29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" грудня 2021 р. Справа № 924/1014/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Грохольської Н.О. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" м. Київ
до Приватного підприємства Фірма "Деметра" с. Кам'янка Кам'янець-Подільський район Хмельницька область
про стягнення 499876,56грн.
Представники сторін:
від позивача Курпіль А.М., згідно з ордером серія АЕ№1103121 від 12.11.2021 (в режимі відеоконференції);
від відповідача Сорокопуд А.О., адвокат за ордером ВХ№1015374 від 01.11.2021.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 11.10.2021р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 01.11.2021р. Протокольною ухвалою від 01.11.2021р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.11.2021р. Ухвалою від 05.11.2021р. судове засідання призначене на 17.11.2021р. постановлено провести в режимі відеоконференції. Протокольною ухвалою від 17.11.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.12.2021р. Ухвалою від 23.11.2021р. судове засідання призначене на 06.12.2021р. постановлено провести в режимі відеоконференції. Протокольною ухвалою від 06.12.2021р. оголошено перерву у судовому засіданні до 22.12.2021р. Ухвалою від 06.12.2021р. судове засідання призначене на 22.12.2021р. постановлено провести в режимі відеоконференції.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (далі - ТОВ "Дарекс-Енерго", позивач) звернулося з позовом до суду та просило стягнути з Приватного підприємства Фірма "Деметра" (далі - ПП Фірма "Деметра", відповідач) заборгованість за договором поставки №110П20 від 25.08.2020р. у розмірі 154421,13грн., пеню в сумі 91407,90грн., штраф у розмірі 99626,40грн. та збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 154421,13грн.
В обґрунтування позову вказало, що 25.08.2020р. між ТОВ "Дарекс-Енерго", як постачальником та ПП Фірма "Деметра", як покупцем було укладено договір поставки №110П20, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар за цінами, об'ємами та згідно строків, які узгоджені сторонами у Специфікації до договору. Відповідно до Специфікації №1 до Договору, предметом поставки є дизель-генератор Grupel G01351VGR з АВР загальною вартістю 498132грн., що еквівалентно 15150 Євро. Даною Специфікацією сторони визначили, що оплата здійснюється в два етапи: попередня оплата в розмірі 60% від вартості товару, яку необхідно здійснити до 10.12.2020р., кінцевий розрахунок, який необхідно провести в розмірі 40% від вартості товару до 31.12.2020р. При цьому, на кожному з етапів сплати, у разі зміни курсу валюти, сума, яка підлягає оплаті перераховується на момент проведення платежу за формулою S=S0*A1/A0, де S0 - сума, що підлягає оплаті станом на день формування вартості товару (в гривнях), A0 - курс валюти станом на день формування вартості товару становить 32,88 грн./Євро, A1 - курс валюти в день проведення платежу (грн./євро). Станом на 10.12.2020р. ПП Фірма "Деметра" мало сплати ТОВ "Дарекс-Енерго" 313823,16грн., а станом на 31.12.2020р. - 211207,97грн. З урахуванням сплачених відповідачем коштів: 14.09.2020р у сумі 102000грн., 14.12.2020р. - 200000грн., 28.12.2020р. - 8610грн., 13.07.2021р. - 20000грн., 23.07.2021р. - 20000грн., 05.08.2021р. - 20000грн., несплачений борг склав 154421,13грн. Зазначило, що 29.12.2020р. ТОВ "Дарекс-Енерго" виконало свої зобов'язання за договором та передало ПП Фірма "Деметра" визначений договором товар. Оскільки, відповідачем не сплачено усю суму вартості товару у визначені договором строки, вважає, що з останнього підлягає стягненню заборгованість в розмірі 154421,13грн., пеня в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення, що становить 91407,90грн. та штраф у розмірі 20% від вартості товару, що становить 99626,40грн. Крім цього, ухилення відповідача від оплати товару, завдало ТОВ "Дарекс-Енерго" збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 154421,13грн., тобто грошові кошти, які позивач мав реально отримати від відповідача, якщо б останнім належним чином у строк було виконано свої зобов'язання. 12.07.2021р. ТОВ "Дарекс-Енерго" зверталося до ПП Фірма "Деметра" з досудовою вимогою про сплату боргу, проте вона була залишена без задоволення.
