Справа № 210/5928/21
Провадження № 2/210/364/22
іменем України
11 січня 2022 року м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за ненадання інформації на запит, порушення Конституційного права на вільний вибір праці та перешкоджання у працевлаштуванні, -
13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за ненадання інформації на запит, порушення Конституційного права на вільний вибір праці та перешкоджання у працевлаштуванні та уточнивши 26 жовтня 2021 року заявлені позовні вимоги просив суд: визнати протиправним та незаконним відмову ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у працевлаштуванні, ненадання інформації про наявні вакансії та інформації про причини не надання перепустки, що спричинило перешкоду у працевлаштуванні та вільному виборі праці, зобов'язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надати інформацію про наявні вакансії та причини перешкоджання у працевлаштуванні шляхом не надання перепустки, припинити перешкоджання у працевлаштуванні позивача ОСОБА_1 , надати перепустку та можливість працевлаштування на вакантні посади згідно вимог проведення конкурсів та наявних професій у позивача та стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача ОСОБА_2 моральну (немайнову) шкоду, в сумі 120 000,00 гривень та покласти на відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 28 травня 2021 року, від свого товариша, який працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», йому стало відомо про проведення конкурсу на заміщення вакансії помічника машиніста тепловозу, однією з вимог до кандидатів є наявність диплому помічника машиніста тепловозу або електровозу, який у позивача наявний. 31 травня 2021 року, попередньо домовившись про зустріч у телефонному режимі за номером НОМЕР_1, з метою працевлаштування позивач прибув до визначеного йому кабінету №116 з документами. У зазначеному кабінеті, під час спілкування з жінкою, яка пізніше назвалася ОСОБА_3 , остання надала йому папірець з номером черги «266» та номером для отримання короткострокової перепустки «НОМЕР_2» для проходження на територію підприємства «АМКР» до УЖДТ-2, з метою співбесіди з ОСОБА_4 , що було власноруч зазначено на папірці. Крім того, позивач зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_3 , останньою у нього було перевірені наявні документи та було надано перелік відповідних документів надрукованих на папірці.
За вказівкою ОСОБА_3 , позивач прибув до бюро перепусток «АМКР», дочекавшись своєї черги, у вікні №2 , він повідомив номер НОМЕР_2 для отримання перепустки, зачекавши деякий час, позивачу було повідомлено, що йому заблоковано прохід на територію підприємства, без пояснення причини. Після чого, позивачу було рекомендовано звернутись до керівника ЖДЦ-2 куди він бажає працевлаштуватися з проханням зняти блокування на отриману перепустку, шляхом направлення клопотання до вищого керівництва. Позивач, прибув до кабінету №116 та повідомив про вказані обставини ОСОБА_3 , на що остання, пізніше, в телефонному режимі за номером НОМЕР_3, повідомила позивача, що блокування отримання перепустки знімати йому не будуть, без пояснення причин.
У зв'язку з чим, 02.07.2021 року позивачем було надіслано на адресу відповідача запити та заяву про працевлаштування, у запиті він просив повідомити при причини не надання йому перепустки на територію підприємства відповідача, що перешкоджає його працевлаштуванню та просив прийняти його на роботу. Позивач у позові стверджує, що згідно наданих відповідей відповідача, йому стало зрозумілим, що відповідач не бажає надавати відповіді на його питання у запитах та повідомляє, що у них відсутні вакансії, в той час як здійснює прийом на роботу інших осіб.
У зв'язку з чим, позивач посилаючись на вимоги ст.43 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. ст. 29, 31 Закону України «Про інформації» та вимоги ст. 15, 16, 23 ЦК України стверджує, що його переживання супроводжувались інтенсивними негативними почуттями обуренням через незаконне перешкоджання у працевлаштуванні, не надання інформації на неодноразові запити, що призвело до негативних наслідків, а саме до його душевних страждань, нервового напруження та стресу, з метою захисту порушених прав звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14 грудня 2021 року на адресу суду від представника відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Тер-Товмасчн Ю.Г. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі в обґрунтування чого зазначила, що 02.07.2021 року ОСОБА_1 направив до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» запити про отримання публічної інформації, 20.07.2021 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надав відповідь за вих. №05-835 на вказані запити та на заяву про прийняття на роботу. З вказаної відповіді вбачається, що у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходяться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом. На думку відповідача, запитувані позивачем відомості не відносяться до публічної інформації, а ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є розпорядником публічної інформації. Відповідач в поряду надання відповіді на звернення громадян надав позивачу інформацію на кожне його звернення щодо можливого працевлаштування на підприємстві.
