12.01.22
22-ц/812/16/22
Справа №487/8142/21 Головуючий суду першої інстанції - Кузьменко В. В.
Провадження №22-ц/812/16/22 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
12 січня 2022 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О. М.,
за участі представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана через її представника ОСОБА_1 , на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2021 року, ухвалене о 09 год 16 хв під головуванням судді Кузьменка В. В. у приміщенні суду у м.Миколаєві, за заявою ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_3 ,
17 листопада 2021 року ОСОБА_2 подала до суду вказану заяву, яку обґрунтовувала наступним.
Заявник вказувала, що з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
З 04 жовтня 2021 року сторони припинили сумісне проживання.
Однак, ОСОБА_3 не залишає її в спокої. Він неодноразово дзвонив їй, її родичам, близькому оточенню з намаганням довідатися про її життя. При спілкуванні постійно ображав, залякував, почав переслідувати, ходити за нею на роботу та додому, шантажував можливістю опублікування у мережі Інтернет фотографій інтимного характеру, що згодом реалізував.
ОСОБА_2 зазначала, що внаслідок вищезазначеної поведінки ОСОБА_3 вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів, а також до Миколаївського міського центру соціальних служб за психологічною допомогою, де було підтверджено факт психологічного насильства з боку ОСОБА_3 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 на шестимісячний строк, яким заборонити йому наближатися на відстань ближче ніж на 100 метрів до місця її проживання по АДРЕСА_1 , місця її роботи, інших місць частого відвідування; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її; заборонити вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що заявник не довела належними та допустимими доказами своїх вимог.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її заяву.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначала, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні в матеріалах справи докази, а тому дійшов помилкових висновків.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Норми статей 1, 3, 4, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачають, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхніх батьків та дітей.
Діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, серед іншого, ґрунтується на засадах гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст.350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 (подруга заявника), ОСОБА_5 (сусідка заявника), ОСОБА_6 (батько заявника), ОСОБА_7 (мати заявника), ОСОБА_8 (донька заявника), ОСОБА_3 після припинення проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 почав переслідувати її, погрожувати, з'ясовувати у її знайомих, друзів та родичів про аспекти її життя, шантажував розміщенням у мережі Інтернет фотографій інтимного характеру. Згодом вказане він реалізував.
Згідно з даними листування ОСОБА_3 у соціальних мережах він надсилав на адресу батьків заявника та її знайомих повідомлення, в яких погрожував опублікувати фотографії ОСОБА_2 інтимного характеру, якщо вона не заплатить йому гроші.
У третій декаді жовтня 2021 року ОСОБА_2 зверталася до поліції, виконкому Миколаївської міської ради, Миколаївського міського центру соціальних служб з заявами про вчинення ОСОБА_3 щодо неї психологічного насильства.
31 жовтня 2021 року працівником поліції складено терміновий заборонний припис терміном на 10 діб щодо ОСОБА_3 , який близько 22 год 09 хв 23 жовтня 2021 року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 .
Миколаївським міським центром соціальних служб за наслідками відвідання комісією місця проживання ОСОБА_2 підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 психологічного насильства щодо заявника та рекомендовано звернутися до Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також до психолога центру.
ОСОБА_2 вказаними порадами скористалася, звернувшись за правовою допомогою та допомогою психолога, у якого декілька разів отримувала психологічні консультації.
З пояснень ОСОБА_3 випливає, що він не заперечував факти, викладені заявником. Однак, він наголошував на тому, що не залякував ОСОБА_2 , а намагався налагодити із нею стосунки.
Згідно з ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 щодо видачі обмежувального припису є помилковим, бо не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Матеріали справи свідчать, що заявник довела належними та допустимими доказами факт вчинення психологічного насильства щодо неї, а також наявності ризиків, які можуть настати у майбутньому у зв'язку із невчиненням щодо ОСОБА_3 обмежувального припису.
За такого колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 , а саме видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_3 строком на два місяці. Застосування максимального строку дії обмежувального припису за вищевказаних обставин є передчасним.
Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_3 задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим місцем проживання якого є АДРЕСА_2 , строком на два місяці, заборонивши йому: 1) наближатися на відстань меншу ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , місця її роботи та інших місць частого відвідування ОСОБА_2 ; 2) розшукувати ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб; 3) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто або через третіх осіб.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді: С. Ю. Колосовський
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 12 січня 2022 року.