Рішення від 11.05.2010 по справі 7/468-ПД-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2010 Справа № 7/468-ПД-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фірми "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", Туреччина

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Мікон-М", м.Херсон

відповідача-2: приватного підприємця ОСОБА_3 м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - Херсонське державне бюро технічної інвентаризації м.Херсон

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна від набувача

за участю

представників сторін:

від позивача - Войтович М.М., представник, дов. від 13.01.2010р. м.Київ, нотар. посв. зареєстр. №50

від відповідача -1: Пламов А.Б., представник, дор. №77 від 06.04.2010р.

від відповідача 2 - не прибув

від 3 особи - не прибув

Позивач (фірма "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", Туреччина) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами (ТОВ "Мікон-М", м.Херсон, код 14119265, продавець; ПП ОСОБА_3, м.Херсон, ідент. номер НОМЕР_1 - покупець) договір купівлі-продажу від 14.10.2004р. офісних приміщень третього поверху №№33-39 загальною площею 158,7 кв.м., літ."Б", дослідно-експериментальної бази, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач також просить суд витребувати об'єкт продажу з володіння відповідача - ПП ОСОБА_3, який придбав нежилі приміщення без відповідних правових підстав.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що фірму "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті" зареєстровано 07.01.1994р. за №34760 згідно з дозволом торговельно-реєстраційного управління м.Бурса від 03.01.1994р.

28.10.1998р. на підставі укладеного між позивачем (покупець) та фірмою "АК Отомотів Тіджарет се Санаї Лімітед Шіркеті", Анкара, Туреччина (продавець) договору купівлі-продажу, перший придбав у другого нежилі приміщення загальною площею 661,37 кв.м. (основна площа - 465 кв.м., підсобна площа - 196,37 кв.м), розташовані у АДРЕСА_1, які складаються з чотирьох основних та трьох підсобних приміщень.

Право власності на зазначені приміщення зареєстровано у Херсонському ДБТІ 28.10.1998р., про що зроблено реєстраційний напис на правовстановлювальному документі.

Об'єкт нерухомості був паспортизований та інвентаризований, що підтверджується виготовленою БТІ технічною документацією.

Викладені факти свідчать, що позивач є законним власником придбаного об'єкта нерухомості.

В установленому законом порядку нежилі приміщення із власності позивача не вилучались, не викупались, не конфісковувались та ним не відчужувались. Натомість позивачу стало відомо, що на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.10.2005р., площа придбаних ним приміщень зменшилась до 486,47 кв.м.

На підставі відповіді Херсонського ДБТІ від 10.10.2006р. №6256/06 позивачу стало відомо, що площа придбаних ним приміщень зменшилась до 486,47 кв.м. внаслідок відчуження її частини (158,7 кв.м.) іншому суб'єкту - приватному підприємцю ОСОБА_3, на підставі укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 14.10.2004р.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати укладений між відповідачами договір купівлі-продажу належної йому частини нежилих приміщень недійсним та витребувати ці об'єкти з володіння їх набувача.

Позов обгрунтовано правовими нормами ч.4 ст.13, ст.41 Конституції України, статтями 2, 11, 48 Закону України "Про власність", який був чинним на момент встановлення спірних правовідносин, статтями 203, 215, 316, 317, 321, 330, 388, 655 ЦК України.

Відповідачі позов не визнають з тих підстав, що спірний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Під час укладення договору продавцем були подані документи, що підтверджують його права власника на об'єкт відчуження, що підтверджувалось виданим Херсонським ДБТІ реєстраційним посвідченням; витягом з реєстру прав власності ВАТ "Мікон" на підлягаючі відчуженню об'єкти нерухомості від 23.09.2004р.

Укладаючи договір купівлі-продажу, сторони досягли домовленості щодо усіх його істотних умов, уклали його у належній письмовій формі, здійснили його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію, що підтверджується наданими ними до матеріалів справи належними доказами. Спірний договір сторонами реально виконаний.

Представник відповідача - ПП ОСОБА_3 у наданих запереченнях також зазначив, що він є добросовісним набувачем спірного майна. Отже, майно може бути витребувано у нього виключно у випадках, передбачених ст.388 ЦК України. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України.

Так, ст.215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України, а стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, на конкретну угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідач - ТОВ "Мікон-М" звернувся з клопотанням, в якому просить суд зупинити провадження у справі №7/468-ПД-07 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №2/425-ПД-08 за позовом ТОВ "Мікон-М" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.10.1998р., укладеного між фірмою "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім" та фірмою "АК Отомотів Тіджарет ве Санаї Лімітед Шіркеті".

Обгрунтовуючи подану заяву, відповідач посилається на те, що у межах провадження по справі №2/425-ПД-08 оспорюється право власності позивача на придбані на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.1998р. об'єкти нерухомості, частина яких була в подальшому ТОВ "Мікон-М" відчужена ПП ОСОБА_3

У випадку визнання недійсним спірного договору, застосовується правило реституції і спірне майно повертається у власність товариства. З вимогою про вилучення нежилих приміщень у ТОВ "Мікон-М" позивач не звертався.

Позивач, не погоджуючись із заявленим клопотанням, вважає його необгрунтованим та безпідставним.

У наданих запереченнях посилається на те, що відповідно до ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. У справі №2/425-ПД-08 не встановлюється жодних обставин, які б не могли бути досліджені та встановлені при розгляді справи №7/468-ПД-07.

Взявши до уваги доводи сторін та надавши їм правову оцінку, суд відхиляє заявлене клопотання з врахуванням наступного.

Частина 1 ст.79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі у випадку неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суді необхідно з'ясувати як пов'язані ці справи і чим обумовлюється неможливість розгляду справи, що зупиняється, до вирішення іншої справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції.

Заявник клопотання не навів обставини, які б свідчили про пов'язаність справи №7/468-ПД-07 зі справою №2/425-ПД-08, а також неможливість розгляду конкретної справи до вирішення, як на думку відповідача, пов'язаної справи.

Предметом спору в межах провадження по справі №2/425-ПД-08, є визнання недійсним договору купівлі-продажу майна (у тому числі й спірного) від 28.10.1998р. укладеного між двома турецькими фірмами, що передбачає застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст.216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача). При застосуванні реституції по зазначеному спору ТОВ "Мікон-М" не набуває право власності на спірний об'єкт.

До того ж, суд за клопотаннями відповідачів неодноразово зупиняв та поновлював провадження у справі №7/468-ПД-07, порушеної 01 жовтня 2007р., натомість до наступного часу відсутній жодний судовий акт, який би мав преюдиціальне значення для справи №7/468-ПД-07.

Представник третьої особи на виклик суду у засідання господарського суду не прибув.

На виконання вимог суду Херсонським ДБТІ надано інвентарну справу нежитлових приміщень (дослідно-експериментальної бази) літ."Б", розташованих по АДРЕСА_1.

Представники сторін не заперечують щодо проведення розгляду справи без участі представника третьої особи та відповідача ПП ОСОБА_3, який також не з'явився без повідомлення причин на виклик суду у засідання для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м.Бурса, зареєстрована відповідно до дозволу Торгівельно-реєстраційного управління м.Бурса від 03.01.1994р. та Статуту товариства, засвідченого 12-ю нотаріальною конторою м.Бурса 28.12.1993р. за №31702, затвердженого рішеннями Економічного суду м.Бурса від 05.01.1994р. щодо відкриття товариства.

28.10.1998р. між турецькими фірмами "АК Отомотів Тіджарет ве Санаї Лімітед Шіркеті, Анкара (продавець) та фірмою "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м.Бурса (покупець) укладений договір купівлі-продажу виробничих приміщень, відповідно до якого позивач придбав у власність нежилі приміщення у АДРЕСА_1, загальною площею 661,37 кв.м., з яких: 465 кв.м. - площа основних приміщень, 196,37 кв.м. - підсобних приміщень; кількість основних приміщень - чотири, підсобних - три, поверх - третій. (т.1 а.с.18)

28.10.1998р. між учасниками договору складений акт прийому-передачі придбаного об'єкта у власність покупця, що відповідає положенням ст.128 ЦК України, який був чинним на момент укладення договору. Відповідно до ст.227 ЦК УРСР нотаріальному посвідченню на час вчинення угоди підлягали лише договори купівлі-продажу жилого будинку.

Факт відчуження позивачу виробничих приміщень площею 661,37кв.м. підтверджується виданою Херсонським ДБТІ довідкою-характеристикою №27741. ( т.1 а.с.20)

Право власності фірми "Мінер Отомотів" на придбаний об'єкт нерухомості зареєстровано державою, що підтверджується реєстраційним написом №431 від 28.10.1998р., здійсненим Херсонським ДБТІ на правовстанавлювальному документів (т.1 а.с.21).