Крім того, представник відповідача зазначила, що в позовній заяві позивач вказує, що запитувана ним у інформація щодо наявних вакансій та причин його недопуску на територію підприємства, є суспільно необхідною, однак, запитувана позивачем інформація щодо власного працевлаштування на посади та питання особистого пропуску на територію підприємства стосується виключно інтересу запитувача - ОСОБА_1 оскільки обумовлена суб'єктивними факторами. Отже, така інформація не є суспільно необхідною в розумінні ст. 29 Закону України «Про інформацію», а тому на неї не поширюються положення ч.2 ст. 13 Закону України №2939, тобто ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є розпорядником публічної інформації.
У зв'язку з тим, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують, що запитувана ним у відповідача інформація про наявні відкриті вакансії та можливість працевлаштування за певною професією є суспільно необхідною та відповідач є її розпорядником.Отже, позовні вимоги про визнання протиправним ненадання інформації, зобов'язати надати інформацію задоволенню не підлягають. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від основних, а тому також є безпідставними та необґрунтованими.
29 грудня 2021 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем у відзиві ігноруються діючі норми закону, а саме вимоги ст.43 Конституції України, ч.2 п.4 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 29 Закону України «Про інформацію», а тому на думку позивача, відповідач у своєму відзиві не обґрунтував та не довів причини не надання інформації та пропуску на території відповідача, не вказавши на можливу (потенційну) шкоду, яку б позивач міг би спричинити дізнавшись про вакантні посади та пройшовши на території відповідача з метою співбесіди з подальшим працевлаштуванням.
У зв'язку з чим, позивач стверджує, що важливою позовною вимогою у позові, що до дотримання гарантованого ст.43 Конституції України, права, є саме зобов'язання відповідача припинити перешкоджання у працевлаштуванні позивача, надати перепустку та можливість працевлаштуватись на вакантні посади згідно вимог проведення конкурсів та наявних професій у позивача та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається Позивач та Відповідач, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначивши його як розпорядника публічної інформації, з запитом на отримання публічної інформації, в якому ОСОБА_1 вказав, що 28.05.2021 року, від свого товариша, який працює на підприємстві відповідача, йому стало відомо про проведення конкурсу на заміщення вакансії помічника машиніста тепловозу, однією з вимог до кандидатів є наявність диплому помічника машиніста тепловозу або електровозу, який у нього наявний. 31 травня 2021 року, попередньо домовившись про зустріч у телефонному режимі за номером НОМЕР_1, з метою працевлаштування позивач прибув до визначеного йому кабінету №116 з документами. У зазначеному кабінеті, під час спілкування з жінкою, яка пізніше назвалася ОСОБА_3 , остання надала йому папірець з номером черги «266» та номером для отримання короткострокової перепустки «НОМЕР_2» для проходження на територію підприємства «АМКР» до УЖДТ-2, з метою співбесіди з ОСОБА_4 , що було власноруч зазначено на папірці. Крім того, позивач зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_3 , останньою у нього було перевірені наявні документи та було надано перелік відповідних документів надрукованих на папірці. За вказівкою ОСОБА_3 , позивач прибув до бюро перепусток «АМКР», дочекавшись своєї черги, у вікні №2 , він повідомив номер НОМЕР_2 для отримання перепустки, зачекавши деякий час, позивачу було повідомлено, що йому заблоковано прохід на територію підприємства, без пояснення причини. Після чого, позивачу було рекомендовано звернутись до керівника ЖДЦ-2 куди він бажає працевлаштуватися з проханням зняти блокування на отриману перепустку, шляхом направлення клопотання до вищого керівництва. Позивач, прибув до кабінету №116 та повідомив про вказані обставини ОСОБА_3 , на що остання, пізніше, в телефонному режимі за номером НОМЕР_3, повідомила позивача, що блокування отримання перепустки знімати йому не будуть, без пояснення причин. Просив повідомити про причини блокування можливості отримання та не надання йому перепустки для проходження на територію підприємства відповідача з метою працевлаштування, порушуючи таким чином його Конституційне право на працю та її вільний вибір, що визначено ст. 43 Конституції України. (а.с. 8-9)