У відзиві на позов ПП Фірма "Деметра" вказало, що 13.10.2021р. ним було сплачено 20000грн., а тому позовні вимоги в частині основної суми боргу в розмірі 134421,13грн. визнає. Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу та збитків у вигляді упущеної вигоди заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначив, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання обмежується розміром подвійної ставки НБУ, а позивачем проведено нарахування пені за відсотковою ставкою, яка є вищою від подвійної ставки НБУ. Нарахування позивачем пені та штрафу виходячи з вартості товару, а не від суми простроченої заборгованості, не відповідає вимогам ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України. Позивачем не доведено наявності складу правопорушення, за яке настає відповідальність у вигляді стягнення збитків, а несплата відповідачем основного боргу не створює реальної можливості одержання останнім доходу в такій же сумі.
У відповіді на відзив ТОВ "Дарекс-Енерго" зазначило, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Вважає, що у відповідності до п. п. 6.2, 6.5 Договору погоджений сторонами порядок нарахування пені та штрафу у відсотковому відношенні, відмінному від облікової ставки НБУ до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання є законним, а отже нарахування штрафних санкцій у відповідності до цих умов є правомірним. Зазначив, що оскільки часткова сплата відповідачем боргу в розмірі 20000грн. відбулася після відкриття провадження у справі, наявні підстави для закриття провадження в цій частині, а отже борг, який підлягає стягненню становить 134421,13грн.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ "Дарекс-Енерго" - Курпіль А.М. позов підтримав, просив його задовольнити. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 20000грн. просив закрити.
Представник відповідача ПП Фірма "Деметра" - Сорокопуд А.О. позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 134421,13грн. визнав, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу та збитків у вигляді упущеної вигоди заперечив та в їх задоволенні просив відмовити.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Виклад фактичних обставин справи.
Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальність "Дарекс-Енерго" зареєстроване, як юридична особа 02.10.2014р. і з того часу, його керівником є Алтухов Дмитро Леонідович. Видами економічної діяльності є: 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (основний); 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
25.08.2020р. між ТОВ "Дарекс-Енерго", як постачальником, в особі генерального директора Алтухова Дмитра Леонідовича, та ПП Фірма "Деметра", як покупцем, в особі директора Сторожук Анастасії Василівни, укладено Договір поставки №110П20 (надалі - Договір), за умовами якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар за цінами, узгодженими у Специфікації(ях) до даного Договору, в об'ємах та згідно строків, зазначених у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний: передати покупцю товар відповідно до умов цього договору; забезпечити покупця документами на придбаний товар: накладними на товар, сертифікатами; надати документацію з правилами експлуатації товару, а також по його монтажу; сповістити покупця не пізніше, ніж за 3 дні про виникнення форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню постачальником своїх обов'язків за цим договором; своєчасно здійснити поставку товару покупцю, відповідно до п.3 Договору; нести всі витрати і всі ризики, яких може зазнавати товар, до моменту, коли він буде наданий у власність покупця. Покупець зобов'язаний: сплатити вартість товару в порядку, передбаченому цим договором; прийняти поставлений для нього товар.
Відповідно до п. п. 3.1., 3.2 Договору, умови поставки товару викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил, щодо тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року та узгоджуються у відповідній(их) специфікації(ях). Постачальник гарантує: що являється власником товару згідно цьому договору, а також, що товар не відчужений, не перебуває під заставою чи арештом та права третіх осіб на нього відсутні; що товар відповідає вимогам технічної документації, що надається разом з поставкою товару.
Згідно з п. п. 4.1, 4.4, 4.5 Договору, датою передачі товару покупцю вважається дата підписання обома сторонами видаткової накладної на товар. Факт передачі товару у власність покупця оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Моментом переходу права власності та товар від постачальника до покупця вважається дата видаткової накладної, підписаної обома сторонами.
Матеріалами справи підтверджено підписання та скріплення печатками постачальником ТОВ "Дарекс-Енерго" та покупцем ПП Фірма "Деметра" Видаткової накладної №293 від 29.12.2020р. з приводу поставки від постачальника до покупця Дизеля-генератора G01351VGR з АВР на суму 498132грн. (з ПДВ). При цьому, підпис від імені ПП Фірма "Деметра" вчинено заступником директора ПП Фірма "Деметра" Сторожуком Олександром Анатолійовичем на підставі довіреності №27 від 17.12.2020р.
Розділом 5 Договору визначено, що ціна товару, що постачається покупцю, договірна і вказується для кожної позиції окремо в Специфікації(ях), що є невід'ємною частиною Договору. Загальна вартість товару за Договором розраховується як сума вартості товару, зазначеної у специфікації(ях) до даного Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з рахунка покупця на користь постачальника. Оплата товару покупцем здійснюється в національній валюті України по банківських реквізитах постачальника, зазначених у Договорі (розділ 12 даного Договору) у порядку зазначеному в кожній специфікації(ях) окремо.
Специфікацією №1 (Додатком 1) до Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р. сторони погодили, що загальна вартість Дизеля-генератора G01351VGR з АВР становить: 415110грн.; ПДВ 20% - 83022грн.; всього з ПДВ 498132грн., що еквівалентно 15150 Євро. При цьому, вартість товару містить валютну складову та підлягає перегляду до комерційного курсу євро на день платежу згідно з умовами Специфікації п. п. 2.2-2.4.
Згідно з п. 2 даної Специфікації оплата за даним Договором здійснюється наступним чином: попередня оплата в розмірі 60% від загальної вартості товару, здійснюється покупцем до 10.12.2020р. (п. 2.1 Специфікації); Кінцевий розрахунок в розмірі - 40% від загальної вартості товару, здійснюється покупцем до 31.12.2020р. Сума платежу містить валютну складову та підлягає перегляду по комерційному курсу євро на день платежу згідно з умовами Специфікації п. п. 2.3-2.5 (п. 2.2 Специфікації); Під терміном комерційний курс Євро по відношенню до гривні слід розуміти безготівковий комерційний курс продажу Євро по відношенню до гривні в АТ КБ "Приватбанк" плюс 1 відсоток; У разі зімни (збільшення або зменшення) курсу валюти на момент оплати, щодо курсу валюти в день формування вартості товару, загальна вартість Договору підлягає перерахунку, при цьому покупець зобов'язується самостійно перерахувати за нижченаведеною формулою суму передплати за товар (п. 2.4 Специфікації); Сума, що підлягає оплаті по кожному з етапів платежів, у разі зміни (збільшення або зменшення) курсу валюти, перераховується на момент проведення платежу за формулою: S0*A1/A0, де: S0 - сума, що підлягає оплаті, станом на день формування вартості товару (в гривнях), A0 - курс валюти в день формування вартості товару, становив 32,88 грн./Євро, A1 - курс валюти в день проведення платежу (грн./Євро).
Вказана Специфікації підписана сторонами та скріплена їхніми печатками.
25.08.2020р. постачальник ТОВ "Дарекс-Енерго" на підставі вищевказаного Договору виписало покупцю ПП Фірма "Деметра" рахунок №572 на оплату товару - Дизеля-генератора G01351VGR з АВР на суму 498132грн. (з ПДВ).
14.09.2020р. постачальник ТОВ "Дарекс-Енерго" на підставі вищевказаного Договору виписало покупцю ПП Фірма "Деметра" рахунок №621 на оплату товару - Дизеля-генератора G01351VGR з АВР на суму 509494,50грн. (з ПДВ).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначеного рахунку, ПП Фірма "Деметра" здійснило наступні оплати: платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №668 від 14.09.2020р. у сумі 102000грн., платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №771 від 14.12.2020р. у сумі 200000грн., платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №794 від 28.12.2020р. у сумі 8610грн., платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №1023 від 13.07.2021р. у сумі 20000грн., платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №1036 від 23.07.2021р. у сумі 20000грн., платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №1056 від 05.08.2021р. у сумі 20000грн. та платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" №1117 від 13.10.2021р. у сумі 20000грн. (поданим після відкриття провадження у справі).
Розділом 6 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами даного Договору (п. 6.1 Договору).
Пунктом 6.2 Договору визначено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника пеню, в розмірі 0,1 % від загальної вартості Договору за кожен день прострочення платежу до моменту належного виконання, якщо сторони не домовилися про інше врегулювання питань, що виникли у зв'язку з простроченням оплати товару за цим Договором.
Також, у п. 6.5 Договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем термінів оплати товару більше ніж на 5 банківських днів на кожному з етапів платежів, узгоджених сторонами у Додатку 1 до даного Договору, покупець зобов'язаний перерахувати штраф на розрахунковий рахунок постачальника, у розмірі 20% від загальної вартості товару за цим Договором.
Сплата пені та інших штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за даним Договором. Нарахування штрафних санкцій є правом сторін. Неустойки (пені, штрафи) нараховуються і виплачуються лише в тому випадку, якщо вони прямо встановлені цим Договором або законодавчим актом України, і лише за умови, що одна Сторона направила іншій Стороні, що порушила свої зобов'язання, письмову претензію з нарахованою неустойкою (пенею, штрафом) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (п. 6.6 Договору).
В силу п. 10.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Матеріали справи містять лист ТОВ "Дарекс-Енерго" до ПП Фірма "Деметра" від 13.05.2021р., в якому просило останнього сплатити на рахунок ТОВ "Дарекс-Енерго" грошові кошти в розмірі 202433,01грн. При цьому, вказало, що за умови оплати даної заборгованості до 20.05.2021р., штрафні санкції за порушення термінів платежів, ТОВ "Дарекс-Енерго" вимагати не буде.
Також, 17.07.2021р. ТОВ "Дарекс-Енерго" направило ПП Фірма "Деметра" досудову вимогу від 12.07.2021р., в якій просило останнього сплатити на рахунок ТОВ "Дарекс-Енерго" грошові кошти в розмірі 199067,21грн. При цьому, повідомлено, що за умови оплати даної заборгованості до 20.07.2021р., штрафні санкції за порушення термінів платежів, ТОВ "Дарекс-Енерго" вимагати не буде.
Згідно з проведеним позивачем розрахунком, станом на 04.10.2021р. розмір заборгованості у ПП Фірма "Деметра" перед ТОВ "Дарекс-Енерго" становить 499876,56грн., з яких: 154421,13грн. - основана сума боргу, 91407,90грн. - пеня, 99626,40грн. - штраф та 154421,13грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди.
Підставою звернення ТОВ "Дарекс-Енерго" з позовом до суду є стягнення з ПП Фірма "Деметра" заборгованості за договором поставки №110П20 від 25.08.2020р., пені, штрафу за неналежне виконання зобов'язань у строки визначенні договором та збитків у вигляді упущеної вигоди.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Нормою ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Аналіз змісту та суб'єктного складу Договору №110П20 від 25.08.2020р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, ТОВ "Дарекс-Енерго" 29.12.2020р. поставило ПП Фірма "Деметра" визначений Специфікацією №1 (Додатком 1) до Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р. товар - дизель-генератор Grupel G01351VGR з АВР загальною вартістю 498132грн.
Тобто, ТОВ "Дарекс-Енерго" свої зобов'язання за договором належним чином виконало. Вказаний факт відповідачем не оспорюються.
Згідно з Специфікацією №1 (Додатком 1) до Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р. оплата за даним Договором здійснюється наступним чином: попередня оплата в розмірі 60% від загальної вартості товару, здійснюється покупцем до 10.12.2020р. (п. 2.1 Специфікації); Кінцевий розрахунок в розмірі - 40% від загальної вартості товару, здійснюється покупцем до 31.12.2020р. Сума платежу містить валютну складову та підлягає перегляду по комерційному курсу євро на день платежу згідно з умовами Специфікації п. п. 2.3-2.5 (п. 2.2 Специфікації); Під терміном комерційний курс Євро по відношенню до гривні слід розуміти безготівковий комерційний курс продажу Євро по відношенню до гривні в АТ КБ "Приватбанк" плюс 1 відсоток; У разі зімни (збільшення або зменшення) курсу валюти на момент оплати, щодо курсу валюти в день формування вартості товару, загальна вартість Договору підлягає перерахунку, при цьому покупець зобов'язується самостійно перерахувати за нижченаведеною формулою суму передплати за товар (п. 2.4 Специфікації); Сума, що підлягає оплаті по кожному з етапів платежів, у разі зміни (збільшення або зменшення) курсу валюти, перераховується на момент проведення платежу за формулою: S0*A1/A0, де: S0 - сума, що підлягає оплаті, станом на день формування вартості товару (в гривнях), A0 - курс валюти в день формування вартості товару, становив 32,88 грн./Євро, A1 - курс валюти в день проведення платежу (грн./Євро).
На підставі вищевказаної Специфікації №1 до Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р., ПП Фірма "Деметра" необхідно було сплатити ТОВ "Дарекс-Енерго": до 10.12.2020р. попередню оплату в розмірі 313823,16грн. (498132х60%х((34,36+1%):32,88)), до 31.12.2020р. кінцевий розрахунок у сумі 211207,97грн. (498132х40%х((34,84+1):32,88))). Загальна сума, яка підлягала сплаті за Договором поставки №110П20 від 25.08.2020р. становила 525031,13грн. Як судом встановлено, відповідачем фактично сплачено 390610грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р. становить 134421,13грн., що узгоджується із сумою боргу, яка заявлена позивачем з урахуванням частково сплаченої відповідачем суми боргу після відкриття провадження у справі. При цьому, вказана сума боргу відповідачем не оспорюються та визнається, як не оплачена.
За цих обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором поставки №110П20 від 25.08.2020р. у сумі 134421,13грн.
Статтями 610, 611, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони у п. 6.2 Договору передбачили, що за прострочення виконання грошових зобов'язань покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника пеню, в розмірі 0,1 % від загальної вартості Договору за кожен день прострочення платежу до моменту належного виконання, якщо сторони не домовилися про інше врегулювання питань, що виникли у зв'язку з простроченням оплати товару за цим Договором.
Проте, суд вважає дану умову Договору такою, що не в повній мірі відповідає вимогам ч. 3 ст. 549 ЦК України, оскільки обчислення пені проводиться не від суми загальної вартості товару, а від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. У зв'язку з цим, суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок пені.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами Специфікації №1 до Договору поставки №110П20 від 25.08.2020р. передбачалася оплата двома платежами (до 10.12.2020р. та до 31.12.2020р), по яких у відповідача виникла заборгованість, тому, відповідно, прострочення виконання зобов'язання виникло по кожному з них окремо.
З викладеного слідує, що до 10.12.2021р. (період, коли мав бути здійснений попередній платіж) ПП Фірма "Деметра" необхідно було сплатити ТОВ "Дарекс-Енерго" грошові кошти у розмірі 313823,16грн., 14.09.2020р. сплачено 102000грн., тобто борг станом на 10.12.2020р. становив 211823,16грн. Судом враховується, що 14.12.2020р. відповідачем сплачено 200000грн., 28.12.2020р. - 8610грн. Отже, в даному випадку, прострочення має місце з 11.12.2020р. по 13.12.2020р на суму заборгованості 211823,16грн., з 14.12.2020р. по 27.12.2020р. на суму заборгованості 11823,16грн. (211823,16-200000), з 28.12.2020р. по 28.06.2021р. на суму заборгованості 3213,16грн.
Кінцевий платіж у сумі 211207,97грн. відповідач мав сплатити позивачу до 31.12.2020р. Як вище судом було встановлено, що заборгованість по даному платежу частково була погашена платежами 13.07.2021р. у сумі 20000грн., 23.07.2021р. у сумі 20000грн., 05.08.2021р. у сумі 20000грн. та 13.10.2021р. у сумі 20000грн. (після відкриття провадження у справі). Вказані платежі не охопили період прострочення з 01.01.2021р. по 01.07.2021р., а відтак в межах шестимісячного строку суд обчислює розмір пені за цей період на суму боргу в розмірі 211207,97грн.
Також, суд зазначає, що встановлений п. 6.2 Договору розмір 0,1% пені за кожен день прострочення платежу перевищує розміри подвійної облікової ставки Національного банку України по кожному з періодів прострочення.
Здійснивши в системі "Законодавство" перерахунок пені на суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, які виникли станом на 10.12.2020р. та 31.12.2020р., судом констатується правомірний та обґрунтований розмір пені в розмірі 14692,17грн.
Згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6.5 Договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем термінів оплати товару більше ніж на 5 банківських днів на кожному з етапів платежів, узгоджених сторонами у Додатку 1 до даного Договору, покупець зобов'язаний перерахувати штраф на розрахунковий рахунок постачальника, у розмірі 20% від загальної вартості товару за цим Договором.
