Справа № 1-659/10р.
14 червня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Губко А.О.
при секретарі Гвоздицькому А.О.
за участю прокурора Білошицького М.В.
за участю потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Фастова Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, не працюючого, не одружений, проживаючий за адресою: м Київ, АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1). 31.05.1996 року Фастівським міським судом Київської області за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою до 1 року 6 місяців;
2). 02.07.1997 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст.ст.141 ч.2, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
3). 08.09.2000 року Фастівським міським судом Київської області за ст.196-1 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;
4). 30.01.2001 року Фастівським міським судом Київської області за ст.206 ч.2, ст.43 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою Вінницького міського суду від 08.10.2001р. перекваліфікація на ч.1 ст.296 КК України з призначенням відбуття покарання на 3 роки обмеження волі;
5). 03.11.2004 року Фастівським міським судом Київської області за ст.185 ч.3, ст.142 ч.3,70 КК України до 6 років позбавлення волі, згідно ухвали апеляційного суду Київської області від 19.01.2005 року вирок змінено і відповідно до ст.44 КК України покарання пом'якшено до 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з місць позбавлення волі звільнився 19.10.2006 року умовно-достроково строком на 1 рік 1 місяць 1 день
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України , -
ОСОБА_3, будучи неодноразово судимим, останній раз 03.11.2004 року Фастівським міським судом Київської області за ст.185 ч.3, ст.142 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі, згідно ухвали апеляційного суду Київської області від 19.01.2005 року вирок змінено і на підставі ст.44 КК України пом'якшено покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись 19.10.2006 року умовно-достроково з місць позбавлення волі, з не відбутим строком на 1 рік 1 місяць 1 день, належних висновків для себе не зробив, і знову скоїв ряд корисливих злочинів.
Так, 19.03.2009р., приблизно о 13 годині , ОСОБА_3, знаходячись біля будинку №9 по вул.Антонова в м. Києві, побачивши раніше незнайому гр. ОСОБА_4 з жіночою сумкою в руках, вирішив заволодіти нею.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 з метою особистого збагачення, дочекавшись, доки ОСОБА_4 зайде до під'їзду вказаного будинку, несподівано підбіг до неї ззаду і вирвав з руки жіночу сумку, вартістю 200 грн., в якій знаходилися: парасолька, вартістю 70 грн., шкіряний гаманець, вартістю 100 грн. з грошима в сумі 90 гривен, мобільний телефон «Нокіа» вартістю 500 грн. з сім - картою оператора «Київстар», вартістю 50 гривен, на рахунку якої було 30 грн. з ланцюжком до нього, вартістю 20 гривен та чохлом, вартістю 50 гривен, посвідчення ветерана праці, перепустка на роботу, депозитна картка ощадбанку на ім'я ОСОБА_4 та в'язка з 5 ключами, зберкнижка ощадбанку, які не представляють для неї матеріальної цінності.
Після чого ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1310 грн., розпорядившись в подальшому викраденим на свій розсуд.
Крім того, 01.08.2009 року приблизно о 23 годині , ОСОБА_3, знаходячись в парку, що на перехресті вулиць Петровського та Пітерської в м. Києві, побачив в руках гр. ОСОБА_5 мобільний телефон, вирішив ним відкрито заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 з метою особистого збагачення, підійшов до ОСОБА_5, який йшов йому назустріч, і вирвав у нього з лівої руки мобільний телефон "Нокіа 6233", вартістю 1150 грн. з сім-картою оператора «Київстар», вартістю 25 гривен, на рахунку якої було 18 грн. та картою пам'яті об'ємом 2 Гбайт, вартістю 60 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1253 грн.
Після чого ОСОБА_3 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, розпорядився ним на свій розсуд.
Крім того, 09.10.2009 року приблизно в 00 год. 15 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в парку по вул. Іскрівській, 15 в м.Києві, побачивши у незнайомої гр.ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа 6300», який лежав біля неї на землі, вирішив його таємно викрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 з корисливих мотивів, впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв із землі мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 1700 грн. з сім-картою оператора «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 35 грн. з навушниками до нього, вартістю 100 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1860 грн.
Утримуючи при собі викрадений у потерпілої телефон, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись ним на свій розсуд.
Крім того, 01.02.2010 року приблизно о 19 год. 10 хв., ОСОБА_3, знаходячись на вул. Польвій, 33 в м. Києві, побачивши раніше незнайому гр. ОСОБА_6, у якої на плечі знаходилась жіноча сумочка, вирішив нею відкрито заволодіти.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3, з метою особистого збагачення, підійшов ззаду до ОСОБА_6 і зірвав з плеча жіночу сумочку, вартістю 450 грн., в якій знаходилися: гаманець, вартістю 275 грн. з грошима в сумі 1800 грн., шкіряні рукавички, вартістю 450 грн., парасолька, вартістю 100 грн., паспорт громадянки України, ідентифікаційний код, посвідчення члена сім'ї загиблого учасника бойових дій на дівоче прізвище потерпілої - ОСОБА_7, посвідчення водія на це ж дівоче прізвище, серветки, ключі від квартири, які для не представляють матеріальної цінності, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3075 грн., з місця вчинення злочину втік.
Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах, підтвердив обставини скоєних ним епізодів відкритого заволодіння майном, що належало ОСОБА_4Г, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вартість якого ним до цього часу не відшкодована потерпілим, не оспорював також факту крадіжки у потерпілої ОСОБА_1 мобільного телефону, в подальшому повернутого останній працівниками міліції. У скоєних злочинах підсудний щиро кається.
Крім повного визнання підсудним своєї вини його вина підтверджується зібраними по справі доказами .
- протоколом усної заяви про злочин, в якій ОСОБА_4 вказала, що 19.03.2009 року приблизно о 13 год. біля будинку №9 по вул. Антонова у неї з рук невідомий вирвав сумку з особистими речами. (т.1 а. с. 94)
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 19.03.2010р., згідно якого ОСОБА_3 в присутності потерпілої ОСОБА_4 добровільно показав місце пограбування ним останньої, біля будинку № 9 по вул. Антонова в м. Києві. (т.1 а. с. 206-211)
- явками з повинною, в яких ОСОБА_3 добровільно повідомив про скоєння ним ряду злочинів та конкретні обставини при їх скоєнні.
(т.1 а.с.108, 129, 197)
- протоколом усної заяви про злочин, в якій ОСОБА_5 зазначив, що 01.08.2009 року приблизно о 23 годині в парку на перехресті вулиць Петровського та Пітерській в м. Києві невідомий заволодів його мобільним телефоном «Нокіа 6233». (т.1 а.с.115)
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 13.02.2010р., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 вказав на ОСОБА_3, як на особу, яка 01.08.2009 року, біля 23 год., на перехресті вулиць Пітерської та Петровського в м. Києві, в парку у нього з руки вирвав та заволодів його мобільним телефоном "Нокіа 6233". (т.1 а. с. 117)
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 25.02.2010р., згідно якого ОСОБА_3 добровільно вказав місце скоєння ним у парку, на перехресті вулиць Пітерської та Петровського в м. Києві, пограбування незнайомого чоловіка та заволодіння його мобільним телефоном "Нокіа 6233". (т. 1 а. с. 199-201)
- протоколом усної заяви про злочин, в якій ОСОБА_6 повідомила, що 01.02.2010 року приблизно о 19 год. 10 хв. по вул. Польовій, 33 в м.Києві невідомий чоловік у неї з руки вирвав та заволодів її сумочкою з особистими речами. (т.1 а. с. 176)
- протоколом огляду місця події від 22.02.2010 року, відповідно до якого працівники міліції на будівельному майданчику, навпроти будинку № 1/26 по вул. Верхнєключевій в м. Києві, виявили та вилучили жіночу сумку чорного кольору з паспортом громадянки України серії СМ 996354 на ім'я ОСОБА_6, ідентифікаційний код на це ж ім'я, пара рукавичок, серветки в поліетиленовому пакунку, ключі, посвідчення члена сім'ї загиблого учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_8, приєднані до справи в якості речових доказів постановою від 15.03.2010р. та в подальшому повернуті під розписку потерпілій.
(т.1 а. с. 189, 190, 191)
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 25.02,2010р., згідно якого ОСОБА_3 добровільно вказав місце скоєння ним по вул. Польовій, 33 в м. Києві, відкритого викрадення у потерпілої ОСОБА_6 сумки, яку він зірвав у неї з плеча, та вказав місце, де він залишив викрадену ним сумку. (т.1 а.с. 202-205)
- протоколом усної заяви про злочин від 15.10.2009р., в якій ОСОБА_1 повідомила, що в ніч з 08.10 на 09.10.2009 року біля 00 годин 15 хвилин у парку, по вул. Іскрівській в м. Києві, після її побиття невідомими, вона виявила відсутність мобільного телефону.
(т.1 а.с.140)
- протоколом огляду місця події від 23.10.2009 року, відповідно до якого працівниками міліції був затриманий ОСОБА_3, у якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа 6300» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 356415024284739, який як пояснив за триманий, він знайшов біля кінотеатру «Супутник». (т.1 а.с. 147)
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 23.10.2009р., відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 вказала на ОСОБА_3, як на особу під №4, яка в ніч з 08. на 09.10.2009 року біля 00 годин 15 хвилин у парку, по вул. Іскрівській, 18 в м. Києві, була серед нападників.
(т.1 а. с. 150-151)
- вилучений у ОСОБА_3 вищевказаний мобільний телефон згідно постанови від 23.10.2009р. приєднаний до матеріалів справи в якості речового доказу, і 23.10.2009р. переданий на зберігання під розписку ОСОБА_1
(т.1 а.с.148, 149)
- показами у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1, яка суду пояснила, що 08.10.2009р. вони разом з ОСОБА_9 сиділи у парку по вул. Іскрівській, 15 в м. Києві, де до них підійшли незнайомі хлопці, серед яких підсудного не було, які з ними почали спілкуватися.
В ході спілкування ОСОБА_9 відійшов переговорити по мобільному телефону, і до неї підійшло ще декілька незнайомців, які стали до неї чіплятися, збили з ніг, а потім підняли її за руки та ноги, і вона голосно кричати та кликати на допомогу, після чого один із них знизу декілька раз ногою вдарив її по голові, і вона втратила свідомість і більше нічого не пам'ятає.
Прийшовши до тями, пригадує, що вона з сумкою на плечі та незнайомий їй ОСОБА_3 біжать від хлопців.
Після чого той запропонував провести її, однак, злякавшись вона від нього втекла і виявила у сумці відсутність мобільного телефону «Нокіа 6300».
А через деякий час, зустрівши ОСОБА_3 на вулиці, зателефонувала в міліцію, які в подальшому затримали його і вилучили у нього її мобільний телефон "Нокіа 6300", який 09.10.2009 року у неї пропав.
У судовому засіданні потерпіла стверджувала, що ОСОБА_3 не ставив її до відома, що саме у нього її мобільний і не пропонував їй його повернути.
- показами у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який суду підтвердив, що 08.10.2009 року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_1 відпочивав у парку, де до них підійшли незнайомі хлопці, і один з них запропонував його знайомій відійти поговорити.
Побачивши, що за його знайомою пішли інші незнайомі хлопці, він піднявся з лавки, а разом з ним піднялися, як пізніше стало відомо, ОСОБА_3 і став у нього з переду, та другий - по правій стороні, який утримував за руку його, щоб він нікуди не йшов, а потім відпустили, і він пішов шукати ОСОБА_1, з якою по мобільному телефону не було зв'язку.
Не знайшовши, повернувся додому, а наступного дня йому зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила, що хлопці за руки та ноги тягли її у безлюдне місце, а потім після удару по голові вона втратила свідомість, а прийшовши до тями, пам'ятає, що бігла з хлопцем, як пізніше стало відомо підсудним, тікаючи від незнайомців.
- Протоколом очної ставки, при проведенні якої свідок ОСОБА_10 та ОСОБА_3 підтвердили раніше надані ним покази.
( а.с.162-164 т.1)
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виявились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, скоїв злочини, передбачені ст.18б ч.2 та ст. 185 ч.2 КК України
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу, раніше неодноразово судимого, в тому числі і за корисливі злочини, характеристику з місця тимчасового утримання в черговій частині ОСОБА_10''янського РУГУ (а.с.32), факт повернутого працівниками міліції потерпілій ОСОБА_1 викраденого підсудним у неї майна та невідшкодовану до цього часу іншим потерпілим матеріальну шкоду, відношення підсудного до скоєного злочину, щире каяття, молодий його вік, конкретні обставини при скоєнні підсудним ряду пограбувань та крадіжки та спосіб життя підсудного, який ніде не працює і приходить до висновку, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, але не на максимальний термін.
При цьому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_3 міри покарання із застосуванням до нього ст.75 КК України з випробуванням, враховуючи його особу, який не зайнятий суспільно-корисною працею і неодноразові судимості, в тому числі, і за аналогічні злочини.
Згідно ст.66 КК України, обставиною, яка пом"якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.
Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає скоєння ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Заявлені на досудовому слідстві матеріальні вимоги потерпілими ОСОБА_5 на суму 1253 грн. та ОСОБА_4 на суму 1310 грн., суд вважає, що такі вимоги не є цивільними позовами, оскільки вони не відповідають вимогам ст.28 КПК України, і тому вважаються вони неподаними. ( т.1 а.с. 104, 120)
Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст.28 КПК України потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не позбавлені права в подальшому пред"явити цивільні позови в порядку цивільного судочинства.
Речові докази: мобільний телефон, повернутий під розписку потерпілій ОСОБА_1, а також жіночу сумку, рукавички, ключі, посвідчення члена сім'ї загиблого учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_8, повернуті потерпілій ОСОБА_6 - залишити у їх розпорядженні.
(а.с.149, 191 т.1)
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:
- за ст.186 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки шість місяців позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - 4 (чотири) роки шість місяців позбавлення волі;
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3Л відраховувати з 18.02.2010р.
Речові докази: мобільний телефон, повернутий під розписку потерпілій ОСОБА_1, а також сумку, рукавички, ключі, посвідчення члена сім'ї загиблого учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_8, повернуті потерпілій ОСОБА_6 - залишити у їх розпорядженні. (а.с.149, 191 т.1)
Цивільні позови по справі не заявлені.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним його копії.
Суддя: