, тобто до 14.03.2022 року включно, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому з 20:00 год. до 07:00 год. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на дві місяці, тобто до 14.03.2022 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 14 березня 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1