29 грудня 2021 року № 320/11112/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації від 19.03.2020 №362 за заявою від 08.04.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації від 19.03.2020 №362, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, вона як суддя, яка перебуває у відставці, має беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи рішення відповідача про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання необґрунтованим та протиправним, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив про відсутність підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з 18.02.2020 не відбулось зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Крім того, відповідач зауважив, що рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, яким визнано неконституційним пункт 25 розділу ХII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, не містить положень щодо порядку його виконання.
За наведених обставин представник відповідача вважає, що пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області.
Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 05.07.2016 №1433-VIII ОСОБА_1 відрахована зі штату Сквирського районного суду Київської області і вважається такою що звільнена з посади голови Сквирського районного суду Київської області у звёязку з поданням заяви про відставку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% винагороди судді, який працював на відповідній посаді, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
У квітні 2021 року у зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а також враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2020 №362.
Вказана довідка видана позичу відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 113508,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн.; доплата за вислугу років - 44142,00 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 6306,00 грн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.04.2021 №2416 позивачу відмовлено у перерахунку з тих підстав, що з 18.02.2020 (дата прийняття Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020) не відбулися зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому право на проведення перерахунку у позивача відсутнє.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статт і 19 Конституці ї України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (стаття 130 Конституції України).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно з положеннями частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
- 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
- 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIII).
В силу положень частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з тим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, відповідно до приписів пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
В силу приписів статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні положення закріплені в частині другій статті 152 Конституції України.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що обмеження, встановлені пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, втратили чинність з 18.02.2020, а отже саме с цієї дати Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, враховуючи принцип дії закону в часі, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402-VIII виникає у такої особи з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як суддя у відставці, з 19.02.2020 набула право на перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до приписів статті 135 та пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII.
За наведених обставин твердження відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є необґрунтованими.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що відсутність порядку виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № № 2-р/2020, роз'яснень щодо застосування норми закону, яка визнана неконституційною, та підзаконних нормативно - правових актів, що визначають механізм її реалізації, не є підставою для позбавлення особи права на перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень чинного законодавства.
Так, згідно з положеннями статті 97 Закону України "Про Конституційний суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII, встановлення у рішенні порядку його виконання є правом Конституційного Суду, а не його обов'язком.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 № 15-рп/2000, незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 13.04.2021 №2416, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2020 №362, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У свою чергу стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації від 19.03.2020 №362 , з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді у відставці чітко визначений чинним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2020 №362, з урахуванням фактично сплачених сум.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись вказаними вимогами, суд вважає, що рішення підлягає негайному виконанню в частині присудження на користь позивача виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн., що підтверджується квитанцією від 18.05.2021 №8992308.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.04.2021 №2416 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці на підставі довідки від 19.03.2020 №362.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.03.2020 №362, з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині присудження на користь ОСОБА_1 виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.