73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.05.2010 Справа № 10/62-ПД-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Валігурському Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
до Садівничого товариства "Міськкомунгосп-1"
про визнання укладеною додаткової угоди
за участю представників
позивача: Марченко І.П. - юрисконсульт, дов. № 07/1727-10 від 03.02.2010 р.
відповідача: не прибув.
В судовому засіданні оголошено втупну та резолютивну частини рішення пісял закінчення розгляду справи.
Строк вирішення спору продовжено ухвалою заступника голови господарського суду від 11.05.2010 року до 19.06.2010 року (а.с. 53).
Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (лист №07/05-12/87 від 07.05.2010 р. а.с. 50) просить зобов'язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії №1153 від 28.09.2004 р. в редакції додаткової угоди від 29.12.2009 р., а саме спірний додаток №2 до договору в редакції позивача.
Відповідач ухвалами суду від 22.03.2010 року, 13.04.2010 року та 11.05.2010 року був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 47-48), але витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Відтак, справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи
Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31 липня 1996 р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифами, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
П. 5.2. ПКЕЕ передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.
Згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005р. №910, суб'єктам господарювання протягом трьох років від дати набрання чинності цієї постанови треба привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог правил користування електричною енергією. У зв'язку з чим, ВАТ „ЕК „Херсонобленерго" було направлено на адресу СТ „Міськкомунгосп-1" проект договору про постачання електричної енергії в новій редакції.
Відповідач не погоджуючись з умовами проекту договору, надіслав на адресу Позивача підписану додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії разом з протоколом розбіжностей.
В Протоколі розбіжностей до додаткової угоди до Договору про постачання електричної енергії №1153 від 28.09.2004р. Відповідач, зокрема висловлює свою незгоду з п. 1 Додатку 2 до Договору № 1153 від 28.09.2004р., а саме: друге речення першого абзацу п. 1 додатку №2 до договору пропонує викласти в наступній редакції "При зміні тарифу на електроенергію при розрахунках за фактично спожиту електроенергію прийняття тарифу вважається з дня прийняття постанови Уряду" замість редакції позивача: "При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та календарний місяць" вважати прирівняними."
Крім того, відповідач запропонував нову редакцію паспортних даних лінії електропередач в п. 1.1. додатку №3 до договору, проти чого позивач не заперечує.
При цьому із запропонованою відповідачем редакцією другого речення абз. 1 п. 1 додатку №2 до договору позивач не погоджується, в зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, вищезазначені розбіжності між сторонами є предметом судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В протоколі розбіжностей відповідач пропонує змінити п. 1 додатку №2 до Договору. Однак, в даному пункті вказується лише визначення розрахункового періоду, який складає місяць і роз'яснюється, який період він включає. Так, зазначається, що поняття "розрахунковий період" прирівнюється до поняття "календарний місяць".
Пропозиція відповідача внести положення, що "При зміні тарифу на електроенергію при розрахунках за фактично спожиту електроенергію прийняття тарифу вважати з дня прийняття постанови Уряду" взагалі стосується порядку проведення оплати за спожиту електроенергію. Однак, слід зазначити, що п. 6.12. ПКЕЕ визначає, що величина коштів, які має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії за однією з трьох, вказаних в даному пункті схем.
Зокрема, за даним договором, застосовується така схема оплати спожитої електроенергії: період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показань засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Умови, що стосуються даної норми закріплено в п. 3 Додатку 2 до Договору, з яким відповідач погодився. До того ж, обрана схема обов'язково зазначається в договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін.
Отже, пункт 1 додатку №2 до договору викладений в редакції позивача обґрунтовано та відповідає вимогам законодавства про електроенергетику.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пропонуючи свою редакцію спірного пункту 1 додатку №2 до договору відповідач не надав нормативного обґрунтування своєї позиції.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Вважати укладеним між Садівничим товариством "Міськкомунгосп-1" та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" договір про постачання електричної енергії №1153 від 28.09.2004 р. з додатками в редакції додаткової угоди від 29.12.2009 р. з протоколом розбіжностей.
3. Пункт 1 додатку №2 до договору №1153 від 28.09.2004 р. в редакції додаткової угоди від 29.12.2009 р. визнати в редакції позивача.
4. Стягнути з Садівничого товариства "Міськкомунгосп-1" (код ЄДРПОУ 35220312, 73000, м. Херсон, Дельта ріки Дніпра, рукав "Конка", причал "Пролісок" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638, поточний рахунок 26001007597201 у ВАТ "СведБанк" у м. Києві, МФО 300164 - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Копії даного рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 01.06.2010 р.