Запорізької області
16.06.10 Справа № 28/115/10
Суддя
За позовом: Приватного підприємства «Санта-України», м.Київ
До відповідача: Приватного підприємства “Імір”, м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Колесніков Р.В., довіреність №2805/10-1 від 28.05.2010р.
від відповідача: не з'явився
Заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13.742грн.48коп. на підставі договору поставки №08/61 від 01.04.2008р., 4.220грн.71коп. пені, 866грн.04коп. 3% річних та 3.360грн.65коп. інфляційних втрат за порушення виконання умов договору.
Ухвалою суду від 20.04.2010р. порушено провадження у справі № 28/115/10, судове засідання призначено на 02.06.2010р. Також ухвалою суду від 20.04.2010р. позивачу відмовлено в задоволенні в клопотання про забезпечення позову та клопотання про направлення запитів до відповідних органів для виявлення майнового стану відповідача.
Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
З метою надання позивачем додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України було відкладено на 16.06.2010р.
В судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217 ГК України та на умови договору поставки №08/61 від 01.04.2008р. Також представником позивача був наданий докладний розрахунок суми неустойки з урахуванням норм п.6 ст. 232 ГПК України, на підставі чого, просить стягнути з відповідачу неустойку (штраф) за порушення строків оплати отриманого товару у розмірі 4.012грн.76коп.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з довідки ЄДРПОУ №15-7/2036 від 28.04.10р. адреса Приватного підприємства «Імір»- 69035, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, буд.9. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
На підставі чого, у відповідності до ст..85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Як свідчать надані до суду документи, 01.04.2008р. між ПП «Санта-Україна»та ПП «Імір»було укладено договір поставки №08/61, за умовами якого Постачальник (позивач зобов'язується постачати товар Покупцю (відповідачу), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та здійснювати його оплату, на умовах і в порядку, викладеними в цьому договорі.
Пунктом 1.2 договору встановлено, передбачено, що найменування та асортимент товару передбачається в накладних, що додаються до даного Договору.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару -продуктів харчування (морепродукти) за період з 04.04.2008р. по 25.04.2008р. на загальну суму 41352грн.58коп. підтверджується видатковими накладними, які залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст..692 ЦК України та п.5.2 договору платежі за поставлений товар здійснюються протягом 30 календарного дня з дати отримання товару.
Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.
Крім того, відповідачем було здійснено повернення поставленого товару позивачу на суму 80грн.10коп., що підтверджується накладною на повернення ВП-0000002 від 08.05.08р.
Станом на 20.04.2010р. заборгованість за отриманий товар складає 13742грн.48коп.
Факт наявності заборгованості у розмірі 13742грн.48коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 13742грн.48коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем оплати за поставлений товар, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 4220грн.71коп.
На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати за товар покупець зобов'язаний виплатити постачальнику штраф в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати, коли Покупець був зобов'язаний оплатити партію товару.
В той же час, відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума неустойки (штрафу) у розмірі 4012грн.79коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Даний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, в той же час позивач письмових уточнень щодо заявленої до стягнення суми штрафу суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 4012рн.79коп., в решті вимог слід відмовити.
Також за порушення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3360грн.65коп. та 866грн.03коп. 3% річних.
Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Інший розмір відсотків договором не встановлений.
Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення складає 866грн.03коп., сума інфляційних втрат складає -3360грн.65коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.509,526,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Імір»(юр.адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, буд.9; факт.адреса: 69008, м.Запоріжжя, вул. Реактивна, буд.1, р/р 26002001287201 в філії ЗРУ «ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 33960885) на користь Приватного підприємства «Санта-України»(юрид.адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 15; поштова адреса: 03151, м.Київ, вул. Молодо гвардійська, 28-А, р/р 26009289341001 в РЦ КБ «Приватбанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 30634862) 13.742(тринадцять тисяч сімсот сорок дві)грн. 48коп., 4012(чотири тисячі дванадцять)грн.79коп. штрафу, 866(вісімсот шістдесят шість)грн.04коп. 3% річних, 3360(три тисячі триста шістдесят)грн.65коп. інфляційних втрат, 219(двісті дев'ятнадцять)грн.82коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті заявлених позовних вимог слід відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 18 червня 2010р.