83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.06.10 р. Справа № 10/51
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання - Давидовській Т. В.;
за участю представники сторін:
від позивача - Сірий А. М. - довіреність;
від відповідача - Ігнатов С. Є. - довіреність;
від третьої особи - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовною заявою державного підприємства „Вугілля України” м. Київ
до відповідача - державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м. Вугледар,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з додатковою відповідальністю „Енергоуправління” м. Київ,
про стягнення 106 721,30грн., -
До господарського суду звернувся позивач, державне підприємство „Вугілля України” м. Київ (далі - ДП „Вугілля України”), з позовом до відповідача, державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м. Вугледар (далі - Шахтоуправління), про стягнення збитків в розмірі 106 721,30грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №2-07/2-ЕН від 01.03.2007р. та Додаткові годи до нього №02-04/07 від 01.03.2007р. та №01-04/07 від 01.04.2007р.; залізничні накладні, лист №06/1564 від 29.05.2007р., телеграму №583 від 27.05.2007р., квитанцію про приймання вантажу №35999135, рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. №39/138-52/57; платіжні доручення №№16765, 16767, 16768 від 13.07.2009р.; перелік ТехПД, розрахунок збитків, порушення відповідачем зобов'язань.
Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві №628 від 08.04.2010р. позов визнав у повному обсязі та проти його задоволення не заперечував. Крім того, він повідомив, що понесені позивачем збитки були спричинені поставкою неякісного вугілля, яке збагачувалось відповідно до договору № 18 від 05.01.2007 р на ТОВ „Енергоуправління” м. Київ.
Ухвалою від 19.05.2009р. у відповідності статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у розгляді справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоуправління” м. Київ.
Представник третьої особи у судові засідання не з'явився, письмових пояснень по справі не надав, поважних причин неявки не сповістив, хоча був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи було продовжено.
Дослідив матеріали справи, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності третьої особи, рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені учасниками процесу документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 01.03.2007 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір поставки №2-07/2-ЕН (далі - Договір поставки 1), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник був зобов'язаний поставити покупцю вугілля в асортименті, по реквізитах і за якісними показниками; а покупець прийняти вугілля, сплатити його вартість згідно умов договору.
Відповідно до Розділу 8 договір вступає в силу з 01.03.2007р. та діє до 30.04.2007р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. Додатковою угодою №02-04/07 від 30.04.3007р. строк дії договору був продовжений до 31.12.2007р.
Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах на умовах DDP назва місяця призначення (Інкотермс -2000), при цьому вартість перевезення вугілля залізницею сплачує покупець (п.п. 2.1, 5.5 Договору 1).
Відповідно до додатку № 05/07-2 від 30.04.2007р. до Договору поставки, постачальник зобов'язався поставити покупцеві у травні 2007р., зокрема, вугілля марки ДГСШ у кількості 16 900тн, з показниками золи - 23%, вологи - 8,9%, за ціною 310,04грн./тн, назва відправника - ЦЗФ „Октябрська” ст. Родинська, вантажоотримувач - Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго”.
Згідно п. 3.1 Договору поставки (у редакції згідно додаткової угоди №01-04/07 від 01.04.2007р.), якість вугільної продукції, що поставляється з цим договором, повинна відповідати наступним вимогам:
· Вугілля марки АШ зб. групи А: зольність 22%, волога - 10%, летючі речовини - <8%;
· Вугілля марки АШ відс. групи А: зольність 24%, волога - 10%, летючі речовини - <8%;
· Вугілля марки Д, Г, ДГ групи Г: зольність 25%, волога - 14%, летючі речовини - 38-46%;
· Вугілля марки П, Пр групи П: зольність 24%, волога - 10%, летючі речовини - 8-16%.
Розділом 4 Договору поставки передбачались умови приймання вугілля по кількості та якості, згідно якого вугілля повинно прийматись покупцем по вазі вказаній в акті звіряння. Кожна із сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля; аналіз виконується у лабораторії ТЕС Вантажоотримувача.
У разі поставки вугілля, показники якого виходять за межі гранично допустимих, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля. Якщо показники, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки випробування, покупець або вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника постачальника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показника якості визначені лабораторією Вантажоотримувача (п.4.9 Договору 1).
05.01.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоуправління” (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір по збагаченню рядового вугілля №18 (далі - Договір збагачення 3), за яким замовник передає виконавцю для збагачення на ЦЗФ рядове вугілля, кількість і якість якого не може перевищувати показники, зазначені у Додатку №1, а виконавець приймає вугілля, збагачує його й передає замовнику продукти збагачення на станції ЦЗФ - відправника вантажу.
01.02.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Західенерго” (покупець) та ДП „Вугілля України” (постачальник) був укладений договір поставки № 9-02/1-П (далі - Договір поставки 2), за яким постачальник був зобов'язаний поставити покупцю вугілля кам'яне енергетичне українського походження.
За Договором поставки ДП „Вугілля України” 23.05.2007р. на адресу вантажоотримувача - Бурштинської ТЕС по за залізничними накладними: №49405623 (вагони №№67171710, 67174557, 67655373, 63325963, 67379321, 67173963, 65735243, 68488238), №49405625 (вагони №№67040063, 60910130, 67918748) було поставлене вугілля ВАТ „Західенерго”, яке позивач придбав у Шахтоуправління, однак передане вугілля не відповідало вимогам щодо якості відповідно до умов Договору постачання №2-07/2-ЕН. Так фактичний вміст золи у вугіллі становив 46,0% проти 25% гранично допустимого вмісту золи за Договором 1 в редакції Додаткової угоди №01-04/07 від 01.04.2007р., що підтверджується актом приймання вугілля №3598 від 28.05.2007р. підписаного Вантажоодержувачем, в той час як представник вантажовідправника за довіреністю №886 від 04.05.2007р. від підпису відмовився.
Пунктом 4.10 Договору 2 встановлено, що у разі поставки вугілля, показники якого виходять за межі гранично допустимих, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля.
Пунктом 6.4 Договору 2 передбачено, що за постачання неякісного вугілля, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням неякісного вугілля.
У зв'язку з надходженням вугілля із значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критерії якості, вугілля було повернуто Шахтоуправлінню 30.05.2007р. у зазначених залізничних вагонах, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №35000135.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. по справі №39/138-52/57, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р., за позовом відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до ДП „Вугілля України” про відшкодування збитків у сумі 55 050,40грн., позовні вимоги були задоволені повністю та присуджено до стягнення з ДП „Вугілля України” збитки в сумі 55 050,40грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 550,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Позивач по даній справі - ДП „Вугілля України”, зважаючи на те, що неякісне вугілля було ним отримане за Договором поставки 1 від Шахтоуправління звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення понесених ним збитків у сумі 106 721,30грн., з яких:
· Провізна плата від станції Вантажоотримувача до Вантажовідправника в сумі 51 002, 40 грн. з ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 35999135 та переліком ТЕХ ПД № 38 від 30.05.07 р.
· Плата за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в розмірі 3730,32грн. з ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 30.05.1024/1007 та переліком ТЕХ ПД № 32 від 01.06.07 р. виданими залізницею.
· Плата за оформлення документів на відправлення вантажу у розмірі 317,69грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів №30.05.0301 та переліком ТЕХПД №32 від 01.06.2007р.
· 55 718,90грн. стягнених за рішенням господарського суду м Києва 17.09.2008р. по справі №39/138-52/57, сплата яких підтверджується платіжними дорученнями №№16765, 16767, 16768 від 13.07.2009р.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. по справі №39/138-52/57 з нього були стягненні зазначені витрати на користь „Західенерго”, як збитки, заподіяні в результаті неналежного виконання ДП „Вугілля України” господарського зобов'язання щодо якості поставленого вугілля. Також посилався на понесення витрат щодо транспортування вагонів з неякісним вугіллям. Вантажовідправником неякісного вугілля є Шахтоуправління, яке згідно умов договору з позивачем відповідає за якість поставленого вугілля і зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача та покупця (позивача у справі) пов'язані з неналежною якістю вугілля.
В підтвердження сплати стягнених рішенням суду сум у розмірі 55 718,90грн. позивач надав копії платіжних доручень №№16765, 16767, 16768 від 13.07.2009р.; у підтвердження плати провізної плати в сумі 51 002, 40 грн., плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в розмірі 3730,32грн. та плати за оформлення документів на відправлення вантажу у розмірі 317,69грн. надав квитанцію про приймання вантажу № 35999135, переліки ТЕХ ПД №38 від 30.05.07р. та № 32 від 01.06.07р., відомість плати за користування вагонами № 30.05.1024/1007, накопичувальні картки для додаткових зборів №30.05.0301.
Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що відвантаження вугілля здійснювалось ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м.Белицьке, на виконання умов Договору поставки 1, який був укладений між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідачем було покладено обов'язок щодо відвантаження вугілля по вказаному договору на ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м.Белицьке, яка завантажила вугільну продукцію неналежної якості у вагони №№67171710, 67174557, 67655373, 63325963, 67379321, 67173963, 65735243, 68488238, 67040063, 60910130, 67918748.
Відповідно до п. 3.1 Договору 1 (у редакції згідно додаткової угоди №01-04/07 від 01.04.2007р.), допустимий діапазон значення золи для вугілля марки ДГСШ, що поставляється, складає 25%.
Фактичний вміст золи у вугіллі, що був поставлений у спірній партії, становив 46,0% проти25% гранично допустимого вмісту золи за Договором 1 в редакції Додаткової угоди №01-04/07 від 01.04.2007р., що підтверджується актом приймання вугілля приймання вугілля №3598 від 28.05.2007р. тощо та по суті відповідачем не заперечується.
Таким чином, постачальник за договором (відповідач) не забезпечив виконання вантажовідправником (ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська”) вимог Договору 1, внаслідок чого позивачу були завдані збитки на суму 106 721,30грн.
Отже, судом встановлено, що поставка вугілля неналежної якості відбулось з вини постачальника за Договором 1 - Шахтоуправління.
Відповідно до п. 6.4 Договору 1, за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарового завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитки складаються з реальних збитків і до них включаються фактична оцінка тих матеріальних витрат, які зазнала особа.
Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності в формі відшкодування збитків необхідно, щоб ці збитки виникли.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме -наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.
Як вже встановлено судом, рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2008р. по справі №39/138-52/57, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р., за позовом відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до ДП „Вугілля України” про відшкодування збитків у сумі 55 050,40грн., позовні вимоги були задоволені повністю та присуджено до стягнення з ДП „Вугілля України” збитки в сумі 55 050,40грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 550,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Судом досліджені докази представлені позивачем щодо понесених витрат, а саме:
· у підтвердження сплати стягнених рішенням суду сум у розмірі 55 718,90грн. позивач надав копії платіжних доручень №№16765, 16767, 16768 від 13.07.2009р.;
· у підтвердження плати провізної плати в сумі 51 002, 40 грн. надав квитанцію про приймання вантажу № 35999135 та перелік ТЕХ ПД №38 від 30.05.07р.;
· у підтвердження плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в розмірі 3730,32грн. надав перелік ТЕХ ПД № 32 від 01.06.07р. та відомість плати за користування вагонами № 30.05.1024/1007;
· у підтвердження плати за оформлення документів на відправлення вантажу у розмірі 317,69грн. надав накопичувальні картки для додаткових зборів №30.05.0301.
Суд зазначає, що сукупність наданих документів підтверджує понесені позивачем витрати.
Отже, суд приходить до висновку, що всупереч умовами договору відповідачем було поставлено вугілля неналежної якості, що призвело до понесення позивачем збитків. Позовні вимоги обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Одночасно, суд приймає до уваги той факт, що відповідач у відзиві №628 від 08.04.2010р. позов про стягнення збитків в сумі 106 721,30грн. визнав у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував.
У разі визнання відповідачем позовних вимог, господарський суд приймає рішення про задоволення позову у відповідності до положень частини 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати підлягають віднесенню в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статей 11, 22, 526, 530, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, статей 193, 224, 228 Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги державного підприємства „Вугілля України” м. Київ до відповідача, державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” м. Вугледар, про стягнення збитків в розмірі 106 721,30грн.
Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, ЄДРПОУ 34032208) на користь державного підприємства „Вугілля України” м. Київ (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) збитки в розмірі 106 721,30 грн.
Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, ЄДРПОУ 34032208) на користь державного підприємства „Вугілля України” м. Київ (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) витрати по сплаті державного мита в сумі 1067,25грн. та витрати по сплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236грн.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 21.06.2010р.
Суддя
Надруковано 4 прим.:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - третій особі;
1 прим. - у справу.