31 грудня 2021 року Справа № 489/742/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши заяву № 9734/02.02.01-22/02.06/14/21 від 28.12.2021 Миколаївської міської ради про забезпечення позову за матеріалами
позову Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573, електронна адреса: kancel@mkrada.gov.ua)
до відповідача-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетік-1», 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 51/2, код ЄДРПОУ 34566016
про: скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Миколаївська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетик-1», про скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Позовну заяву мотивовано тим, що 10 жовтня 2016 року між Миколаївською міською радою та ТОВ «Естетик-1» укладено договір оренди землі № 11202, відповідно до якого ТОВ «Естетик-1» надано земельну ділянку, площею 1 170 кв. м, кадастровий номер 4810136900:02:002:0095, для обслуговування логістичного центру з автостоянкою, за умови збереження зелених насаджень, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зі строком дії договору до 10 жовтня 2019 року.
У 2018 році ТОВ «Естетик-1» на цій земельній ділянці здійснило будівництво об'єкта нежитлової нерухомості, зокрема логістичного центру з автостоянкою, без дозволу орендодавця та власника орендованої земельної ділянки, а також оформило на нього право власності, чим фактично порушило умови укладеного між сторонами договору оренди.
10 травня 2019 року між ТОВ «Естетик-1» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу логістичного центру з автостоянкою на Херсонському шосе, 1г у м. Миколаєві Миколаївської області, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Горобченко С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 912.
При цьому договір оренди землі від 10 жовтня 2016 року № 11202, укладений між Миколаївською міською радою та ТОВ «Естетик-1», не припинив свою дію в цілому, а відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме орендаря, з ТОВ «Естетик-1» на ОСОБА_1 .
На даний час речове право на нерухоме майно логістичного центру з автостоянкою зареєстровано за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 3149043110.05.2019.
Миколаївська міська рада вважає, що ТОВ «Естетик-1» здійснило самочинне будівництво логістичного центру з автостоянкою на належній їй земельній ділянці без її згоди, зареєструвало право власності на зазначений об'єкт, а згодом здійснило його відчуження на користь ОСОБА_1 , що призвело до самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки та порушення прав територіальної громади міста.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2020 року позов Миколаївської міської ради задоволено. Скасовано запис про право власності від 03 липня 2018 року № 26904111, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію за ТОВ «Естетик-1» права власності на логістичний центр з автостоянкою, загальною площею 13,6 кв. м, на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1591156548101. Визнано недійсним договір купівлі-продажу логістичного центру з автостоянкою від 10 травня 2019 року, укладений між ТОВ «Естетик-1» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 912. Скасовано запис про право власності від 10 травня 2019 року № 31490431, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , права власності на логістичний центр з автостоянкою, загальною площею 13,6 кв. м, на на АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1591156548101. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, площею 1170 кв.м., кадастровий номер 4810136900:02:002:0095, на Херсонському шосе, ріг вул. Будівельників у м. Миколаєві Миколаївської області у придатному для використання стані шляхом звільнення її від будівель та споруд, у тому числі, від будівель та споруд логістичного центру з автостоянкою, загальною площею 13,6 кв. м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2020 року скасовано, провадження у справі за позовом Миколаївської міської ради закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишено без задоволення. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 22.12.2020 залишено без змін.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25.11.2021 поновлено Миколаївській міській раді строк на подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Справу № 489/742/20 за позовом Миколаївської міської ради до ТОВ «Естетік-1», ОСОБА_1 про скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути земельну ділянку ухвалено передати для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області.
02.12.2021 до Господарського суду Миколаївської області від Миколаївського апеляційного суду надійшла справа № 489/742/20 за позовом Миколаївської міської ради до ТОВ «Естетік-1», ОСОБА_1 про скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 для розгляду справи визначено суддю Смородінову О.Г.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2021 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи № 489/742/20 у зв'язку з тимчасовою непрацездатність головуючої судді Смородінової О.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 для розгляду справи визначено суддю Семенчук Н.О.
У відповідності до ч. 6 ст.176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суд, у відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України звернувся із запитом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших відомостей щодо ОСОБА_1 .
28.12.2021 до суду від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов лист за № 19.03.03-11/7833/21 від 22.12.2021, в якому на запит суду від 17.12.2021 щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , повідомлено, що із наведеної у запиті сукупності даних неможливо ідентифікувати фізичну особу в Реєстрі для надання запитуваної інформації.
29.12.2021 суд, у відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України, звернувся із повторним запитом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших відомостей щодо ОСОБА_1 , зазначивши дату народження особи.
29.12.2021 до суду від Миколаївської міської ради надійшла заява про забезпечення позову № 9734/02.02.01-22/02.06/14/21 від 28.12.2021 шляхом накладення арешту на логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 10 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 912 та шляхом накладення заборони ОСОБА_1 відчужувати або іншим чином розпоряджатися вказаним нерухомим майном та шляхом накладення заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1591156548101 - логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В обгрунтування заяви вказує, що на теперішній час відповідач, будучи власником відповідного об'єкту може розпоряджатися ним на власний розсуд, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека його відчуження на користь третіх осіб, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника землі шляхом усунення перешкод у користуванні, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі, а позивачу необхідно буде звертатися до суду з іншими позовними заявами до нових власників вищевказаного об'єкту, що призведе до тривалого непоновлення інтересів територіальної громади та нецільового використання бюджетних коштів територіальної громади міста через необхідність повторної сплати судового збору.
