05 січня 2022 року справа № 340/5959/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) за період з 25 березня по 26 серпня 2021 року (а.с.1-10).
Водночас просив суд зобов'язати відповідача сплатити заробіток.
У позові зазначив, що при звільненні зі служби військова частина не виплатила компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (далі - компенсація).
Компенсацію сплачено на підставі рішення суду задовго після звільнення зі служби.
Стверджував, що військова частина зобов'язана сплатити і заробіток.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.41-42).
Зазначив, що несвоєчасна виплата коштів обумовлена спірним питанням у законодавстві, яке вирішив Верховний Суд, розглянувши зразкову справу.
Стверджує, що сума заробітку має бути зменшена з урахуванням цієї об'єктивної обставини і бездіяльності позивача щодо звернення до суду зразу ж після звільнення.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.21-22).
Суд повертає заяву про зміну позовних вимог 25 вересня 2021 року на підставі припису частини 8 статті 47 КАС України, так як не надано доказів її направлення відповідачу (а.с.27-40).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, наказом військової частини від 11 березня 2019 року №57 позивача звільнено з військової служби з 14 числа того ж місяця і року (а.с.43).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі №340/2076/21 з військової частини стягнуто на користь ОСОБА_1 заробіток у сумі 12317,37 грн. за період з 14 березня 2019 року по 25 березня 2021 року (а.с.50-55).
Заробіток стосувався несвоєчасної виплати компенсації за речове майно (далі - компенсація 2).
12 травня 2021 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №340/1579/21, яким зобов'язав військову частину нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за період з 2015 по 2019 роки (а.с.56-60).
27 серпня 2021 року банківська установа виконала платіжне доручення військової частини про перерахування коштів на виконання судового рішення (а.с.15).
Нараховано і сплачено 59619,91 грн.
Позов подано до суду 02 вересня 2021 року (а.с.19).
Середньоденне грошове забезпечення склало 827,78 грн. (а.с.45).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач просить стягнути заробіток у спорі, який пов'язаний з проходженням і звільненням з публічної служби.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачу виплатили компенсацію 27 серпня 2021 року (після звільнення зі служби).
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».
Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби місячний строк звернення до суду треба обчислювати з дня фактичного розрахунку.
Тому строк звернення до суду розпочав перебіг з 28 серпня 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду 02 вересня того ж року.
Таким чином не пропустив його.
Суть спору полягає у тому, що позивач просить стягнути з військової частини заробіток за період з 26 березня по 27 серпня 2021 року, право на який пов'язує зі несвоєчасною виплатою компенсації.
Спірні правовідносини регулюються приписами статей 116 і 117 КЗпП України, оскільки законодавство про проходження військової служби не передбачає жодної гарантії захисту конституційного права на оплату праці.
Так, приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Отже, відповідач розрахувався з ОСОБА_1 при звільненні не в повному обсязі.
Несвоєчасна виплата компенсації обумовлена бездіяльністю військової частини, що визнано Кіровоградським окружним адміністративним судом.
Причини не впливають на виникнення права на заробіток.
Строк затримки розрахунку при звільненні розпочався з 14 березня 2019 року.
Приписами частини 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, у разі несвоєчасної виплати працівникові нарахованих коштів (не існує спору щодо суми) працедавець, сплачуючи заборгованість, має виплатити і заробіток.
Приписами частини 2 статті 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, якщо існує спір щодо суми заборгованості (у тому числі щодо існування) і позов задоволено судом у повному обсязі, то працедавець має визначити заробіток, а якщо позов задоволено частково, то питання про сплату заробітку вирішує суд.
Оскільки суд задовільнив позов про зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію у повному обсязі, то у військової частини виник обов'язок визначити і виплатити заробіток.
Однак, правове регулювання сплати заробітку перейшло до повноваження цього суду, що доводиться рішенням від 07 червня 2021 року у справі №340/2076/21.
Суд стягнув заробіток щодо несвоєчасної виплати компенсації 2 за період з 14 березня 2019 року по 25 березня 2021 року.
Тому строк затримки розрахунку при звільненні, за який не стягувався заробіток, - з 26 березня по 27 серпня 2021 року (день зарахування коштів на картковий рахунок).
Строк стосується несплати компенсації у сумі 59619,91 грн.
Рішення суду про стягнення компенсації не є перешкодою у застосуванні приписів статті 117 КЗпП України, про що зроблено правовий висновок Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17.
З цим висновком погоджується і суд.
Обчислюючи розмір заробітку, суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №761/9584/15-ц, який міститься у постанові від 26 червня 2019 року (право зменшити розмір заробітку, врахувавши певні факти).
Встановлюючи розмір заробітку, суд враховує наступне.
Так, середньомісячне грошове забезпечення складало 24833,40 грн. (30 х 827,78).
Тому заборгованість з виплати компенсації у 2,4 рази перевищує середньомісячне грошове забезпечення (59619,91 : 24833,40).
Спір щодо виплати компенсації військовослужбовцям вирішувався Верховним Судом в порядку зразкового провадження.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 16 травня 2019 року прийняв рішення у зразковій справі №620/4218/18 на користь військовослужбовця.
Рішення суду набрало законної сили 21 серпня 2019 року.
Виплата компенсації відноситься до виплат, що фінансуються з фонду оплати праці, тому щодо її стягнення не поширюється строк звернення до суду відповідно до приписів частини 2 статті 233 КЗпП України.
Приписами частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Тому військова частина мала негайно після набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі нарахувати і виплатити компенсацію, незважаючи, що позивач звільнений з військової служби.
Такі дії зменшили би строк затримки розрахунку при звільненні і у позивача зникла би потреба звернення до суду про стягнення компенсації.
Разом з тим, бездіяльність відповідача спонукала ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про стягнення компенсації якнайшвидше.
Позивач звернувся до суду з таким позовом лише у 2021 році, що може вказувати про бажання вимагати виплати заробітку у значному розмірі по відношенню до суми заборгованості.
Якщо не оцінювати обставини справи, то сума заробітку складає 128305,90 грн.(155 днів х 827,78).
Врахувавши поведінку сторін, співвідношення заборгованості до середньомісячного грошового забезпечення і суми заробітку, керуючись принципом пропорційності, суд зменшує його до 59619,91 грн.
Захист порушеного права полягає у стягненні коштів, оскільки з урахуванням обставин справи, право визначати заробіток відноситься до компетенції суду, а не відповідача.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, мова йде про кошти, які працедавець має виплатити працівнику за роботу під час трудових відносин.
Такі кошти є джерелом існування людини, що і зобов'язало законодавця допустити до негайного виконання рішення суду стосовно їх стягнення.
Заробіток не відноситься до таких коштів.
За своєю природою є мірою покарання працедавця за недотримання обов'язків і сплачується на користь працівника.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Обов'язок сплати виникає після припинення трудових відносин.
Тому відсутні підстави допускати до негайного виконання рішення суду щодо стягнення заробітку за один місяць.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (з 26 березня по 27 серпня 2021 року) у сумі 59619,91 грн.
В іншій частині вимог позову відмовити у задоволенні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей