Справа № 500/7663/21
10 січня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача Територіальний сервісний центр №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача Територіальний сервісний центр №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови йому у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 37938 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повернути ОСОБА_1 , сплачений 07.09.2021 згідно з квитанцією (чеком) №6526775, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 37938 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 03.08.2021 ОСОБА_1 повернувся із США в Україну (безпосередньо у місто Тернопіль) на постійне місце проживання. 20.08.2021 зареєстрував належний йому транспортний засіб перевезений із США марки «HONDA CR-V», код згідно УКТЗУД 8703229010, 01.07.2017 року випуску. Під час проведення процедури розмитнення ввезеного автомобіля і його реєстрації позивачем були сплачені відповідні платежі, у тому числі збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів на суму 37 938 грн. Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки транспортний засіб він не придбавав, а здійснював його розмитнення і реєстрацію в Україні у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання, а відповідач безпідставно відмовив у поверненні зайво сплаченого платежу.
Позивач посилається на положення статті 374 Митного кодексу України (далі - МК України), норми Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) та пункт 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Ухвалою суду від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.12.2021 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що згідно із пунктом 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР та пунктом 12 Порядку №1740, обов'язковою умовою для сплати відповідного збору є набуття права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Обов'язкова сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за операцію з реєстрації транспортного засобу здійснюється за наявності двох умов, а саме: набуття права власності на легковий автомобіль, а також його перша державна реєстрація в Україні.
Відповідач також посилається на процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначену Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок №787), відповідно до якого підставою для повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету (а.с.22-24).
09.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив про наявність підстав для повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час розмитнення та реєстрації в Україні власного транспортного засобу. Просив позовні вимоги задовольнити (а.с.32).
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 прибув в Україну на постійне місце проживання із США та з 20.08.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 20.08.2021 (а.с.12).
Відповідно до посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_1 , виданого Тернопільською митницею 06.09.2021, на ім'я позивача 29.08.2021 ввезено транспортний засіб марки «HONDA CR-V», 01.07.2017 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у зв'язку із переїздом в Україну на постійне проживання. Зокрема, у примітці посвідчення про реєстрацію ТЗ зазначено «Ввезено на ПМП згідно ст.374 МКУ. Митні обмеження застосовані на строк двох років з дати реєстрації в ДАІ МВСУ» (а.с.7).
Цей легковий автомобіль був зареєстрований за власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з свідоцтвом про право власності НОМЕР_5, штат Каліфорнія, дата видачі 09.03.2020 (а.с.33-34).
07.09.2021 позивачем здійснена реєстрація у Територіальному сервісному центрі МВС №6141 РСЦ МВС в Тернопільській області належного йому транспортного засобу марки «HONDA CR-V», про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , відповідно до якого автомобіль марки «HONDA CR-V», 2017 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , взятий на облік в Україні, власником вказано ОСОБА_1 (а.с.14).
При здійсненні реєстрації транспортного засобу позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час набуття права власності на легкові автомобілі в розмірі 37938 грн відповідно до квитанції (чеку) №6526775 від 07.09.2021 (а.с.13).
08.09.2021 Територіальний сервісний центр МВС №6141 РСЦ МВС в Тернопільській області направив лист Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та позивачу за №31/19/1-1043 про те, що згідно зі статтею 374 Митного кодексу України платіж на суму 37938 грн (чек №6526775 від 07.09.2021) здійснений ОСОБА_3 07.09.2021 під час набуття права власності на легковий автомобіль сплачений помилково і має бути повернутий ОСОБА_1 в повному обсязі, так як автомобіль було ввезено на постійне місце проживання, що не передбачає сплату такого платежу (а.с.6).
09.09.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору. На цю заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 01.10.2021 №1900-0504-8/29209 відмовило позивачу у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації в Україні легкового автомобіля, посилаючись на Закон № 400/97-ВР та Порядок №1740 (а.с.5).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку №1740, визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); з інших підстав, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами 14-15 цього ж Порядку територіальні органи з надання сервісних послуг МВС здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків здійснюються відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388).
Пунктом 8 Порядку № 1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є набуття права власності на легковий автомобіль, що підлягає першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Обов'язкова сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за операцію з реєстрації транспортного засобу здійснюється за наявності двох умов, а саме: набуття права власності на легковий автомобіль, а також його перша державна реєстрація в Україні.
Відповідно до частини одинадцятої статті 374 МК України товари за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до цього Кодексу, підлягають постановці на тимчасовий облік в державних реєстраційних органах на строк до двох років з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами та можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам (крім членів сімей таких громадян) упродовж двох років з дня ввезення на митну територію України лише після сплати особами, які ввезли їх в Україну, всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на автомобіль марки «HONDA CR-V», 2017 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_5, штат Каліфорнія, дата видачі 09.03.2020 (а.с.33-34). В подальшому в Україні 08.09.2021 здійснювалося митне оформлення та реєстрація транспортного засобу у зв'язку з переїздом позивача на постійне місце проживання в Україну. Відповідно до електронної митної декларації від 06.09.2021 ввозився транспортний засіб марки «HONDA CR-V», 2017 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , код УКТЗУД 8703229010 з застосуванням митних обмежень на два роки відповідно до статті 374 МК України (а.с.8).
Отже, у спірному випадку ОСОБА_1 не придбавав автомобіль, а лише здійснював його реєстрацію в Україні, а тому помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів у розмірі 37938, які підлягають поверненню позивачу.
Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140300 «Збір під час набуття права власності на легкові автомобілі».
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб'єктів покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Подання органу Пенсійного фонду буде підставою для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У цій справі позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови йому у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 37938 грн та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повернути йому такий збір.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Виходячи з наведеного законодавчого регулювання питання повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету, та враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог і обрати спосіб захисту порушеного права позивача, який буде відповідати наведеним вище правовим нормам, а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкового автомобіля в сумі 37938 грн та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та видати позивачу подання щодо повернення йому збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів у розмірі 37938,00 грн.
Суд наголошує, що відповідно до положень пункту 5 Порядку № 787 відповідач видає заявнику подання, а вже він особисто звертається до відповідного органу Державної казначейської служби України та надає йому подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки суд позов задовольняє частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір при подані позову до суду в сумі 908,00 грн відповідно до квитанції № 0.0.2330880896 від 08.11.2021 (а.с.4), необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача Територіальний сервісний центр №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 37938 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та видати ОСОБА_1 подання про повернення йому помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів в сумі 37938 грн (тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн 00 коп), сплаченого 07 вересня 2021 року згідно з квитанцією (чеком) №6526775.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Територіальний сервісний центр №6141 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області (вулиця Стрийська, 5, село Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, 46011, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43611891).
Повний текст рішення складено та підписано 10 січня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.