13.01.2022 Справа№907/840/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,
розглянувши заяву представника Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" від 11.01.2022 р. про забезпечення позову за вх. № 110/22 від 12.01.2022 р.
у справі № 907/840/20
за позовом: Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос", м. Київ
до відповідача-1: Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), м. Івано-Франківськ
до відповідача-2: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, м. Київ
до відповідача-3: Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово
до відповідача-4:Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К", м. Берегово
до відповідача-5:Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта", м. Берегово
про визнання права власності, звільнення з-під арешту нерухомого майна, виключення його з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 року, визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна
Учасники справи не викликалися
Розпорядженням голови Господарського суду Закарпатської області за № 01-04/1/21 від 11.02.2021 р. вирішено передати на розгляд Господарського суду Львівської області, як найбільш територіально наближеного, судову справу № 907/840/20 за позовом Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), до відповідача-2: Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України, до відповідача-3: Підприємства об'єднання громадян експлуатаційно - виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К", до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жайворонок-Пачірта" про визнання права власності, звільнення з-під арешту нерухомого майна, виключення його з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 року, визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до протоколу авоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 р., матеріали справи № 907/840/20 передано на розгляд судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.03.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.03.2021 р. підготовче засідання у даній справі відкладено на 21.04.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.04.2021 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.05.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 24.05.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2021 р. підготовче засідання у даній справі відкладено на 16.06.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2021 р. підготовче засідання у даній справі відкладено на 21.07.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 907/840/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.08.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 21.09.2021.
Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 21.09.2021 розгляд справи по суті призначено на 20.10.2021.
Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 20.10.2021 розгляд справи по суті призначено на 15.12.2021.
Рух справи та причини відкладення судових засідань викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Призначене на 15.12.2021 р. судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося з технічних причин, у зв'язку з відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.12.2021 р. розгляд справи по суті призначено на 12.01.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2022 р. судом постановлено повернутися до розгляду справи № 907/840/20 у підготовчому провадженні. Клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за вх. № 80/22 від 11.01.2022 р. судом задоволено. Залучено до участі у справі № 907/840/20 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Підготовче засідання у даній справі призначено на 02.02.2022 р.
12.01.2022 р. від представника позивача на адресу суду поступила заява про забезпечення позову за вх. № 110/22. У вказаній заяві позивач просить суд накласти арешт на споруду експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2255991721102 та встановити заборону щодо передачі споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2255991721102), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вулиця Корятовича (вулиця Одеська), будинок 1, на реалізацію через електронні торги, аукціони, біржі, тощо з підстав, викладених у поданій заяві. До вказаної заяви про забезпечення позову представником позивача долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2022 р., копію договору купівлі-продажу свердловини від 24.12.2021 р., який укладений між Фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_1 . Також представником позивача до заяви про забезпечення позову долучено платіжну квитанцію № 4222-4238-7561-1216 від 11.01.2022 про сплату судового збору на суму 1 240,50 грн.
Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.
15.12.2021 року позивачу із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що спірне майно на підставі Договору іпотеки від 25.12.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом Олександром Анатолійовичем, зареєстрованим за №2436, передане в іпотеку ОСОБА_2 .
06.12.2021 року іпотекодержатель набув (зареєстрував) право власності на спірне майно у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку із невиконанням забезпеченого іпотекою зобов'язання.
10 січня 2022 року позивачу стало відомо, що 24.12.2021 року за договором купівлі-продажу свердловини, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О. А., зареєстрованим за № 2321, ОСОБА_2 продав спірну свердловину ОСОБА_1 .
Таким чином, як зазначає позивач, лише за грудень 2021 року двічі відбулась формальна зміна титульного власника спірної свердловини.
При винесенні ухвали суд керувався таким.