Відповідно до витягу №14574666 з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 16.05.2007р. фірма "Мінер Отомотів" є власником виробничих приміщень ІІІ-ого поверху дослідно-експериментальної бази загальною площею 661,37 кв.м., літ."Б", у АДРЕСА_1. (т.2 а.с.22)

Продавцеві (фірма "АК Отомотів Тиджарет") право власності на відчужений об'єкт належав на підставі виданого Херсонським ДБТІ реєстраційного посвідчення від 15.10.1996р. реєстр. №431. (т.1, а.с.20)

На підставі виданого Херсонським БТІ за заявою власника витягу №8617896 (т.1 а.с.24) позивачу стало відомо, що станом на 12.10.2005р. на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.1998р. він є власником виробничих приміщень ІІІ-го поверху, які складають 486,47 кв.м., а не 661,37 кв.м., тобто площа придбаних приміщень без відома їх власника зменшилась на 174,9 кв.м.

З відповіді Херсонського ДБТІ від 10.10.2006р. позивачу стало відомо, що власником нежилих приміщень, розташованих на третьому поверсі дослідно-експериментальної бази, літ.Б, площею 158,7 кв.м. по АДРЕСА_1 є фізична особа - підприємець ОСОБА_3 на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 14.10.2004р. (т.1, а.с.33)

Так, відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.10.2004р., ВАТ "Мікон" продав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 придбав у власність офісні приміщення ІІІ поверху №№33-39 загальною площею 158,7 кв.м., літ."Б", дослідно-експериментальної бази, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Викладені обставини були підставою для звернення з позовом, який є предметом даного розгляду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, врахувавши наступне.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правова норма статті 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Наданими у справу належними доказами підтверджено факт придбання позивачем на законних підставах у фірми "АК Отомотів Тіджарет" у власність нежилих приміщень загальною площею 661,37 кв.м., літ."Б", третього поверху АДРЕСА_1, яке у встановленому законом порядку було зареєстровано державою.

В процесі дослідження наданої БТІ інвентарної справи встановлено, що право власності продавця - фірми АК Отомотів Тіджарет на об'єкт відчуження - виробничі приміщення площею 661,37 кв.м. на 3-му поверсі дослідної експериментальної бази по АДРЕСА_1 належить на підставі виданого Херсонським БТІ реєстраційного посвідчення №431 від 15.10.1996р., а також складених між АТ "Мікон" та СП "Курсал" акту прийому-передачі до договору №Д-123-00 від 17.12.1995р. та додаткової угоди №3, складеної у зв'язку з ліквідацією СП "Курсал" і передачею його прав за договором №Д-123-00 від 07.12.1995р. фірмі АК "Отомотів Тіджарет" (аркуші 16,17, 18 інвентарної справи).

З метою забезпечення закріпленого статею 321 ЦК України принципу непорушності права власності, норма статті 346 ЦК України встановлює підстави припинення права власності.

Відповідачами не надано належних доказів, які б свідчили про припинення права власності позивача на придбаний ним за договором купівлі-продажу від 28.10.1998р. об'єкт нерухомості або відсутність такого права у продавця - фірми "АК Отомотів Тіджарет".

Матеріали інвентарної справи, зокрема аркуші 21 та 22, свідчать про те, що АТ "Мікон" зверталося до начальника Херсонського ДБТІ з листом №519/01 від 29.09.1998р., в якому повідомляло про дольову участь СП "Курсал" у будівництві дослідно-експериментальної бази площею 661,37 кв.м. на ІІІ-му поверсі АДРЕСА_1 та передачею прав на ці приміщення фірмі "АК Отомотів Тіджарет". У цьому ж листі товариство у зв'язку з непроведенням розрахунку просило не здійснювати перереєстрацію прав власності на ці приміщення іншим суб'єктам без його згоди. Натомість листом №570/01 від 22.10.1998р. товариство повідомляло реєструючий орган про вирішення з турецькою фірмою усіх спірних питань та відкликання свого листа №519/01 від 29.09.1998р. (аркуші інвентарної справи 21, 22).

На підставі довідки першої Державної нотаріальної контори №8739-1/8290 від 02.10.1998р. про відсутність заборон, а також документів, що підтверджують повноваження учасників угоди, Херсонським БТІ був вчинений реєстраційний напис від 28.10.1998р. №431 на правовстановлювальному документі, яким є договір купівлі-продажу від 28.10.1998р. (аркуші інвентарної справи 23-61).

