Справа № 199/5152/21
(2/199/265/22)
19.01.2022 м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов, який містить вимогу майнового характеру, а саме визнати за нею право власності в порядку спадкування на нерухоме майно, а саме: частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю його майна.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Позивачем у позові не визначено ринкову вартість спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості нерухомого майна.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2022 року становить 2393,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору з урахуванням позовних вимог, а саме вартості ј частини квартири після смерті ОСОБА_4 та вартості ј частини квартири після смерті ОСОБА_5 .
Крім того, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру - усунення від права на спадкування, визнання факту, зняття з реєстрації, за які підлягає сплата судового збору в розмірі 2977,20 грн. (992,40 грн. х 3).
Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на поховання, сплату житлово-комунальних послуг, то позивачу необхідно визначити суму таких витрат і сплати судовий збір, як за вимоги майнового характеру, тобто 1% від суми позову.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Оскільки в матеріалах позову відсутні належні докази вартості спадкового майна на час звернення ОСОБА_1 до суду, останній необхідно роз'яснити, що ціну позову можливо встановити шляхом звернення до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки спірного майна, після визначення якої необхідно встановити ціну позову і сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за вимогу майнового характеру.
Суд також звертає увагу позивача, що у відповідності до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Проте, до позовної заяви не надано доказ, а саме лист з описом вкладення направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачу вимоги ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, а саме - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та стягнення боргу - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк до 29 січня 2022 року але не більше десяти днів з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Б.Подорець