про закриття провадження у справі
Справа № 500/7775/21
10 січня 2022 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Волинця Сергія Анастасовича звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з17.08.2018 по 31.12.2020 в сумі 57938,58 грн;
стягнути з ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 17.08.2018 по 31.12.2020 в сумі 57938,58 грн.
В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи як потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20 зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
14.09.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про виплату заборгованості по пенсії на підставі згаданого судового рішення, у відповідь на яку отримав листа відповідача, яким повідомлено, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 17.07.2018 по 31.12.2020 та визначено до оплати 57938,58 грн. При цьому у виплаті заборгованості відмовлено, мотивуючи недостатністю фінансування витрат на погашення заборгованості із пенсійних виплат та черговістю їх виплат боржником.
Позивач вважає, що обов'язок відповідача провести виплату перерахованої на виконання рішення суду пенсії є безальтернативним, а бездіяльність не може ґрунтуватись на недостатності коштів та черговості їх виплати, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому вказано, що ГУ ПФУ в Тернопільській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20, призначило ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ. У результаті виконання рішення суду нараховано доплату до пенсії в сумі 57938,58 грн за період з 17.07.2018 по 31.12.2020.
Зазначене рішення суду внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною программою, оскільки відповідно до статті 63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Представник відповідача зазначає, що згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний Бюджет України.
Відповідно до пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника, в даному випадку до органу Пенсійного фонду України. Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати проводиться в порядку черговості, після виділення коштів на ці витрати.
На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які надійшли у листопаді 2019 року.
Також звертає увагу, що фактично підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями ГУ ПФУ в Тернопільській області під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20. Заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.
На переконання представника відповідача, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору.
Таким чином, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання судового рішення.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
З огляду на вказане ГУ ПФУ в Тернопільській області просить закрити провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.22-24).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, як потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 24.12.2015 (а.с.13).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20, яке набрало законної сили 11.08.2021, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) (а.с.9-12).
14.09.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про виконання судового рішення, у якій просив повідомити про розмір призначено пенсі та розмір заборгованості, що підлягає виплаті (а.с.8).
Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 28.09.2021 повідомлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20 з 17.07.2018 ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Розмір призначеної пенсії з 17.07.2018 склав 3804,76 грн. У результаті перерахунку за період з 17.07.2018 по 31.12.2020 нарахована доплата в сумі 57938,58 грн. Зазначена доплата внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
На сьогоднішній день здійснюється погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що надійшли на виконання у листопаді 2019 року.
Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати (а.с.7).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати нарахованої на виконання судового рішення пенсії за період з 17.08.2018 по 31.12.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Нормами статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналізуючи предмет спору у цій справі суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної при виконанні рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Тобто обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання вищевказаного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.
У такому випадку, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.
Водночас відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору, оскільки наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на викладене, оскільки позов, заявлений позивачем, виник на стадії виконання судового рішення, а спірні відносини у даному випадку є пов'язаними (похідними) з неналежним виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №500/1305/20, і не є самостійними позовними вимогами, тобто безпосередньо пов'язані з предметом і підставою позову за якими вже є постановлене судове рішення по суті позовних вимог, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Такі висновки суду також відповідають правовій позиції Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постановах від 24.11.2021 у справі №500/6269/21 та від 08.12.2021 у справі 500/5977/21.
Таким чином, клопотання ГУ ПФУ в Тернопільській області про закриття провадження у справі належить задовольнити.
Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з бюджету судом не вирішується.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів закрити.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 10 січня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.