Справа № 202/7244/21
Провадження № 2/202/767/2022
Іменем України
11 січня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Ситника С.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 31.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, що зареєстровано в реєстру за № 59106, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором № 137011-А від 10.11.2017 року в сумі 7405,15 гривень.
Вказаний виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Та, при вчиненні виконавчого напису, приватний нотаріус діяла без дотримання вимог чинного законодавства, яким не передбачено стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого напису. Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не отримано оригіналу нотаріального посвідченого договору, не перевірено безспірність заборгованості. Також позивач зазначає, що зазначений у виконавчому написі кредитний договір нею не укладався.
Враховуючи викладене, позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 59106, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти в сумі 7405,15 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2021 року цивільну справу прийнято до спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Позивач в судове засіданні не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надано, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань до суду не подавала.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява в якій остання просить здійснювати розгляд справи без її участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, 31 березня 2021 року зареєстровано в реєстрі за № 59106 виконавчий напис, відповідно до якого на підставі ст.ст. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі законодавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є Боржником за Кредитним договором 137011-А від 10 листопада 2017 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», ідентифікаційний код юридичної особи 40071779, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-01 від 26 квітня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року є Товариство обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 137011-А від 10 листопада 2017 року. Строк платежу за Кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року та сума заборгованості складає 6205,15 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3500,00 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 605,15 гривень; заборгованість за штрафами і пенями - 2100,00 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати зі стягувача в розмірі 1200,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
За заявою представника ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорчук Л.В. постановою від 30 липня 2021 року відкрила виконавче провадження № 66326210 з примусового виконання даного виконавчого напису.
В оспорюваному виконавчому написі, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. посилається на ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та на п. 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 31 березня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 31 березня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо боржником жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи дійсно мав відповідач право вимоги за кредитним договором 137011-А від 10 листопада 2017 року. Також приймаючи до уваги, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст.ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено без дотримання вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.
Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
11 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Максимовим Р.І. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.
Обсяг виконаних робіт викладено в Акті приймання-передачі послуг по договору про надання правничої (правової_ допомоги від 11.05.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Максимовим Р.І., згідно якого ОСОБА_1 було надано правову допомогу на загальну суму 4540,00 гривень. Відповідно до товарного чеку від 08.09.2021 року ОСОБА_1 оплатила адвокату Максимову Р.І. грошові кошти у сумі 4540,00 гривень, у якості оплати послуг за вищезазначеним договором.
Під час розгляду справи сторонами не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також позивачем були понесені витрати на оплату судового збору у розмірі у розмірі 1362,00 гривень, з яких: 908,00 гривень за подання позовної заяви у розмірі та 454,00 гривень за подання зави про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1362,00 гривень, та витрати на правничу допомогу у розмірі 4540,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83,141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 31 березня 2021 року, який зареєстровано в реєстрі за № 59106, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, заборгованості за кредитним договором 137011-А від 10 листопада 2017 року за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року у розмірі 6205,15 гривень та оплату за вчинення виконавчого напису у розмірі 1200,00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 1-а, оф. 605, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1362,00 гривень та витрати на витрати на правничу допомогу у розмірі 4540,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мачуський