Справа № 199/9504/21
(2/199/774/22)
Іменем України
18.01.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду звернулась позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 23 листопада 1985 року було зареєстровано шлюб із відповідачем. Від шлюбу мають повнолітню доньку. Також зазначає, що спільне життя у неї з відповідачем по справі не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, відмінність характерів та поглядів на спільне подружнє життя, шлюбні відносини припинено, у зв'язку з чим вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, просила шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач направив до суду заяву про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 23 листопада 1985 року.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач у позові стверджувала, що під час подружнього проживання у сторін виявились різні характери, погляди на шлюб та сім'ю, шлюбні відносини фактично припинені і шлюб носить формальний характер. Відповідачем вказані визнані. Спір про поділ майна між сторонами по справі на тепер відсутній. За таких обставин суд вважає, що сім'я розпалась та зберегти її неможливо.
Керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 23 листопада 1985 року Палацом урочистих подій м. Миколаєва, актовий запис № 1900.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя