91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.07.10 Справа № 17/106
За позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Б.Т.", с. Третяківка Біловодського району Луганської області
про стягнення 72184 грн. 88 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Петренко В.О., довіреність № 8/29 від 02.01.2010;
від відповідача: Третякова Л.Г., довіреність № 71 від 30.06.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 32325,00 грн., штрафу у сумі 9570,15 грн., пені у сумі 3310,02 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2779,95 грн., відсотків річних у сумі 24199,76 грн., за договором поставки №Х2-14-0007 від 09.04.2009.
Від представника відповідача у судовому засіданні 01.07.2010 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач в порядку статі 78 ГПК України визнає позов в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
Між Приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" (позивач у справі), як Продавецем, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А.Б.Т." (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір поставки № Х2-14-0007 від 09.04.2009 (далі -Договір).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин 2.4-D-Актив загальною вартістю 31476,00 грн.
Як встановлено пунктом 1.2 Договору, загальна вартість Товару становить 31476,00 грн. Вартість Товару в період дії Договору може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2 Договору, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього Договору.
Згідно пункту 2.1 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в пункті 1.2 Договору в строки: не пізніше 10.04.2009 -15378,00 грн., не пізніше 20.04.2009 - 15738,00 грн., всього - 31476,00 грн.
Додатковим договором № Х2-14-0007ДС1 від 06.05.2009 до Договору, сторони встановили, що додатково здійснюється поставка засобу захисту рослин „Фермер” на загальну суму 32325,00 грн., яку Покупець повинен сплатити в строки: не пізніше 15.05.2009 -16162,50 грн., не пізніше 01.09.2009 -16162,50 грн., всього - 32325,00 грн.
У пункті 5.2 Договору передбачено, що Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Сторони у пункті 5.3 Договору, встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане.
Згідно пункту 5.4 Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 0,2 відсотків від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та 0,4 відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1 Договору, вважається, що Продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних. При затримці платежу Продавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 банківських днів.
Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що поставив відповідачу товар на суму загальну суму 63801,00 грн. Однак, погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове на суму 31476,00 грн. та на час розгляду справи заборгованість складає 32325,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення штрафу у сумі 9570,15 грн., пені у сумі 3310,02 грн. за період з 02.09.2009 по 02.03.2010, інфляційних нарахувань у сумі 2779,95 грн. за період з вересня 2009 року по березень 2010 року, відсотків річних у сумі 24199,76 грн. за період з 02.09.2009 по 21.04.2010.
Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 63801,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № Х2-14-0002 від 17.04.2009 та № Х2-14-0024 від 26.08.2009 та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.20-24).
Сторони в Договорі встановили, що Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в пункті 1.2 Договору в строки: не пізніше 10.04.2009 -15378,00 грн., не пізніше 20.04.2009 -15738,00 грн., всього - 31476,00 грн.
Додатковим договором № Х2-14-0007ДС1 від 06.05.2009 до Договору, сторони встановили, що додатково здійснюється поставка засобу захисту рослин „Фермер” на загальну суму 32325,00 грн., яку Покупець повинен сплатити в строки: не пізніше 15.05.2009 -16162,50 грн., не пізніше 01.09.2009 -16162,50 грн., всього - 32325,00 грн.
Однак, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 31476,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача (а.с.16-19), тому на час розгляду справи, заборгованість склала 32323,00 грн.
Таким чином, факт наявності боргу в сумі 23235,00 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у сумі 9570,15 грн., та пеню у сумі 3310,02 грн. за період з 02.09.2009 по 02.03.2010.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 5.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення.
Сторони у пункті 5.3 Договору, також встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане.
Згідно пункту 5.4 Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.
У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення пені та штрафу є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 2779,95 грн. за період з вересня 2009 року по березень 2010 року та відсотки річних у сумі 24199,76 грн. за період з 02.09.2009 по 21.04.2010.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Сторонами у пункті 5.5 Договору передбачено, що процентна ставка, що передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлена в розмірі 0,2 відсотків від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та 0,4 відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Отже, вимоги позивача про стягнення річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.
Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 32325,00 грн., штрафу у сумі 9570,15 грн., пені у сумі 3310,02 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2779,95 грн., відсотків річних у сумі 24199,76 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ціна позову складає 72184,88 грн., отже державне мито складатиме 721,85 грн., тоді як позивачем сплачено 722,00 грн. Зайве сплачене державне мито у сумі 0,15 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "А.Б.Т.", с. Третяківка Біловодського району Луганської області, вул. Центральна, буд. 97, ідентифікаційний код 30744867, на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15, ідентифікаційний код 30369454, борг у сумі 32325,00 грн., штраф у сумі 9570,15 грн., пеню у сумі 3310,02 грн., інфляційні нарахування у сумі 2779,95 грн., відсотки річних у сумі 24199,76 грн.; витрати по оплаті держмита у сумі 721,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.
3. Повернути Приватному підприємству "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд. 15, ідентифікаційний код 30369454, зайве сплачене державне мито у сумі 0,15 грн.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 06.07.2010.
Суддя О.С. Фонова