ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/20223/21
провадження № 2-а/753/403/21
"06" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в м. Бориспіль інспектора Управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції Шаповала Дмитра Дмитровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до поліцейського 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в м. Бориспіль інспектора Управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції Шаповал Дмитра Дмитровича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.09.2021 серії ЕАО № 4794367 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КпАП України, та справу провадженням закрити.
Позовна заява обґрунтована наступним. 20.09.2021 о 05-20 год. позивач керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався автодорогою «Київ - Харків» та був зупинений відповідачем на 45 км вказаної автодороги. Запитавши, що стало причиною зупинки, поліцейський не зазначив чітких підстав, нібито позивачем було порушено Правила дорожнього руху та почав вимагати у нього документ про проходження обов'язкового технічного контролю. В підсумку, зупинка закінчилась прийняттям оскаржуваної постанови, яку прийнято у зв'язку з не проходженням обов'язкового технічного контролю. Вважає, що відповідач зупинив його безпідставно і вже після зупинки транспортного засобу намагався знайти в його діях правопорушення. Така ситуація цілком суперечить положенням Закону України «Про поліцію», тому прийнята постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.10.2021 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
30.11.2021 до суду надійшли пояснення представника УПП у Київській області, в яких зазначено, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Згідно постанови, винесеної поліцейським Шаповал Д. Д., 20.09.2021 о 05-08 год. водій ОСОБА_1 за адресою: Київська область, дорога «Київ - Харків», 45 км керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, але своєчасно його не пройшов, порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною 3 статті 121 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів від 30.01.2012 № 137 обов'язковому технічному контролю підлягають, зокрема, вантажні автомобілі (незалежно від форми власності) вантажопідйомність понад 3,5 тонни - із строком експлуатації до двох років. Якщо вони не пройшли обов'язковий контроль, забороняється їх експлуатація. Транспортні засоби, що використовувалися, це ті транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатації. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. З наявного в матеріалах свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу повна маса автомобіля «ЗАЗ» становить 1 595 кг, тип транспортного засобу - вантажний фургон малотоннажний - В. З витягу Реєстраційної картки транспортного засобу можна встановити, що транспортний засіб позивача вперше зареєстрований 26.03.2019, тобто, даний автомобіль експлуатується вже більше ніж два роки. Зауважив, що після винесення оскаржуваної постанови, відповідного до витягу із бази «НАІС» обов'язків технічний контроль транспортний засіб позивача він пройшов 01.10.2021 та отримав протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00860-01539-21, що в свою чергу доказує той факт, що транспортний засіб, яким керував позивач підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю. Окрім того, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспорті засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. На відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що після зупинки, позивачеві було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, і навіть не одну. Таким чином, розглядаючи дану справу, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КпАП України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з постанови серії ЕАО № 4794367 від 20.09.2021 року, поліцейським 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в м. Бориспіль інспектора Управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції Шаповал Д.Д., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , 20.09.2021 о 05-08 год. за адресою: Київська область, дорога «Київ - Харків», 45 км керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», за що був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КпАП України шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн.
Стаття 8 КпАП України передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
За змістом до п. 1.1. ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Згідно з пп. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч. 3 ст. 121 КпАП України керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 121 КпАП України доведена.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 258 КпАП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
У статті 222 КпАП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КпАП України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КпАП України. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Крім того, суд зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Наведена вище правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 по справі №487/2179/17.
Також Конституційний Суд України у п. 2.3 мотивувальної частини рішення від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначив, що у чч. 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За змістом пунктів 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена зокрема, ч. 2 ст. 122 КпАП України виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином відповідач мав всі законні підстави винести оскаржувану постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КпАП України (Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5- рп/2015).
Відповідно до вище зазначеної інструкції №1395, розділу IV пункту 5 зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі, або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режим. Отже дана постанова винесена згідно з чинним законодавством.
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах автоматичну фото- та відеотехніку, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За приписами ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особами, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі, а також, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм в стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами.
Також в постанові Верховного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у тому випадку, якщо воно зафіксоване у встановленому законом порядку, що зроблено у даному випадку.
Як зазначає Пленум Вищого адміністративного суду у постанові від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КпАП України та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав для скасування постанови серії ЕАО № 4794367 від 20.09.2021, тому у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
В порядку ст.139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 454 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись стст. 2; 5-6; 8-9; 72-77; 90; 139; 205; 242-247 КАС України, стст. 23, 40 Закону України «Про Національну поліції», стст. 8, 9, 122, 222, 251, 258 КУпАП, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції в м. Бориспіль інспектора Управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції Шаповала Дмитра Дмитровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.