10.01.2022 року м. Дніпро Справа № 908/480/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія”
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Колодій Н.А.) від 02.08.2021р. у справі № 908/480/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент”, м. Дніпро
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія”, Запорізька область, м. Мелітополь
про стягнення 268 745,15 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021р. у справі №908/480/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент”, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія” на користь позивача 209 434,70 грн. основного боргу, 25 252,16грн. пені, 21 043,47грн. штрафу, 10 653,41 грн. інфляційних нарахувань, 2361,41 грн. 3% річних та 4031,18 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з даним рішенням, Приватне акціонерне товариство “Агропромислова Компанія” звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021р. у справі № 908/480/21 в частині розподілу судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 4 031,18 грн. та прийняти в цій частині нове рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, при зверненні з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” не була врахована здійснена Приватним акціонерним товариством “Агропромислова Компанія” оплата в розмірі 1000,00грн, у зв"язку з чим, на момент винесення оскаржуваного рішення основна сума боргу складала 209434,70грн, а тому ставка судового збору повинна бути пропорційна розміру задоволених позовних вимог.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення посилаючись на те, що судові витрати судом першої інстанції розподілені пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Також позивач вказує на те, що скаржником в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягає неправильне розподілення судових витрат, в якому розмірі повинен був стягнутий судовий збір та яке нове рішення в частині розподілу судових витрат повинен винести на його думку апеляційний суд, а також не надано власного розрахунку розміру судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд в судовому засіданні на 29.11.2021р.
У зв'язку із зайнятістю судді Мороза В.Ф. в підготовці суддів апеляційних господарських судів в період 29 листопада по 03 грудня 2021 року для підтримання кваліфікації та неможливістю проведення судового засідання 29.11.2021р., розгляд апеляційної скарги у справі № 908/480/21 не відбувся.
Ухвалою суду від 06.12.2021 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.01.2022.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце засідання відповідач повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку є задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат у вигляді судового збору в сумі 4031,18грн, то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення лише в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” звернулося з позовом до Господарського суду Запорізької області про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія” на його користь 269745,15 грн., з яких : основний борг в сумі 210434,70 грн., три процента річних в сумі 2361,41 грн., втрати від інфляції в сумі 10653,41грн., пеня в сумі 25252,16 грн., штраф в сумі 21043,47 грн.
Також, матеріали справи свідчать про те, що 07.04.2021 на адресу Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на відзив до позовної заяви в якій, у тому числі, містилися уточнення до позову в частині суми боргу.
Згідно з цією відповіддю товариство врахувало позицію відповідача та зменшило суму позовних вимог з урахуванням платіжного доручення № 900 від 12.02.2021 та просило стягнути з відповідача 209434,70грн основного боргу, при цьому суми 3% річних, втрат від інфляції, пені, штрафу, які підлягали стягненню з відповідача, залишилися незмінними.
Ухвалою від 20.04.2021 у даній справі місцевий господарський суд задовольнив клопотання позивача про зменшення позовних вимог.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021р. у справі № 908/480/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр “Реагент” задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія” на користь позивача 209434,70грн. основного боргу, 25252,16грн. пені, 21043,47грн. штрафу, 10653,41грн. інфляційних нарахувань, 2361,41 грн. 3% річних та 4031,18 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення постановлено з урахуванням клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, викладеного у вказаній вище відповіді на відзив.
Частинами 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Щодо досліджуваної справи, то позивач просив стягнути з відповідача: 209434,70грн. боргу, 2361,41 грн. трьох процентів річних, 10653,41 грн. втрат від інфляції, 25252,16 грн. пені, 21043,47 грн. штрафу, що в загальній сумі склало 268745,15 грн., отже в розумінні ст. 163 ГПК України, ця загальна сума і є ціною позову у даному випадку.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до господарського суду позовної заяви складає 4031,18 грн. (268745,15 грн. - ціна позову х 1,5%), тому місцевим господарським, у зв"язку з задоволенням позовних вимог, правомірно покладено судовий збір на відповідача саме у вказаному вище розмірі.
Отже, судом здійснено розподіл судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а доводи апеляційної скарги відповідача щодо невірного розподілу судових витрат не відповідають обставинам справи та є безпідставними.
Інші аргументи скаржника зводяться до цитування норм права, між тим саме лише цитування цих норм не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення без належного мотивування допущених судом порушень норм процесуального права або неправильного застосування ним норм матеріального права.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ “Агропромислова Компанія” на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021 у справі № 908/480/21, тому рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агропромислова Компанія” - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.08.2021р. у справі № 908/480/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 13.01.2022р.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя В.Ф. Мороз