Листом вих. №05-633 від 09.06.2021 року за підписом в.о. директора департаменту з персоналу ОСОБА_7 , ОСОБА_1 на запит на отримання публічної інформації і заяву про прийняття на роботу від 02.06.2021 року надано відповіді. В якій, в.о. директора департаменту з персоналу ОСОБА_7 посилаючись на вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» та згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом конфіденційна, таємна та службова інформація. В свою чергу, конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено юридичною особою, повідомив, що на підставі п. 8 Переліку відомостей, що становлять конфіденційну інформацію «Положення про конфіденційну інформацію» ПАТ «АМКР» від 19.08.2016 року №747 зведені відомості про організацію охорони підприємства (інформації з бази даних підприємств) є конфіденційною, а тому у підприємства відсутні правові підстави для задоволення запиту ОСОБА_1 . Крім того, зазначено, що заява від 02.06.2021 року про прийняття на роботу не може бути задоволена так як посада помічника машиніста електровозу не передбачена штатним розписом залізничного цеху №2 служби рухомого складу металургійного виробництва. (а.с.14)
14 червня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заяву про прийняття на роботу, в якій просив, прийняти його на роботу помічником машиніста тепловозу, при наявності диплому помічника машиніста електровозу. (а.с. 26)
02 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначивши його як розпорядника публічної інформації, з запитом на отримання публічної інформації, в якому ОСОБА_1 просив повідомити про наявні відкриті вакансії та можливість його працевлаштування за спеціальністю «правознавство» (юристом), «помічником машиніста тепловозу (при наявності диплому помічника машиніста електровозу», «бункерувальником», «машиністом конвеєру», «слюсарем по ремонту рухомого складу», «акумуляторником», «промивальником-пропарювачів цистерн», «прохідником» (підземних», «гірником очисного забою» (підземних)». (а.с.10)
Також, 02 липня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заяву про прийняття на роботу, в якій просив, прийняти його на роботу помічником машиніста тепловозу, слюсарем з ремонту рухомого складу, служби рухомого складу металургійного виробництва цеху експлуатації залізно дорожнього транспорту при наявності диплому помічника машиніста електровозу. (а.с. 25)
Листом за вих. №05-835 від 20.07.2021 року за підписом директора департаменту з персоналу ОСОБА_8 , ОСОБА_1 повідомлено, що суб'єкт господарювання може бути розпорядником публічної інформації лише, у разу, якщо він підпадає під виключення, визначені в пункті 1 та 2 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Запитувані відомості не відносяться до публічної інформації. Щодо притичин блокування можливості отримання перепустки для проходження на територію АМКР було надано відповідь листом вих. №05-633 від 09.06.2021. Повторний розгляд звернення з одного і того ж питання нормами Закону України «Про звернення громадян» не передбачений. Роз'яснено процедуру підбору кандидатів для зовнішнього найму - на конкурсній основі. При цьому у вказаному листі роз'яснено, що для того, щоб прийняти участь у конкурсному відборі, всім кандидатам, які мають потенційне бажання стати працівниками підприємства, необхідно виконати вимоги процедури проведення конкурсу: надіслати своє резюме на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (форму резюме можна скачати та заповнити на офіційному сайті підприємства). Після отримання всіх резюме від потенційних кандидатів, вони направляються для розгляду керівнику підрозділу щодо відповідності кандидатів заявленим вимогам та критеріям. У разі, якщо резюме кандидата відібрано, він запрошується на співбесіду з керівником підрозділу. (а.с.15)
Крім того, відповідно до Листа за вих. №05-217 від 04.03.2021 року за підписом директора департаменту з персоналу ОСОБА_8 повідомлено ОСОБА_1 , що на теперішній час на підприємство не проводиться набір за професіями: «помічник машиніста електровозу», «бункерувальник», «машиніст конвереєру», та «слюсар з ремонту рухомого складу». Окремо звертаємо увагу на відсутність серед відомих та існуючих в Україні такої професії як «бакалавр з Права», про яку зазначено в Вашому зверненні. Принагідно звертаємо Вашу увагу, що згідно даних «Реєстру суб'єктів освітньої діяльності», приватний заклад «Центр професійної освіти та навчання» не має ліцензії на проведення навчання за професіями «бункерувальник» та «машиніст конвеєру», тому свідоцтва, видані цим закладом, не є дійсними». (а.с.13)
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону є: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в розумінні вказаних нормативних положень Закону України не є розпорядником публічної інформації, оскільки не відповідає жодному із наведених критеріїв для набуття правового статусу розпорядника публічної інформації.
Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) засновником підприємства не є орган місцевого самоврядування, Відповідач не виконує делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень, не фінансується з державного або місцевих бюджетів.
Предметом запитів Позивача є наявність певних, визначених в запиті вакансій, та можливість їх зайняття Позивачем з урахування доданої до запиту заяви про прийняття на роботу та копій документів про освіту Позивача. Тобто, запитувана інформація стосується можливості виникнення трудових відносин між ним та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», отже його особистих приватних інтересів, у зв'язку з чим така інформація не є суспільно необхідною.
Суд зазначає, що інформація, яку запитував позивач не відноситься до інформації, яка надається суб'єктами господарювання щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Запитувана позивачем інформація не відноситься до публічної інформації та відповідач не є розпорядником такої в розумінні Закону.
Такі обставини також встановлені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі №213/1106/21, яка набрала законної сили 14 травня 2021 року.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, позивач вказує, що відповідачем не надано відповіді на його неодноразові звернення щодо суспільно необхідної інформації, про наявні вакансії та можливість працевлаштування, яка забезпечує реалізації його Конституційного права на працю та перешкоджав його вільному виборі праці та працевлаштування, шляхом заборони проходження на територію підприємства з невідомих причин. Однак, вказані твердження позивача спростовується долученими позивачем до матеріалів справи Листами вих. №05-217 від 04.03.2021 року, вих. №05-633 від 09.06.2021 року та вих. №05-835 від 20.07.2021 року, з яких вбачається, що відповідач в поряду надання відповіді на звернення громадян надав позивачу інформацію на кожне його звернення щодо можливого працевлаштування на підприємстві та роз'яснив позивачу наявну на підприємстві процедуру працевлаштування, тобто надав відповідь щодо можливого працевлаштування на підприємство, в тому числі за вказаними позивачем посадами.
Крім того, суд зазначає, що інформація, яку просить надати позивач у відповідача щодо наявності вакансій є суспільно необхідна.
Суд зазначає, що таке твердження позивача є помилковим.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію»інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Тобто, суспільно необхідна інформація має відповідати критерію значущості для значного кола членів суспільства, тобто впливає на права та інтереси невизначеного кола осіб. Запитувана ж Позивачем інформація щодо власного працевлаштування на посади та питання особистого пропуску на територію підприємства стосується виключно інтересу запитувача - ОСОБА_1 оскільки обумовлена суб'єктивними факторами.
Отже, така інформація не є суспільно необхідною в розумінні ст. 29 Закону України «Про інформацію», а тому на неї не поширюються положення ч.2 ст. 13 Закону України Закону України «Про публічну інформації», тобто ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є розпорядником публічної інформації.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 77, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
За змістом ч.1, ч. 6, ч.7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем не надано належних доказів, які підтверджують, що запитувана ним у відповідача інформація про наявні відкриті вакансії та можливість працевлаштування є суспільно необхідною та відповідач є її розпорядником. Отже, позовні вимоги про визнання протиправним ненадання інформації, зобов'язати надати інформацію задоволенню не підлягають.
За вищенаведених обставин та норм права, враховуючи те, що судом не було встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог ст.43 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. ст. 29, 31 Закону України «Про інформації», а тому вважає, що заявлений позов безпідставний та задоволенню не підлягає.
Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від основних, позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, тому в їх задоволенні також необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст. 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про інформацію», суд, -
Уточнений позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за ненадання інформації на запит, порушення Конституційного права на вільний вибір праці та перешкоджання у працевлаштуванні - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмір 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович