24 грудня 2021 року справа №320/10696/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства "МАІЗ" про застосування заходів реагування,
Суть спору: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "МАІЗ", в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) комплексу нежитлових будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "Г", силосів та споруд Приватного підприємства "МАІЗ" (код ЄДРПОУ 37082873) за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Колгоспна, буд. 19, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 19.05.2021 №417.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №320/10696/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.10.2021. Витребувано докази у справі від сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 клопотання Приватного підприємства "МАІЗ" задоволено. Продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву - на 15 днів з дня отримання копії даної ухвали суду. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів. Відкладено підготовче судове засідання на 11.11.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 відкладено підготовче судове засідання на 07.12.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 21.12.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки комплексу нежитлових будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "Г", силосів та споруд Приватного підприємства "МАІЗ" (код ЄДРПОУ 37082873) за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Колгоспна, буд. 19, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Відповідач надав до суду пояснення по справі, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивачем не доведено, що виявлені в ході перевірки порушення об'єктивно можуть слугувати причинами виникнення пожежі та створювати загрозу пожежній безпеці.
В судове засідання 21.12.2021 з'явився представник позивача, який підтримав поданий позов у повному обсязі, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд позов задовольнити.
21.12.2021 відповідач у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомлено.
21.12.2021 через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 на підставі статей 194, 205 КАС України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство "МАІЗ" (ідентифікаційний код 37082873, місцезнаходження: 09100, Київська область, м.Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв.12) зареєстровано 14.06.2010, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 57-60).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №257073748 від 18.05.2021, комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Свободи (Колгоспна), буд. 19 належить Приватному підприємству "МАІЗ" (код ЄДРПОУ 37082873).
15.04.2021 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видане повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 5603-3969/1, яке було надіслане рекомендованим повідомлення відповідачу та отримане ним особисто 24.04.2021 (а.с.27-28).
Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 21.04.2021 № 516 "Про проведення планових перевірок" наказано провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, Приватного підприємства "МАІЗ"за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв.12, (Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Колгоспна, буд. 19) (а.с.16-26).
26 квітня 2021 року було видане посвідчення № 3308 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Приватного підприємства "МАІЗ" за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв.12, (Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Колгоспна, буд. 19) заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України в Київській області полковником служби цивільного захисту Чехом В.М., головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхою А.С. (а.с.29).
У період з 18.05.2021 по 19.05.2021 було проведено планову перевірку щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки перевірки Приватного підприємства "МАІЗ", за результатами якої був складений акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.05.2021 № 417 та було виявлено 36 порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки:
1. Пункту 1.2, глави 1, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - будівлі та приміщення об'єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм (комплекс нежитлових будівель: літ. «А»; літ. «Б»);
2. Пункту 2.31, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (комплекс нежитлових будівель: літ. «А»; літ. «Б») ;
3. Пункту 2.5, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев'яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню з забезпеченням І-ї групи вогнезахисної ефективності (комплекс нежитлових будівель: літ. «А»; літ. «Б»; літ. «Г»);
4. Пункту 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - знижено рівень пожежної безпеки об'єкту в частині забезпечення системи зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння, а саме об'єкт не забезпечено системами зовнішнього протипожежного водопостачання;
5. Пункту 1.21, глави1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - будівлі об'єкту не обладнано пристроями блискавкозахисту будівель відповідно до вимог діючих норм. (комплекс нежитлових будівель: літ. «А»; літ. «Б»; літ. «Г» та споруд);
6. Пункту 1.20, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (комплекс нежитлових будівель: літ. «А»; літ. «Б»; літ. «Г» та споруд);
7. Пункту 1.16, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). (приміщення в будівлях об'єкту);
8. Пункту 1.8, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в будівлі для відпочинку охорони;
9. Пункту 1.17, глави 1, розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні - електрична мережа встановлена на горючу основу без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метри в будівлі для відпочинку охорони;
10. Пункту 8, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - будівля та приміщення об'єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76;
11. Пункту 16, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановленому законом;
12. Пункту 2.9, глави 2, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для всіх приміщень виробничого й складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01
13. Пункту 3, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим;
14. Пункту 10, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій визначено їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкту має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;
15. Пункту 15, 20, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - усі працівники при прийнятті на роботу не проходять інструктаж з питань пожежної безпеки;
16. Пункту 1.1, глави 1, розділу VІІ Правил пожежної безпеки в Україні - зварювальні та інших вогневі роботи проводяться особами, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
17. Пункту 3.11, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні щити на території об'єкту не укомплектовано згідно норм належності, а саме: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізолюючого матеріалу розміром 2х2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;
18. Пункту 3.12, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - на пожежних щитах (стенда) не вказано їх порядкові номери та номери телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
19. Пункту 3.6, 3.7, 3.8, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - будівлі та приміщення об'єкту не забезпечено засобами первинного пожежогасіння (вогнегасниками);
20. Пункту 3.10, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - на об'єкті не здійснюється щомісячний огляд вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;
21. Пункту 3.18, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятною на об'єкті системою нумерації;
22. Пункту 3.10, глави 3, розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;
23. Пункту 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається перевищення об'єму групи силосів, котрі об'єднані перепускними отворами більше ніж 1600 м3, що є порушенням пункту 3.20 ДБН В.2.2-8-98;
24. Пункту 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не влаштовано по зовнішньому периметру в нижній частині сталевих технологічних площадок та металевих сходів, призначених для обслуговування обладнання технологічного устаткування хлібоприймального підприємства суцільний борт висотою 0,14 м у відповідності до вимог пункту 12.19 СНиП 2.09.03-85*; пункт 1.1 ГОСТ 23120-78;
25. Пункту 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - знижено рівень пожежної безпеки, а саме не відокремлено дільницю з виготовлення олії від складу протипожежною перегородкою 1-го типу із заповненням прорізів протипожежними дверима;
26. Пункту 1.10, глави 1, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин на спорудах (силосах);
27. Пункту 1.4, глави 1, розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається зберігання матеріалів (покришок) в протипожежних розривах між будівлями;
28. Пункту 21, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - здійснено нове будівництво споруд (силосів) без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
29. Пункту 2, статті 57 Кодексу цивільного захисту України - керівником суб'єкта господарювання розпочато роботу без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 30. Частини 4, статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;
31. Частини 3, статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;
32. Частини 11, статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об'єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту;
33. Частини 8, статті 20 Кодексу цивільного захисту України - відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту;
34. Частини 1, статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об'єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС №140 від 16.08.2005 року «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 N338»;
35. Глава 4, статті 20, розділу ІІІ Кодексу цивільного захисту України - не здійснено забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
36. Статті 133 Кодексу цивільного захисту України - не заключено договір постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування аварійно-рятувальними службами, які пройшли атестацію в установленому порядку.
Судом встановлено, що припис про усунення порушень не видавався.
За результатами вказаного акта планової перевірки, начальником Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області полковником служби цивільного захисту О.Маслом складено рапорт на ім'я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівлі (а.с. 44-51).
Щодо порушень, вказаних в акті планової перевірки відповідача № 417 від 19.05.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).
Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно із ст.11 Закону №877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначені Правилами пожежної безпеки України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - НАПБ А.01.001-2014).
Щодо порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ, суд зазначає таке.
Пунктом 1.21 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 визначено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
Відповідно до п.15 Додатку А (Визначення необхідності виконання блискавкозахисту об'єкта від ПУБ і його РБЗ) до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» громадські будівлі ІІІ-IV ступенів вогнестійкості наступного призначення: дитячі дошкільні установи, школи, школи-інтернати, стаціонари лікувальних установ, спільні корпуси та їдальні установ охорони здоров'я і відпочинку, культурно-освітні і видовищні установи, адміністративні будівлі, вокзали, готелі, мотелі, кемпінги повинні мати ІІІ рівень блискавкозахисту.
Відповідно до п.2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Згідно з п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Додатком А до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» встановлено Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і типи системи передавання тривожних сповіщень.
Пунктом 1.6 таблиці А.2 Додатку А передбачено вимоги щодо встановлення систем протипожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння у приміщеннях вбудованих, прибудованих та дахових котельних установок на рідкому, твердому та комбінованому паливі (крім котелень та котельних відділень енергетичних підприємств).
Отже, приміщення відповідача мають бути обладнані системами протипожежної сигналізації та автоматичними системами пожежогасіння.
Таким чином, відповідачем не було усунуто 36 порушень, які вказані у розділі «Опис виявлених порушень» акту перевірки № 417 від 19.05.2021.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:
- на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників комплексу нежитлових будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "Г", силосів та споруд Приватного підприємства "МАІЗ" за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Колгоспна, буд. 19, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.
Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.
Наведені відповідачем у письмових поясненнях по справі міркування проти задоволення позовних вимог не приймаються судом до уваги, оскільки доказів того, що виявлені в ході перевірки порушення об'єктивно не можуть слугувати причинами виникнення пожежі та створювати загрозу пожежній безпеці відповідачем не надано.
Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) комплексу нежитлових будівель літ. "А", літ. "Б", літ. "Г", силосів та споруд Приватного підприємства "МАІЗ" (ідентифікаційний код 37082873, місцезнаходження: 09100, Київська область, м.Біла Церква, вул. Чкалова, буд. 10, кв.12) за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Свободи (Колгоспна), буд. 19, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки № 417 від 19.05.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 24.12.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.