73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.05.2010 Справа № 16/116-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області
про зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки
за участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. НОМЕР_1, виданий Суворівським РВ УМВС України в Херсонській області 20.11.1996р., ОСОБА_2 - представник, довір. від 10.02.2010р.
від відповідача - Вічна І.М. - представник, довір. від 12.08.2009р.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зобов'язання Новофедоровської сільської ради поновити договір оренди земельної ділянки площею 18 кв.м., укладений Новофедорівською сільською радою з приватним підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованим у Голопристанському відділі Херсонської районної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 22 від 22.12.03 р. на тих самих умовах та на той самий строк, а саме на п'ять років, тобто до 22.12.2013р.
Позивачем також заявлено клопотання про припинення провадження у справі оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 01.01.10р. по справі №10-рп/2010 спір не підлягає розгляду у господарських судах України, а підвідомчий адміністративним судам.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що позивачем вибраний спосіб захисту своїх прав, який не передбачений чинним законодавством. До того ж відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.01.10р. по справі №10-рп/2010 спір не підлягає розгляду у господарських судах України, а підвідомчий адміністративним судам.
Розглянувши матеріали справи та клопотання сторін, суд -
Щодо клопотання сторін про припинення провадження у справі, то господарський суд виходить із того, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.01.10р. по справі №10-рп/2010 положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу ( 2768-14 ) вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; - положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Із прохальної частини позову вбачається, що позивач просить зобов'язати позивача поновити договір оренди земельної ділянки площею 18 кв.м., укладений між Новофедорівською сільською радою з приватним підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованим у Голопристанському відділі Херсонської районної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 22 від 22.12.03 р. на тих самих умовах та на той самий строк, а саме на п'ять років, тобто до 22.12.2013р., тобто спір йде по договору, строк дії якого скінчився, позов заявлений позивачем як стороною по договору, яка вважає, що договір повинен діяти і на новий строк. Оскільки договір оренди земельної ділянки є господарським договором, то відповідно до ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
За таких умов клопотання сторін про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду у господарських судах України відхиляється.
Справа розглядається по суті.
На підставі рішення Новофедорівської сільської ради № 270 від 22.12.03 р. між Новофедорівською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 22.12.03 р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0018 га в с. Залізний Порт із земель запасу. Зазначений договір зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської районної філії ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 22 від 22.12.03р.
Відповідно до пункту 2.2. договору земельна ділянка передана позивачу в користування на п'ять років, тобто до 22.12.08 р. Орендована земельна під розміщення торгової точки.
Стаття 33 Закону України „Про оренду землі" передбачає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом повідомленням.
У той же час господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що спосіб захисту, обраний позивачем не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені статтею 16 ЦК України, згідно якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1)визнання права; 2)визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення;5)примусове виконання обов'язку в натурі; 6)зміна правовідношення;7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, виходячи із вищенаведених норм під захистом цивільних прав слід розуміти передбачені законом способи охорони цивільних прав від порушення чи реальної небезпеки такого порушення. А способи захисту цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.. 43 ГПК України при прийнятті рішення по справі завдання суду полягає у встановленні та оцінці всіх обставин справи, у т.ч. наявності законних підстав для застосування при вирішенні спору обраного позивачем способу захисту .
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволенні позову відмовити.
2.Копії рішення надіслати сторонам по справі.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 25.05.2010р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України