10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 580/2235/21
адміністративне провадження № К/9901/46748/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Уманського районного відділу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Уманської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Уманського районного відділу (далі - УДМС України в Черкаській області, відповідач), за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Уманської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправними дії УДМС України в Черкаській області в особі територіального підрозділу Уманського районного відділу щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон (проїзного документа дитини) відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України», постанови Верховної Ради України №719-V від 23.02.2007 «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати УДМС України в Черкаській області в особі територіального підрозділу Уманського районного відділу оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон (проїзний документ дитини) відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України», постанови Верховної Ради України №719-V від 23.02.2007 «Про затвердження Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії УДМС України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.03.2021 (вх №128/1/7113-21);
- визнано протиправними дії Уманського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.03.2021 (вх №128/1/7113-21);
- зобов'язано УДМС України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.03.2021 (вх №128/1/7113-21) з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості застосування пункту 5 Положення про паспорт громадянина України для виїзду закордон, затвердженого постановою Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007, як підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без присвоєння УНЗР та без надання персональної інформації до нього.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас наведена у касаційній скарзі норма є загальною, а касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо її неправильного застосування судами попередніх інстанцій.
З огляду на викладене, Суд уважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Також скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, указує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.
Суд зазначає, що приписи пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Проте скаржником у касаційній скарзі не обґрунтовано від якого висновку Верховного Суду, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, просить відступити заявник, тому підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України відсутні.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року в справі №580/2235/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська