73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.05.2010 Справа № 4/73-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор"
м. Берислав Херсонської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД" м. Херсон
про стягнення 69231грн. 88коп.
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Марухненко І.П.
від відповідача - уповноважена особа Кузьома В.В.
Відкрите акціонерне товариство "Бериславський елеватор" (позивач по справі) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД" (відповідач) та просить, з урахуванням заяви від 18.05.2010року, стягнути 42.450грн.00коп. заборгованості за надані послуги по відвантаженню соняшникового жмиху, 16.980грн.00коп. штрафу, 7.424грн.68коп. річних відсотків та 2.374грн. 20коп. втрат від інфляції, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за надані послуги згідно з договором №27/10-01 від 27.10.2009року.
Відповідач позовні вимоги не визнає і просить провадження у справі припинити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що між сторонами було досягнуто домовленість про здійснення розрахунків за надані послуги на підставі рахунку позивача. 30.04.2010року ним отримано рахунок від позивача, який, з урахуванням вихідних та святкових днів, було оплачено 05.05.2010року платіжним дорученням №267 від 05.05.2010року. За таких підстав відповідач вважає, що свої обов'язки по розрахунках за надані послуги згідно з договором №27/10-01 від 27.10.2009року він виконав належним чином.
Позивач не заперечує проти отримання основного боргу в сумі 42.450грн.00коп. та припинення провадження у справі в цій частині позову, але наполягає на стягненні решти суми позову, посилаючись на те, що згідно з пунктом 4.5 договору від 27.10.2009року розрахунки за відвантаження жмиху відповідач повинен був здійснити за 1 день до його відвантаження, а не після отримання рахунку позивача, так як договором це не передбачено.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 18.04.2010року до 25.05.2010року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Між позивачем і відповідачем 27.10.2009року укладено договір №27/10-01 складського зберігання жмиху.
Згідно з цим договором відповідач, як поклажодавець, зобов'язався передати позивачу соняшниковий жмих, а позивач, як зерновий склад, зобов'язався прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором та проводити роботу в інтересах поклажодавця по прийманню жмиху, зберіганню, відвантаженню на транспорт наданий поклажодавцем.
Додатком №1 до договору від 27.10.2009року, який є невід'ємною частиною договору, сторони узгодили вартість послуг зернового складу по прийманню, зберіганню, переоформленню, відвантаженню (в тому числі у вихідні та святкові дні).
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 27.10.2009року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що на підставі розпорядження відповідача від 27.11.2009року №27/11 позивачем 01.12.2009року надані відповідачу послуги по відвантаженню на теплохід соняшникового жмиху в кількості 1308тон вартістю 42450грн.00коп.
Згідно з пунктом 4.2 договору від 27.10.2009року за послуги позивача відповідач розраховується грошовими коштами шляхом їх перерахування на рахунок позивача, реквізити якого зазначені в кінці тексту договору. При цьому, якщо розрахунок проводиться в безготівковій формі, то моментом проведення розрахунку являється надходження коштів на рахунок позивача.
Пунктом 4.5 договору складського зберігання передбачено обов'язок відповідача здійснити розрахунки за відвантаження жмиху в повному обсязі у термін не пізніше ніж за день до проведення відвантаження.
Таким чином, виходячи із умов договору, за послуги по відвантаженню 1308тон жмиху, які надавалися позивачем 01.12.2009року, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунки не пізніше ніж до 30.11.2009року. Однак своїх обов'язків за договором відповідач не виконав, сплативши вартість наданих позивачем послуг в сумі 42.450грн.00коп. лише після порушення провадження у справі 05.05.2010року платіжним дорученням №267.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 42.450грн.00коп. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 16.980грн.00коп. штрафу, 7.424грн.68коп. річних відсотків, 2.377грн.20коп. втрат від інфляції, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
За приписами статті 230 ГК України штрафні санкції -це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При укладенні договору від 27.10.2010року сторони пунктом 7.3 узгодили, що за прострочення терміну розрахунків, передбаченого пунктами 4.3-4.5 даного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 40% від суми прострочення.
Як зазначалося вище, відповідачем порушено термін розрахунків встановлений пунктом 4.5 договору і несвоєчасно перераховано кошти за надані послуги, тому він зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 40% від суми 42.450грн.00коп., що становить 16.980грн.00коп.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.4 договору від 27.10.2010року передбачено обов'язок відповідача у разі прострочки терміну виконання грошового зобов'язання сплатити 48% річних з простроченої суми.
З урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України та пункту 7.4 договору з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 7.424грн.68коп., що становить 48% річних та 2.377грн.20коп. втрат від інфляції за прострочку виконання грошового зобов'язання з 01.12.2009року по 01.04.2010року.
Посилання відповідача на усну домовленість сторін щодо перерахування вартості наданих послуг за відвантаження жмиху після надіслання позивачем рахунку суперечить пунктам 4.5, 9.1 договору про надання послуг від 27.10.2009року.
Відповідно до ч.1 ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами укладаються в письмовій формі. А за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Документального підтвердження внесення змін або доповнень в договір щодо строків розрахунків в порядку встановленому законом до справи не надано.
Таким чином, укладений між сторонами договір №27/10-01 від 27.10.2007року є дійсним і сторони зобов'язані дотримуватися зазначених в ньому обов'язків. При цьому будь-які зміни до письмового договору повинні вноситися в письмовій формі, як це і встановлено пунктом 9.1 договору. Таких змін до договору щодо розрахунків за відвантаження жмиху на підставі рахунків позивача сторонами не вносилося.
За таких підстав усна домовленість не відповідає вимогам закону та умовам договору, тому вона не приймається судом як належний доказ по справі, тим більше, що будь-яких доказів на підтвердження існування такої домовленості відповідач суду не надав.
Безпідставні і посилання відповідача на те, що без рахунку позивача він не міг сплатити вартість послуг по відвантаженню жмиху, так як згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг зернового складу встановлюється відповідно до калькуляції, яка визначена додатком №1 до договору від 27.10.2009року, який є невід'ємною частиною договору. Цей додаток підписано керівниками сторін, скріплено печатками. В ньому, зокрема, зазначена і вартість послуг по відвантаженню жмиху, в тому числі і в вихідні та святкові дні. Реквізити сторін зазначені в договорі. Тобто, будь-яких перешкод для здійснення своєчасних розрахунків відповідно до пункту 4.5 договору у відповідача не існувало.
Суд вважає безпідставними і посилання представника відповідача на те, що позивач сам порушив умови договору і розпочав відвантаження жмиху до оплати вартості послуг, оскільки дії позивача відповідають його обов'язкам за пунктом 3.1.3 договору від 27.10.2009року, згідно з яким він повинен здійснити відвантаження жмиху на підставі письмового розпорядження відповідача. Таке розпорядження позивачем отримано 27.11.2009року і цим розпорядженням відповідач гарантував оплату послуг. Притримання відвантаження до моменту здійснення розрахунків за ці послуги є правом, а не обов'язком позивача. До того ж такий порядок пунктом 4.6 договору встановлено лише за нездійснення розрахунків за зберігання, а не за відвантаження жмиху.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягується 16.980грн.00коп. штрафу, 7.424грн.68коп. річних відсотків, 2.377грн.20коп. втрат від інфляції. Провадження у справі в частині стягнення 42.450грн.00коп. судом припиняється відповідно до п.1-1ч.1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.82-85 ГПК України суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім ЛТД" м.Херсон вул.Дзержинського, 12 р/р 26000212286600 в АКІБ “УкрСиббанк” МФО 351005 код 36236014 на користь відкритого акціонерного товариства "Бериславський елеватор" м. Берислав вул.1 Травня, 300 Херсонської області р/р 26000108180301 в АБ “Брокбізнесбанк” м.Херсон МФО 352372 код 00956595 - 16.980грн.00коп. штрафу, 7.424грн.68коп. річних відсотків, 2.377грн.20коп. втрат від інфляції, 692грн.32коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 42.450грн.00коп. основного боргу.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст. 84
ГПК України і підписано 28.05.2010року.