Таким чином, дослідженням інвентарної справи нежитлових приміщень дослідно-експериментальної бази, літ.Б, по АДРЕСА_1 встановлений факт придбання за договором нежилих приміщень ІІІ-го поверху літ.Б площею саме 661,37 кв.м. та перехід права власності на них до позивача.

В подальшому площа придбаних за договором від 28.10.1998р. приміщень була зменшена і стала складати 486,47 кв.м., що підтверджено виданим позивачу витягом від 12.10.2005р. №8617896, наслідком чого було відчуження частини належних позивачу на правах власності приміщень площею 158,7 кв.м., літ.Б, третього поверху ТОВ "Мікон-М" фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу від 14.10.2004р.

Крім листа-відповіді Херсонського ДБТІ, зазначений факт підтверджується і виправленнями в матеріалах інвентарної справи.

Так, придбані позивачем приміщення були інвентаризовані і паспортизовані, що підтверджується технічним паспортом від 08.08.1996р., проведеною 20.08.1998р. інвентаризацією зазначених приміщень, повторною інвентаризацією від 16.03.2005р. Згідно проведених інвентаризацій загальна площа належних позивачу приміщень складала 661,37 кв.м.: підсобні - 196,37 кв.м. (коридор - 160,77 кв.м., санвузол - 17,8 кв.м., санвузол - 17,8 кв.м.); основні - 465 кв.м, а саме: 1- 229,3 кв.м., 2- 55,5 кв.м., 3 -138,6 кв.м., 4 - 41,6 кв.м.

Згідно експлікації від 10.10.2005р. (лист інвентарної справи 92) основне приміщення площею 229,3 кв.м. перекреслено і виправлено на приміщення площею 54,4 кв.м., основна площа 661, 37 кв.м. перекреслена та виправлена на 486,47 кв.м., що було наслідком укладеної між відповідачами угоди.

Таким чином, в процесі дослідження належних доказів та з'ясування обставин справи судом встановлений факт відчуження ВАТ "Мікон" за спірним договором від 14.10.2004р. майна, яке не належало йому на правах власності, оскільки до укладення цього договору зазначене майно було зареєстровано за іншим власником - позивачем у справі.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність у відповідача прав на відчуження майна, яке перебувало у власності іншого суб'єкта, без припинення цього права у встановленому законом порядку, суд визнає укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 14.10.2004р. недійсним.

Суд не застосовує по зазначеному оспорюваному договору встановлену ст.216 ЦК України реституцію, оскільки власник відчуженого за ним майна не є учасником цієї угоди, а продавець - його законним власником.

Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За приписами статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:...3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи, що належне на правах власності позивачу майно вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом, - обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню є вимога про витребування безпідставно відчуженого об'єкта нерухомості з володіння ПП ОСОБА_3

З врахуванням вищевикладеного, доводи відповідачів є безпідставними, такими, що не грунтуються на фактичних обставинах справи, і судом до уваги не приймаються.

Судові витрати покладаються на відповідача - ТОВ "Мікон-М", яке безпідставно провело відчуження належного позивачу майна.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

Визнати недійсним укладений між ВАТ "Мікон", м.Херсон, код 14119265 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, м.Херсон, ідент. номер НОМЕР_1 договір купівлі-продажу від 14.10.2004р. офісних приміщень ІІІ поверху №№33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 - загальною площею 158,7 кв.м. із літ."Б", дослідно-експериментальної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Витребувати відчужені за договором купівлі-продажу від 14.10.2004р. офісні приміщення ІІІ поверху №№33, 34, 35, 36, 37, 38, 39 - загальною площею 158,7 кв.м. із літ."Б", дослідно-експериментальної бази, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Херсон, ідент. номер НОМЕР_1 та передати їх власнику - фірмі "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м.Бурса, р-н Осман газі Алемандр, Туреччина.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мікон-М", код 14119265, АДРЕСА_1, р.рахунки невідомі, на користь фірми "Мінер Отомотів Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті", м.Бурса, р-н Осман газі Алемандр, Туреччина, р.рахунки невідомі, 170грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. судових витрат.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

20.05.2010р.

Попередній документ
10243592
Наступний документ
10243595
Інформація про рішення:
№ рішення: 10243593
№ справи: 7/468-ПД-07
Дата рішення: 11.05.2010
Дата публікації: 08.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж