Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4436/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 , м.Чугуїв, Харківська область
про стягнення коштів 76 090,61 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків про стягнення 76 090,61 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 65 346,03 грн., пеня у розмірі 4 856,08 грн., 3% річних у розмірі 1204,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 684,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на неналежне виконання з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №14113 від 01.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 922/4436/21, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.Також, цією ухвалою залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.
Третій особі було встановлено строк для подання пояснень.
Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.
26.11.2021 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву (вх.№28012), в якому відповідач не спростовує наявність у нього заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії та зазначає, що є неприбутковою установою, фінансування діяльності якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Невиконання зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Разом з цим, враховуючи відсутності вини відповідача у затримці оплати за надані послуги з постачання електричної енергії та складне фінансове становище, просить зменшити розмір пені на 70 %.
Відзив долучено судом до матеріалів справи.
03.12.2021 позивач до суду надав відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№28527), в якій наголошує на відсутність підстав для зменшення пені на 70% за прострочення зобов'язання за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №14113 від 01.01.2020.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.11.2021) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, у зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному "Правилами енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - Постанова), та на умовах договору постачання універсальних послуг.
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерне товариство "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання послуг, здійснює постачання роздрібного ринку електричної та універсальних послуг розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина 4 статті 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що і фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Разом з тим, у відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Дані про Споживача передані від попереднього постачальника Акціонерного товариства "Харківобленерго".
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Військовою частиною А-2467 (третя особа, споживач) було надано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додаток 1 до договору)
Таким чином Договір між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (позивач, постачальник) та Військовою частиною А-2467 (споживач, третя особа) вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14113 від 01.01.2020 року.
Додатковою угодою від 01.01.2020 до Договору було змінено Платника за Договором на Квартирно -експлуатаційний відділ м.Харків. Таким чином, платником за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14113 від 01.01.2020 року є Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків (відповідач).
Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника. Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. За умовами п. З комерційної пропозиції № 2 розрахунковим періодом періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Платником за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення; у разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді; укладення сторонами та дотримання Платником узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Платника від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції № 2 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду; рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 7 комерційної пропозиції № 2 у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
-пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
-3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Як вказує позивач у позові, згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію.
Однак відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, за спожиту електричну енергію повністю не розрахувався.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію 65 346,03 грн., пені 4 856,08 грн., 3% річних 1204,09 грн. та інфляційних втрат4 684,41 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено не здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував та доказів належного виконання своїх зобов'язань зі своєчасної оплати заборгованості за електричну енергію до матеріалів справи не надав.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію в сумі 65 346,03 грн., суд визнає вимоги позивача про стягнення основної заборгованості належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
За приписами статей 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ст. 551 ЦК України).
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені здійснено відповідно п. 5.11 Договору та пункту 7 комерційної пропозиції №2 якими встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3 % річних з простроченої суми. Суми пені, 3 % річних, зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 4 856,08 грн. пені, 1204,09 грн. 3% річних та 4 684,41 грн. інфляційних втрат суд визнав обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.
Разом із тим, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 70%.
Так, частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі №925/1471/16).
Втім, додані до відзиву довідка Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова та рішення від 23.01.2017 №932 підтверджують лише повне фінансування відповідача з державного бюджету та факт присвоєння відповідачу ознаки неприбутковості.
У даному разі судом враховано, що нарахована позивачем пеня у розмірі 4856,08 грн. не є надмірним великим розміром нарахованих штрафних санкцій порівняно з основною заборгованістю за електричну енергію.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язкових для учасників правовідносин характер. Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач прийнявши на себе зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №14113 від 01.01.2020 погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для відхилення посилань відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,126, код 42206328) - заборгованість за електричну енергію в сумі 65 346 грн. 03 коп., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,126, код 42206328) -заборгованість по пені у сумі 4 856 грн. 08 коп, 3% річних у сумі 1204 грн. 09 коп., інфляційні втрати у сумі 4 684 грн. 41 коп. на п/р НОМЕР_3 в АТ Мегабанк, МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,126,код 42206328) судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп. на п/р НОМЕР_3 в АТ Мегабанк, МФО 351629, код ЄДРПОУ42206328.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua
Повне рішення складено "12" січня 2022 р.
Суддя С.Ч. Жельне