91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.07.10 Справа № 17/97
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Пак", м. Костянтинівка Донецької області
до Приватного підприємства "ТАЛА", м. Луганськ
про стягнення 14490 грн. 55 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Морозова Т.В., довіреність № 08/0/071 від 01.06.10;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 12798,67 грн., штрафу 10% у сумі 1279,87 грн., пені у сумі 396,02 грн., 3% річних у сумі 52,60 грн., за договором постачання №02 від 10.03.2010.
Представником позивача у судовому засіданні 01.07.2010 було надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 12798,67 грн., штраф 10% у сумі 1279,87 грн., пені у сумі 359,41 грн., 3% річних у сумі 52,60 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 10.06.2010, 01.07.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Пак" (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством "ТАЛА" (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір постачання № 02 від 10.03.2010 (далі -Договір).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передавати (поставляти) у зумовлені строки Покупцеві кондитерські вироби (Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар і сплачувати за нього певні грошові суми.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що предметом договору є Товар, зазначений у Специфікації до даного договору, ціна на якій діє тільки на дату укладання даного договору.
Згідно пункту 7.2 Договору, Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 7 календарних днів з дати поставки Товару Постачальником.
У пункті 8.1 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати Товару Покупець за вимогою Постачальника виплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення.
Відповідно до пункту 8.4 Договору, у разі несплати вартості Товару Покупцем у строк, вказаний у п.7.2 цього Договору більш ніж на 7 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику додатково штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого та неоплаченого в строк Товару.
Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що поставив відповідачу товар на суму 12798,67 грн. Однак, погашення заборгованості з боку відповідача не відбулося та на час розгляду справи заборгованість складає 12798,67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф 10% від суми невиконаного зобов'язання у сумі 1279,87 грн., пеню у сумі 359,41 грн. за період з 19.03.2010 по 07.05.2010 та 3% річних у сумі 52,60 грн. за аналогічний період.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12798,67 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000111 від 11.03.2010 та № РН-0000120 від 11.03.2010 та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.24-26).
Сторони в Договорі встановили, що Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 7 календарних днів з дати поставки Товару Постачальником (п. 7.2 Договору).
Однак, відповідач в порушення умов Договору оплату поставленого товару не здійснив, тому на час розгляду справи заборгованість склала 12798,67 грн.
Таким чином, факт наявності боргу в сумі 12798,67 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 359,41 грн. за період з 19.03.2010 по 07.05.2010. та штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару в сумі 1279,87 грн.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 8.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 8.4 Договору, у разі несплати вартості Товару Покупцем у строк, вказаний у п.7.2 цього Договору більш ніж на 7 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику додатково штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого та неоплаченого в строк Товару.
У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення пені у сумі 359,41 грн. та штрафу у сумі 1279,87 грн. є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 52,60 грн. за період з 19.03.2010 по 07.05.2010.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 12798,67 грн., штрафу 10% у сумі 1279,87 грн., пені у сумі 359,41 грн., 3% річних у сумі 52,60 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.
При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ТАЛА", м. Луганськ, вул. Боженка, буд. 107а, кв. 16, ідентифікаційний код 32969012, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Пак", м. Костянтинівка Донецької області, вул. 6-Вересня, буд. 40а, ідентифікаційний код 32401491, борг у сумі 12798,67 грн., штраф у сумі 1279,87 грн., пеню у сумі 359,41 грн., 3% річних у сумі 52,60 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 144,91 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,41 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 05.07.2010.
Суддя О.С. Фонова