Справа № 183/9173/21
№ 1-кп/183/1477/21
04 січня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 42021042110000053 від 07 жовтня 2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 року, у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 26 серпня 2021 року приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаний час ОСОБА_3 зайшов до кімнати свого батька ОСОБА_5 , де побачив залишений без нагляду ноутбук фірми «ASUS R5 41SC- ХХ042Т», який належить ОСОБА_5 . У вказаний час у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення ноутбуку фірми «ASUS R5 41SC-XX042T», який належить ОСОБА_5 .
Цього ж дня, а саме 26 серпня 2021 року приблизно о 08 годині 01 хвилин ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел, знаходячись у спальній кімнаті за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисних мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав ноутбук фірми «ASUS R5 41SC- ХХ042Т», який належить ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_3 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального проступку та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними противоправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний шкоду на суму 7000 гривень.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд бере до уваги, що обвинувачений перебував у родинних відносинах з потерпілим, що свідчить про неповажання обвинуваченим ні загальновизнаних, ні сімейних цінностей. Крім того, суд бере до уваги, що завдана шкода потерпілому не відшкодована.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Разом з тим, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу чи виправних робіт, оскільки, окрім того, що останній офіційно не працює, виконання штрафу навіть на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням його майнового стану (обвинувачений не працює), а також характеру проступку, який є корисливим кримінальним правопорушенням, буде утрудненим. Також, суд вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді арешту чи обмеження волі, оскільки зазначені види покарань передбачають реальну ізоляцію особи. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, але на рівні максимальної межі санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого. Крім того, відбування покарання у виді громадських робіт особою, яка не працює, буде сприяти не лише її виправленню, а й ресоціалізації, та надасть можливість засудженому в подальшому працевлаштуватися.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному правопорушенню відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на двісті сорок годин.
Речові докази:
- ДВД-диск із записом з камери відеоспостереження, установленої у приміщенні ломбарду ПТ «Ломбард Онікс», розташованого по вул. Сучкова, 15 м. Новомосковська Дніпропетровська область, за 26 серпня 2021 року, та договір № DNZ-96.85609/0, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1