Справа № 183/9151/21
№ 3/183/3692/21
31 грудня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 , відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, навідника 3 парашутно-десантного взводу 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП,
24 грудня 2021 року командиром 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 було видано розпорядження № 608/1/4/155 на здійснення солдатом ОСОБА_1 маршу за визначеним маршрутом на автомобілі КрАЗ № 6322. На час переміщення перейти в підпорядкування старшого машини та до 00.00 години 25.12.2021 року зосередитись на ТПУ військової частини НОМЕР_1 в смт. Очеретино. В подальшому, за окремим розпорядженням здійснити висування на КСП 3 пдб м. Авдіївка автомобільною технікою 3 пдб та перейти в підпорядкування командира 9 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону в районі виконання підрозділом завдань за призначенням в зоні проведення операції Об'єднаних сил. Вказане розпорядження солдат ОСОБА_1 відмовився виконувати, аргументуючи це тим, що його батько ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. При цьому, відповідних документів підтверджуючих вищезазначене не надав. Таким чином, солдат ОСОБА_1 вчинив відмову від виконання законних вимог командира вчинених в умовах особливого періоду.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він відмовився виконувати розпорядження командира, однак з поважних причин. Так, він заздалегідь попередив командира, що його батько є інвалідом через серцеві хвороби та потребує постійного догляду, оскільки інших близьких родичів у них немає. Догляд за батьком здійснює він особисто, у чому також допомагає його дружина, однак наразі дружина здійснює догляд за новонародженою дитиною, тому в догляді за батьком йому допомогти нікому, у зв'язку з чим він не міг убути в зону ООС. Командуванням йому було визначено перелік документів, які необхідно надати на підтвердження того, що за батьком дійсно потрібен догляд. Він почав збирати документи, та 23.12.2021 року він відправив копію зібраних документів старшому лейтенанту ОСОБА_3 . В подальшому йому зателефонував старший лейтенант ОСОБА_3 та повідомив, що подані ним документи не надають йому законних підстав для не вибуття в зону ООС, оскільки замість довідки з МСЕК була відправлена довідка від сімейного лікаря, яка не відповідала відповідному переліку. Він одразу повідомив, що звертався до МСЕК, однак його направили до сімейного лікаря та повідомили, що саме він видає вказані довідки. Після цього йому під підпис було доведено розпорядження про те, що йому необхідно висуватися в зону ООС. Однак, вказане розпорядження він виконати не зміг, оскільки не міг залишити батька без догляду. Доповнив, що він дійсно шкодує через те, що сталося, оскільки прагне проходити військову службу, під час якої він виконує всі розпорядження сумлінно та відповідально.
Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: пояснень самого ОСОБА_1 , наданих ним в судовому засіданні; протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт адміністративного правопорушення; витягу з розпорядження командира 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 № 608/1/4/155 на здійснення солдатом ОСОБА_1 маршу за визначеним маршрутом на автомобілі КрАЗ № 6322; письмових пояснень солдата ОСОБА_1 , які є аналогічними тим, які надані ним в судовому засіданні; письмових пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_3 про те, що 17.12.2021 року по телефону він повідомив солдата ОСОБА_1 про виїзд в зону проведення ООС, на що він йому відповів, що не має можливості вибути в зону ООС, оскільки його батько потребує постійного стороннього догляду. Солдату ОСОБА_1 було надано перелік документів, які необхідно надати на підтвердження вказаних обставин та надано час для збору вказаних документів. 23.12.2021 року солдат ОСОБА_1 направив йому фотокопії зібраних документів, проте замість довідки з МСЕК була надана довідка від сімейного лікаря, яка не надає йому законних підстав для не вибуття в зону проведення ООС, про що ОСОБА_1 було повідомлено; письмових пояснень майора ОСОБА_4 про те, що 23.12.2021 року усно він повідомив солдата ОСОБА_1 про його виїзд в зону проведення ООС, а наступного дня, тобто 24.12.2021 року під особистий підпис, та довів йому розпорядження № 608/1/4/155. Однак, вказане розпорядження солдат ОСОБА_1 не виконав, мотивуючи необхідністю постійного догляду за батьком; письмових пояснень старшого солдата ОСОБА_5 про те, що 24.12.2021 року в його присутності майор ОСОБА_4 довів солдату ОСОБА_1 до відома розпорядження № 608/1/4/155, однак вказане розпорядження солдат ОСОБА_1 не зміг виконати у зв'язку з необхідністю постійного стороннього догляду за батьком; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.12.2019 року № 262 про зарахування солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 до списків особового складу частини.
Крім того судом було досліджено свідоцтво про народження ОСОБА_1 , відповідно до якого його батьком є ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , відповідно до якого він є інвалідом ІІ групи; довідку про склад сім'ї ОСОБА_2 ; довідку від сімейного лікаря ОСОБА_6 від 22.12.2021 року про те, що ОСОБА_2 з урахуванням післяопераційного періоду потребує стороннього догляду з боку сторонньої особи строком до 4-6 місяців.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, а саме: відмова від виконання законних вимог командира (начальника), в умовах особливого періоду.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність, суд визнає щире розкаяння винного, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати відповідальності за адміністративне правопорушення; та вчинення правопорушення при збігу тяжких сімейних обставин.
Обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Крім того, судом встановлено, що шкідливих наслідків від правопорушення не настало.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
А у відповідності до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи характер скоєного правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним і суспільним інтересам, а також безпосередньо громадянам, особу правопорушника, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, вік, рід занять, майновий та сімейний стан, а також наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують її, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, та обмежитись усним зауваженням, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити.
Керуючись статтями 22, 172-10, 279, 280, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП - закрити.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.І. Гузоватий