Справа № 202/449/14-ц
Провадження № 6/202/292/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
23 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 , стягувані: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про поворот виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заявник в грудні 2021 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про поворот виконання рішення суду. Посилаючись на те, що заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 березня 2015 р. по цивільній справі № 202/449/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішенням колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року задоволено апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду від 03.03.2015 року, та постановлено: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.12.2005 року у розмірі 14007 грн. 90 коп. та стягнуто судові витрати в розмірі 510,90 грн.
На виконання зазначеного рішення Індустріальним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (з 01.01.2020 року змінено назву на Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) 22.09.2017 року було відкрито виконавче провадження №54609551 з примусового виконання виконавчого листа №202/449/14-ц, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14007,90 грн. та судових витрат у сумі 510,90 грн., а всього 14518,80 грн.
Також державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №54609551 та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» було ухвалено постанову від 29.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 14518,80 грн., а також стягнення з нього виконавчого збору за примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби, який складає 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, а це - 1451,88 грн. та стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 200 грн. на користь Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Оскільки він пенсіонер, та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, державним виконавцем в жовтні 2017 року була направлена постанова про стягнення з його пенсії: 14518,80 грн. боргу на користь ПАТ КБ « ПриватБанк» та 1651,88 грн. судового збору та витрат виконавчого провадження на користь Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
В грудні 2017 року ОСОБА_1 , через свого представника подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року у справі №202/449/14-ц та відповідно до чинного законодавства справа за касаційною скаргою була передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.
За результатами касаційного розгляду колегія Верховного суду ухвалила постанову від 14 серпня 2019 року, відповідно до якої Суд постановив касаційну скаргу задовольнити, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді, 10 грудня 2019 року колегія суддів Дніпровського апеляційного суду змінила заочне рішення Індустріального районного сулу м. Дніпропетровська від 03.03.2015 року, в частині правового обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». Питання про поворот виконання рішення судом не вирішувалося.
З часу відкриття виконавчого провадження 54609551 з примусового виконання виконавчого листа №202/449/14-ц, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 : заборгованості в сумі 14007,90 грн., судових витрат у сумі 510,90 грн., виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в сумі 1651,88 грн. і до ухвалення 10.12.2019 року Дніпровським апеляційним судом постанови, якою змінено заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2015 року в частині обґрунтування відмови у позові, в період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з розміру нарахованої йому пенсії щомісячно здійснювалися відрахування в розмірі 20% на користь АТ КБ «ПриватБанк» та Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області. Розмір утриманого боргу який перераховано на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 14518,80 грн. та розмір утриманого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, перерахованих на користь Індустріального ВДВС міста Дніпра складає 1651,88 грн. Загальна сума стягнутих з його пенсії грошових коштів на користь стягувачів склала 16170,68 грн.
За захистом своїх порушених прав він в серпні 2020 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 16170,68 грн., процентів, інфляційних витрат та трьох процентів річних за користування безпідставно набутим майном, а також стягнення моральної шкоди.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року у справі №202/5075/20 його позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 14518,80 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 28.10.2021 року рішення Індустріального суду від 13.05.2021 року у справі №202/5075/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягнення моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що питання про поворот виконання рішення суду врегульовано положеннями цивільного процесуального законодавства, а не ст.1212 ЦК України та помилково визнав кошти, отримані відповідачем на виконання рішення суду, яке надалі скасоване, як безпідставно отримане майно. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.
Просив суд поновити строк подання заяви про поворот виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року у справі №202/449/14-ц.
В порядку повороту виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2017 року у справі №202/449/14-ц, стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 : з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ:14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, грошові кошти в сумі 14518,80 грн.; з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ 34984472, вулиця Богдана Хмельницького, буд.11, Дніпро, 49000, грошові кошти в сумі 1651,88 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2021 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 06 грудня 2021 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву та просив суд її задовольнити.
Представники АТ КБ «ПриватБанк» та Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань в порядку ст.43 ЦПК України до суду не подано.
Відповідно до ч.10 ст. 444 ЦПК України неявка стягувача та боржника, який повідомлений належним чином не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали цивільної справи №202/449/14-ц, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони, яка може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. (ч.ч.5, 10 ст.444 ЦПК України).
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Отже, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду. Таким чином, правом звернення із заявою про поворот виконання рішення наділений лише відповідач, оскільки по суті поворот виконання спрямований на відновлення саме його прав.
Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 березня 2015 року по цивільній справі № 202/449/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішенням колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року задоволено апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду від 03.03.2015 року, та постановлено: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.12.2005 року у розмірі 14007 грн. 90 коп. та стягнути судові витрати в розмірі 510,90 грн.
Згідно з листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.12.2018 року №П-2383-02, відповідно до інформації, наданої Індустріальним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області, встановлено, що на виконанні у відділі ДВС з 14.09.2017 перебуває виконавче провадження 54609551 з примусового виконання виконавчого листа №202/449/14-ц від 22.09.2017, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 14518,80 грн. В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що боржник отримує пенсію та державним виконавцем по виконавчому документу винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копія якої направлена на адресу бухгалтерії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для виконання.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.12.2018 року №П18835-18, відрахування з пенсії ОСОБА_1 проводились з 01.11.2017 року. Станом на 01.12. 2018 року стягнення припинено у зв'язку із повною сплатою.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.03.2020 року №38, з пенсії ОСОБА_1 проводились утримання боргу відповідно до постанови Індустріального ВДВС у місті Дніпрі від 29.09.2017 року: розмір утриманого боргу, перерахованого на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 14518,80 грн.; розмір утриманого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, перерахованих на користь Індустріального ВДВС міста Дніпрі складає 1651,88 грн. Загальна сума утримання з пенсії складає 16170,68 грн.
Постановою Верховного суду від 14 серпня 2019 року у справі 202/449/14-ц за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою колегії судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 202/449/14-ц змінено заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2015 року, в частині правового обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк». Питання про поворот виконання рішення судом не вирішувалося.
Щодо клопотання про поновлення строку на подання заяви про поворот виконання рішення колегії суддів судової плати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Як встановлено в судовому засіданні, річний строк на подання заяви про поворот виконання рішення суду слід рахувати з 10.12.2019 року, з дати ухвалення постанови Дніпровського апеляційного суду у справі №202/449/14-ц.
25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 16170,68 грн. та моральної шкоди (справа №202/5075/20).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2021 року у справі №202/5075/20 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 14518,80 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 28.10.2021 року рішення Індустріального суду від 13.05.2021 року у справі №202/5075/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки питання про поворот виконання рішення суду врегульовано положеннями цивільного процесуального законодавства.
Отже, з 10.12.2019 року з початку перебігу строку для подання до суду заяви про поворот виконання рішення суду, ОСОБА_1 здійснив певні дії, направлені на захист порушеного права, користуючись правовою допомогою спеціаліста в галузі права, та отримав судове рішення 13.05.2021 року про часткове задоволення його позовних вимог.
Як вбачається із цивільної справи №202/5075/20, судом першої інстанції досліджувалося питання застосування положень ст.444 ЦПК України та суд дійшов висновку, про відсутність передумов для застосування ст.444 ЦПК України.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку про поважність пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про поворот виконання рішення суду та вважає за можливим поновити строк звернення.
Згідно з п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.
Поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (постанова Верховного Суду від 28 січня 2018 року у справі №203/2612/13-ц).
З огляду на викладене, враховуючи, що стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» здійснювалось на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року, яке постановою Верховного суду від 14.08.2019 року було скасоване та справу було передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою же Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2015 року змінено в частині обґрунтування відмови у позові. Цивільна справа про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором не належить до окремих категорій справ, передбачених ст.445 ЦПК України, поворот виконання яких допускається лише за певних умов, тому суд доходить висновку про наявність підстав допустити поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 14518,80 грн., які були перераховані державним виконавцем стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_1 під час здійснення ним виконавчого провадження №54609551 з примусового виконання виконавчого листа №202/449/14-ц, виданого 22.09.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, а тому заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду в цій частині підлягає до задоволення.
Разом з тим, заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду в частині стягнення на його користь з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виконавчого збору в загальному розмірі 1651,88 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Поворот виконання рішення суду, як спосіб захисту майнових прав боржника (відповідача), передбачає повернення йому стягувачем (позивачем) лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому рішенням суду.
Дослідженими судом доказами, про які зазначалось вище, встановлено стягнення з пенсії боржника ОСОБА_1 за період з 01.11.2017 року по листопад 2018 року виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій перерахованих на користь Індустріального ВДВС міста Дніпрі в загальному розмірі 1651,88 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п.1 ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.
Таким чином, стягнутий в процесі виконання рішення суду виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками касаційного перегляду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Крім того, згідно з п.3 ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.
За змістом ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до п.2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
За вказаних обставин, враховуючи, що питання повернення боржнику ОСОБА_1 стягнутих з нього під час виконавчого провадження №54609551 коштів виконавчого провадження у виді виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року, не підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст.444 ЦПК України, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання вказаного рішення суду у частині вимоги про стягнення з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на його користь грошових коштів в сумі 1651,88 грн. необхідно відмовити.
Отже, виходячи із вищевикладеного, враховуючи, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2019 року в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви та стягнення в порядку повороту виконання з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 14518,80 грн.
Керуючись: ст. ст.13, 43, 258, 260, 353, 354, 444 ЦПК України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про поворот виконання рішення суду.
Заяву ОСОБА_1 , стягувані: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про поворот виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Допустити поворот виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 року по справі №0202/449/14-ц за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В порядку виконання судового рішення стягнути ізАкціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 14518,80 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.Повний текст складено 29.12.2021 року.
Суддя: Л.П. Слюсар