Також зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову по даній справі об'єктивно може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зважаючи на норми ЦК України щодо можливості власника розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд. А у разі відчуження ОСОБА_1 належного їй майна за вказаною адресою або вчинення щодо нього будь-яких інших юридично - значущих дій, що призведуть до зміни чи знищення існуючого об'єкту, навіть у випадку задоволення даного позову, рішення суду фактично виконати буде складено або навіть неможливо.
Вважає, що накладення арешту на відповідне майно є адекватним і пов'язаним з предметом спору заходом забезпечення позову, який дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямований на збереження поточного статусу майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В заяві про забезпечення позову Миколаївська міська рада просила про накладення арешту на логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1г, належний ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 10 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 912, та про накладення заборони ОСОБА_1 відчужувати або іншим чином розпоряджатися вказаним нерухомим майном, накладення заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1591156548101 - логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1г.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 18 березня 2015 року № 46/46, між Миколаївською міською радою та ТОВ «Естетик - 1» 10 жовтня 2016 року укладено договір оренди землі № 11202 для обслуговування логістичного центру з автостоянкою по Херсонському шосе ріг вул. Будівельників, площею 1170 кв.м., кадастровий № 4810136900:02:002:0095, за умови збереження зелених насаджень, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Строк дії договору до 10 жовтня 2019 року.
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору, у 2018 році без отримання від Миколаївської міської ради, як орендодавця та власника орендованої земельної ділянки, ТОВ «Естетик-1» збудувало на вказаній земельній ділянці об'єкт нежитлової нерухомості - логістичний центр з автостоянкою (офісна будівля літ. А-1, покриття І, ворота №1, 4, огорожа №2,5, хвіртка №3) та оформило на нього право власності (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №26904111 від 03 липня 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1591156548101). 10 травня 2019 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ТОВ «Естетик-1» продало ОСОБА_1 вказаний вище логістичний центр з автостоянкою, що розташований на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді. Право власності на логістичний центр та автостоянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 . Посилаючись на незаконність дій відповідачів щодо будівництва нерухомого майна його реєстрацію, відчуження та зайняття належної територіальній громаді земельної ділянки без правових підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом. Таким чином, між сторонами виник спір щодо права власності на нерухоме майно.
Згідно змісту позовних вимог, заявлених Миколаївської міською радою, предметом спору у даній справі є скасування записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути земельну ділянку, тобто зі змісту позовної заяви вбачається наявність спору між сторонами щодо законності вчинення відповідних реєстраційних дій щодо переходу права власності на майно та користування земельною ділянкою.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, Миколаївська міська рада обґрунтовувала її можливістю власника розпорядитися вказаним об'єктом нерухомості на власний розсуд, у зв'язку з чим вважає, що існує очевидна небезпека його відчуження на користь третіх осіб. Також зазначила, що згідно договору оренди від 15.05.2019 ФОП Горшколєп Н.М. передала в оренду ФОП Крилову В.Л. нежитлові приміщення логістичного центру з автостоянкою за зазначеною вище адресою, на строк до 31.12.2021. Вважає, що вказані дії, вчинені відповідачем, самі по собі у майбутньому об'єктивно вплинуть на виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому вказує, що фактично спірне майно передано в оренду другому співвідповідачеві - ТОВ «Естетік-1», тобто власне забудовнику спірної земельної ділянки, який є засновником та керівником ТОВ «Естетік-1». На переконання позивача, накладення арешту на відповідне майно є адекватним і пов'язаним з предметом спору заходом забезпечення позову, який дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямований на збереження поточного статусу майна.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
З огляду на викладене, враховуючи, що ТОВ «Естетик-1» проведено реєстрацію права власності на логістичний центр та автостоянку за собою, які в подальшому на підставі договору купівлі-продажу відчужив ОСОБА_1 , а позивач оскаржує такі дії у судовому порядку, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на логістичний центр та автостоянку, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи буде реалізовано спірне нерухоме майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Отже, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на логістичний центр з автостоянкою є ефективним способом забезпечення позову.
Щодо заходу забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 відчужувати або іншим чином розпоряджатися вказаним нерухомим майном та шляхом накладення заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь - які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1591156548101 - логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів щодо застосування саме такого засобу забезпечення позову, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви № 9734/02.02.01-22/02.06/14/21 від 28.12.2021 Миколаївської міської ради про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Заяву № 9734/02.02.01-22/02.06/14/21 від 28.12.2021 Миколаївської міської ради про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на логістичний центр з автостоянкою загальною площею 13,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 10 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горобченко С.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 912.
3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) роки.
Стягувач за даною ухвалою: Миколаївська міська рада (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573, електронна адреса: kancel@mkrada.gov.ua)
Боржник за даною ухвалою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
4. В іншій частині заяви - відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 255,256 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук