73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
06.05.2010 Справа № 4/52-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон
до гаражного кооперативу “Таврія” м.Херсон
про стягнення 12.080грн.90коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - голова кооперативу Лисков В.О., адвокат Амінова С.Р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 12.080грн.90коп. шкоди, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства України. Позивач зазначає, що в ході проведеної ним перевірки встановлено факт засмічення відповідачем твердими будівельними відходами земельної ділянки за адресою м. Херсон вул. Паровозна б/н площею 13 кв.м., яка передана відповідачу на праві постійного користування для розміщення індивідуальних гаражів, про що складено акт № 05-12/225 від 02.10.2009року.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у зв'язку з проведенням запланованих робіт по ремонту дорожнього покрову на території кооперативу був знятий шар старого асфальту та гравію, які були тимчасово складені на асфальтову відмостку біля гаражів, а в подальшому були використані для насипу у підвали гаражів та залагоджування ям, що є утилізацією в розумінні Закону України "Про відходи", а не засміченням, як зазначає позивач в позовній заяві. Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, оскільки не було зазначено підстав проведення позапланової перевірки та не видавався відповідний наказ на її проведення.
Згідно з актом від 23.11.2009року, складеним держінспектором Кецманом В.М., відповідачем було усунено зазначені в приписі порушення природоохоронного законодавства, тому відповідно до п.п. 1.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010року" № 502 від 21.05.2009року відповідач вважає, що позивач не повинен застосовувати санкції за порушення, які усунуті відповідачем на виконання припису.
В засідання суду 06.05.2010року представники відповідача не з'явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час розгляду справи, і доказів, зазначених в ухвалі про відкладення розгляду справи від 15.04.2010року не надали.
За таких підстав, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника позивача, за наявними в справі доказами, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.
Відповідно до ухвали голови суду від 16.04.2010року спір вирішено за межами строку, встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані до справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.
Звертаючись з позовом, позивач посилається на те, що під час здійснення позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено факт засмічення відповідачем твердими будівельними відходами земельної ділянки за адресою м. Херсон вул. Паровозна б/н площею 13 кв.м., яка передана відповідачу на праві постійного користування для розміщення індивідуальних гаражів, про що складено акт № 05-12/225 від 02.10.2009року.
Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006року №548 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007року за №120/13387, державна екологічна інспекція в Херсонській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів.
Статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Звертаючись з позовом, позивач посилається на те, що відповідачем порушено вимоги ст.ст.17, 33 Закону України «Про відходи», тому згідно зі ст.43 Закону України «Про відходи», ст. 56 Закону України «Про охорону земель», ст. 1166 ЦК України, статті .68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища»він зобов'язаний відшкодувати шкоду заподіяну ним внаслідок порушення законодавства про відходи.
Як встановлено матеріалами справи, 02.10.2009року позивачем здійснено позапланову перевірку дотримання гаражним кооперативом «Таврія» вимог природоохоронного законодавства, про що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області Кецманом В.М. в присутності голови кооперативу Лискова В.О., складено акт перевірки № 05-12/225.
В акті зазначено, що біля гаража №738 на земельній ділянці виявлено будівельні відходи (куски асфальту з гравієм). Засмічено земельну ділянку довжиною 6,3м.; 1,95м шириною; 0, 80м висотою, що становить 13 кв.м., об'ємом 11куб.м. Земельна ділянка знаходиться на території кооперативу та належить гаражному кооперативу «Таврія», тому, як зазначено в акті, ним порушено ст. 35 Закону України «Про охорону земель»та ст. 17 Закону України «Про відходи», так як дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення і розміщення відходів відсутні.
До акту перевірки додано також акт обстеження засміченої земельної ділянки від 02.10.2009року, яким зазначено загальну площу засміченої ділянки 13 кв.м. об'ємом 11куб.м. та наведено план-схему земельної ділянки.
Крім того, 05.10.2009року позивачем видано припис №05-8/1671-500/09, яким відповідач, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки 02.10.2009року зобов'язувався, серед іншого, ліквідувати до 05.11.2009року засмічення земельної ділянки біля гаражів №17/1,2, 3. №738, 300,347.
За розрахунком виконаним позивачем на підставі Методики визначення розміру шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997року №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998року за № 285/2725 ( в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007року № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007року за №422/13689) розмір шкоди становить 12.080грн.90коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2009року за №18/16034.
Цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Пунктом 3.6 Порядку затверджено перелік обставин за наявності яких проводиться позапланова перевірка. Документального підтвердження існування обставин, перелічених пунктом 3.6 Порядку, які б давали підстави проведення позапланової перевірки, позивачем суду не надано. Саме по собі повідомлення Херсонської міської організації Української екологічної асоціації «Зелений світ»від 25.09.2009року №102009-83, на яке посилається позивач, як на підставі здійснення позапланової перевірки, не є підставою здійснення такої перевірки, оскільки згідно з вимогами пункту 3.6 Порядку в цьому разі перевірка здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на її проведення. Такої згоди до матеріалів справи позивач не надав.
Не надано і доказів пред'явлення перед початком перевірки керівнику відповідача наказу органу Мінприроди та направлення керівника цього органу на проведення перевірки, які відповідно до п.4.3 Порядку необхідно пред'явити перед початком перевірки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» відходами є будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Із наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідно до рішення загальних зборів гаражного кооперативу «Таврія»від 28.02.2009року (протокол №1) в гаражному кооперативі проводилися заплановані роботи з ремонту дорожнього покрову на території кооперативу з березня по вересень 2009року. В процесі здійснення зазначених робіт був знятий верхній шар старого асфальтового покриття і гравію, який тимчасово зберігався на бетонному майданчику біля гаражів №300, 347, 738. Відповідач, який відповідно до ст. 9 Закону України «Про відходи»є суб'єктом права власності на зазначені відходи та має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними, використав повторно куски асфальту з гравієм, які позивач вважає сміттям, для насипу у підвали гаражів та ремонту доріг (залагодження) на території кооперативу, тобто здійснив повторне (подальше) їх використання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель», на порушення вимог якого посилається позивач, земля - це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею. Забрудненням землі в розумінні зазначеної норми є накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на її родючість та інші корисні властивості.
Відповідно до пункту 3.2 Методики визначення розміру шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997року №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998року за № 285/2725 ( в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007року № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007року за №422/13689), земля вважається засміченою, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Посилаючись на засміченість земельної ділянки, позивач не надав належних доказів відповідно до ст. 34 ГПК України на підтвердження того, що будівельні відходи знаходилися саме на земельній ділянці, тобто на відкритому ґрунті, а розміщені на ній відходи будівельних матеріалів призвели, чи могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Матеріалами ж справи підтверджується, що до моменту їх утилізації, вони були розміщені позивачем на асфальтованому майданчику, тобто безпосередньо не взаємодіяли з ґрунтами і не могли засмічувати землю.
Таким чином, відповідач використав відходи, як вторинні матеріали, тобто здійснив утилізацію відходів, які до цього зберігалися на асфальтованому майданчику, а не на відкритому ґрунті.
Доказів, якими б спростовувався той факт, що відходи зберігалися на асфальтованому майданчику, позивач суду не надав.
Таким чином перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства та складений на підставі перевірки акт від 02.10.2009року здійснені з порушенням вимог Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, а висновки зазначені в акті щодо засмічення з вини відповідача земельної ділянки не підтверджені належними засобами доказування.
Слід також зазначити, що відповідно до пп.5 пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31грудня 2010року» не застосовуються санкції за порушення, які усунуті на виконання припису про усунення порушень за результатами планових та позапланових перевірок.
Матеріалами справи підтверджено, та позивачем не заперечується, що відповідачем виконано пункт 2 припису позивача від 05.10.2009року №05-8/1671-500/09 і до 05.11.2009року здійснено утилізацію будівельних відходів, що підтверджується також і актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.11.2009року. Таким чином згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009року №502 з цих підстав по відношенню до відповідача не повинні застосовуватися фінансові санкції.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить із того, що відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Підставою позовних вимог позивач зазначає ст. 1166 ЦК України, ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до приписів статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода за порушення природоохоронного законодавства повинна відшкодовуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення, або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення -на час його виявлення.
За змістом вищезазначених норм юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди, як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, передбачених статтею 11 ЦК України. Підставою для застосування позадоговірної відповідальності є наявність складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки (шкоду); причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вину особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до пункту 1.3 роз'яснення Вищого арбітражного Суду України №02-5/744 від 27.06.2001року, розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вину відповідача.
До позовної заяви повинен позивачем надаватися обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.
Належних доказів на підтвердження того, що відповідач діяв всупереч вимогам Закону України «Про відходи»та закону України «Про охорону земель»а також того, що саме з вини відповідача, або його працівників спричинено шкоду навколишньому природному середовищу суду не надано.
З урахуванням вищезазначеного, посилання позивача на те, що акт № 05-12/225 від 02.10.2009року про порушення природоохоронного законодавства було складено в присутності відповідача без зауважень і відповідачем не оскаржено не є доказом вини відповідача в засміченні земельної ділянки.
За таких підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі зазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,
1.В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 ГПК України і підписано 07.05.2010року.