Отже, за умовами договору розмір штрафу, який ПП Фірма "Деметра" необхідно сплатити ТОВ "Дарекс-Енерго" становить 99626,40грн. (498132Х20%). Вказана сума штрафу узгоджується із розміром штрафу, який заявлено позивачем.
З приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 154421,13грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" Книги п'ятої "Зобов'язальне право" Цивільного кодексу України.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до положень частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Суд зауважує, що для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини 3 статті 13, статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
За приписами статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частини 2, 3, 4 статті 623 Цивільного кодексу України).
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.
Системний аналіз положень частини 1 статті 42, частини 1 статті 44 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб'єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відтак, суб'єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб'єкта господарювання. (Висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).
Частинами 1-3 статті 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Досліджуючи наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення суд встановив, що: позивач не довів точний розмір заявленої до стягнення упущеної вимоги; поведінка відповідача не мала ознак "протиправної"; відсутній причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; в діях відповідача відсутні умисел або необережність.
Отже, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що ТОВ "Дарекс-Енерго" не доведено належними та допустимими доказами наявності у ПП Фірма "Деметра" складу господарського правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відсутні.
Згідно з статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 ЦК України.
Зі змісту наведених норм вбачається, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
В той же час, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що відповідачем більшу частину основної заборгованості за отриманий товар погашено, а також, з огляду на те, що позивачем не доведено наявності у нього збитків в результаті дій відповідача, зважаючи на те, що нарахування та стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 134421,13грн. слугує компенсацією позивачеві негативних наслідків, пов'язаних з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з відповідача пені в розмірі 14692,17грн. (нарахованої судом) та штрафу в розмірі 99626,40грн., призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача, а тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про наявність передбачених ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України виняткових підстав для застосування дискреційних повноважень суду щодо зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій до 50%, а саме: пені до 7346,08грн. (14692,17х50%), штрафу до 49813,20грн. (99626,40х50%).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази, які були надані як позивачем, так і відповідачем у ході розгляду справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ПП Фірма "Деметра" на користь ТОВ "Дарекс-Енерго" заборгованість за Договором поставки №110П20 від 25.08.2020р. у розмірі 134421,13грн., пеню в сумі 7346,08грн. та штраф в розмірі 49813,20грн. У задоволенні позову в частині стягнення решти сум пені та штрафу, а також збитків в цілому, відмовити з викладених судом мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просив стягнути з відповідача кошти у сумі 499876,56грн. Позовні вимоги задоволено частково: на користь позивача з відповідача стягнуто кошти у сумі 191580,41грн. (134421,13+7346,08+49813,20), що становить 38,33% від заявлених вимог (191580,41х100:499876,56). За подання позову судовий збір підлягав сплаті у розмірі 7498,15грн., який відповідно, позивачем сплачено (квитанція про сплату №77157 від 01.10.2021р. (а.с. 4)).
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2873,71грн. (7498,15х38,33:100).
Керуючись ст. ст. 232, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" м. Київ до Приватного підприємства Фірма "Деметра" с. Кам'янка Кам'янець-Подільський район Хмельницька область про стягнення 499 876,56грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Деметра" (вул. Шкільна, 43-А, с. Кам'янка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ: 36744972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (вул. Сирецька, 9, оф. 234, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39423347) заборгованість з передоплати за договором поставки №110П20 від 25.08.2020р. у розмірі 134421,13грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста двадцять одну гривню, 13коп.), пеню у розмірі 7346,08грн. (сім тисяч триста сорок шість гривень, 08коп.), штраф у сумі 49813,20грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень, 20коп.) та судовий збір у сумі 2873,71грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні, 71коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 154421,13грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста двадять одна гривня, 13коп.), 84061,82грн. (вісімдесят чотири тисячі шістдесят одну гривню, 82коп.) пені, 49813,20грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень, 20коп.) штрафу відмовити.
Провадження в частині стягнення 20000грн. (двадцяти тисяч гривень) боргу закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 31.12.2021 р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (електронна пошта: lintsov@darex.com.ua), 3 - відповідачу (вул. Шкільна, 43-а, с. Кам'янка, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 32307) з повідомленням про вручення.