Відповідно до положень ст.136 ГПК України, господарський суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з нормою частини одинадцятої статті 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову унормовано статтею 139 ГПК України. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч.1 ст.139 ГПК України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Слід також зазначити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд звертає увагу на те, що приписами ст.136 ГПК України, передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №914/1257/18). Тобто, за замістом ч.2 ст.136 ГПК України, у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається (має намір звернутися) позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 у справі №915/1792/18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати за Громадською організацією «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «КОЛОС» (02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 1/11; Код ЄДРПОУ: 01287191) право власності на споруду експлуатаційної свердловини №2-т, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та являється приналежною річчю до майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 37802930); звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «КОЛОС» (02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 1/11; Код ЄДРПОУ: 01287191), а саме: споруду експлуатаційної свердловини термальних вод №2-т, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, описану й арештовану 21.10.2015 р. Відділом державної виконавчої служби Берегівського районного управління юстиції у межах виконавчого провадження №47602724; виключити майно (експлуатаційну свердловину №2-т, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) з акту опису й арешту майна від 21.10.2015 р., винесеного у межах виконавчого провадження №47602724; визнати недійсними електронні торги від 12.10.2016 р. з реалізації арештованого майна за лотом № 172345 (споруда експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2), оформлені протоколом проведення електронних торгів № 204258 від 12.10.2016 р.; визнати недійсним Акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про проведені електронні торги від 17.12.2020 року у зведеному виконавчому провадженні № 53761974; визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів 19.12.2020 року, видане приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Христиною Миколаївною, зареєстроване в реєстрі за №3072.
Як вбачається з документів, які долучені до заяви представника позивача, спірне майно на підставі Договору іпотеки від 25.12.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом Олександром Анатолійовичем, зареєстрованим за №2436, передане в іпотеку ОСОБА_2 .
06.12.2021 року іпотекодержатель набув (зареєстрував) право власності на спірне майно у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку із невиконанням забезпеченого іпотекою зобов'язання.
24.12.2021 року за договором купівлі-продажу свердловини, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О. А., зареєстрованим за № 2321, ОСОБА_2 продав спірну свердловину ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що відповідач-5 вже вчинив дії, спрямовані на ускладнення або унеможливлення виконання рішення у справі, протягом грудня 2021 року двічі відбулась формальна зміна титульного власника спірного майна, достатньо обґрунтованим є висновок про те, що в подальшому будуть вчинені подібні дії, спрямовані на зміну титульного володільця спірного майна, що ускладнить або унеможливить захист порушених прав позивача.
З огляду на зазначені вище обставини позов підлягає забезпеченню шляхом накладення арешту на спірне майно та забороною вчинення дій, спрямованих на розпорядження спірним майном.
Одним із заходів забезпечення позову, згідно з п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відтак, обраний заявником захід забезпечення позову, пов'язаний із предметом позовних вимог.
У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Завданням накладення арешту на майно в господарському процесі як заходу забезпечення позову є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. А тому, ухвала господарського суду про забезпечення позову як виконавчий документ містить усі заходи, що їх зобов'язаний застосувати виконавець на виконання цієї ухвали.
Вказаної позиції притримується також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/608/19 від 04.10.2019р.
Розглянувши доводи представника позивача, які зазначені у заяві про забезпечення позову за вх. № 110/22 від 12.01.2022 р., надавши оцінку доказам, які долучені представником позивача в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у справі № 907/840/20.
З огляду на вищенаведене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява представника Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову у справі № 907/840/20 підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне заяву за вх. № 110/22 від 12.01.2022 р. представника Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову у справі № 907/840/20 за вх. № 110/22 від 12.01.2022 р. задоволити.
Керуючись ст.ст. 140, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву за вх. № 110/22 від 12.01.2022 р. представника Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" про забезпечення позову у справі № 907/840/20- задоволити.
2. Накласти арешт на споруду експлуатаційної свердловини термальної води №2-т, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2255991721102.
3. Встановити заборону щодо передачі споруди експлуатаційної свердловини термальної води №2-т (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2255991721102), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на реалізацію через електронні торги, аукціони, біржі.
Стягувач: Громадська організація "Всеукраїнське фізкультурно - спортивне товариство "Колос" (02002, м. Київ, вул. Флоренції, буд. 1/11; код ЄДРПОУ № 01287191).
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з дня набрання нею законної сили.
Ухвала, відповідно до ст. 235 ГПК України, набрала законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Долінська О.З.