24 грудня 2021 року справа № 320/10668/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» - адвоката Колісника Богдана Олеговича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 29.07.2021 року №1570-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас», податковий номер 30048570», визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення 27.08.2021 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас» та складання посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області акту про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас» (податковий номер 30048570) від 27.08.2021 року №938/10-36-07-17/30048570, акту від 27.08.2021 року №939/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» з ознайомленням з направленням на перевірку, акту від 27.08.2021 року №941/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» отримувати Акт про відмову з ознайомленням з направленням на перевірку, акту від 27.08.2021 року №942/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» отримувати та підписувати акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Київській області від 29.07.2021 року №1570-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас», податковий номер 30048570».
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення 27.08.2021 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас» та складання посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області акту про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас» (податковий номер 30048570) від 27.08.2021 року №938/10-36-07-17/30048570, акту від 27.08.2021 року №939/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» з ознайомленням з направленням на перевірку, акту від 27.08.2021 року №941/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» отримувати Акт про відмову з ознайомленням з направленням на перевірку, акту від 27.08.2021 року №942/10-36-07-17/30048570 про відмову посадових осіб ТОВ «Агрозахист Донбас» отримувати та підписувати акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (ідентифікаційний код 30048570, місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4В) судовий збір у сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок грн. 00 коп.).
10.12.2021 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» подано заяву про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі. Заява мотивована тим, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом справи у сумі 28000 грн. на підставі ч.7 ст.139 КАС України. До цієї заяви позивач надав копію договору про надання правової допомоги №25/11 від 25.11.2020 року з додатковою угодою від 28.08.2021 року, копію акту приймання-передачі послуг від 08.12.2021 року, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 08.12.2021 року.
Ухвалою суду від 20.12.2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2021 року о 12:30 год.
21.12.2021 року до суду надійшло заперечення відповідача про відмову в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 грн. є непропорційними до предмету спору та обсягам витраченого часу представником позивача.
22.12.2021 року представником позивача подано заяву про розгляд заяви щодо ухвалення додаткового рішення за його відсутності в порядку письмового провадження.
Окрім того, 23.12.2021 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких останній звертає увагу суду на правовий висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 01.12.2021 року у справі №641/7612/16-ц.
23.12.2021 року, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вирішив подальший розгляд заяви проводити у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, суд виходить з такого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч.3 ст.134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
При цьому, згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 року у справі №810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 року у справі №826/856/18 вказав про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до заяви від 08.12.2021 року надано копії: договору про надання правової допомоги №25/11 від 25.11.2020 року з додатковою угодою від 28.08.2021 року; акту приймання-передачі послуг від 08.12.2021 року, а також опис наданих послуг у справі №320/10668/21.
Судом встановлено, що 25.11.2020 року між позивачем (Клієнт) та адвокатом Колісником Богданом Олеговичем було укладено договір про надання правової допомоги №25/11, за яким адвокат зобов'язався надавати Клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, правоохоронних органах, у відносинах з підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України тощо у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язався прийняти надані за цим договором послуги та сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строки, погоджені Сторонами.
Згідно з п.3.1 Договору Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід'ємною частиною договору.
28.08.2021 року між позивачем та адвокатом Колісником Б.О. підписано Додаткову угоду до договору №25/11, в пункті 1 якої сторони визначили розмір адвокатської винагороди (гонорару) 2000 грн. за одну годину надання послуг щодо оскарження наказу Головного управління ДПС у Київській області №1570-п від 29.07.2021 року «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС», податковий номер 30048570», а також визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення 27.08.2021 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас».
В пункті 3 додаткової угоди сторонами визначено, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про визнання протиправним та скасування вищезазначеного наказу №1570-п, а також визнання протиправними дій податкового органу.
08.12.2021 року між адвокатом Колісник Б.О. та позивачем був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг, яким засвідчено, що адвокат виконав, а позивач прийняв правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим Договором, а саме:
- ознайомлення з наявними документами; попередня консультація Клієнта з приводу юридичних підстав визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області №1570-п від 29.09.2021 року «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС», податковий номер 30048570», а також визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення 27.08.2021 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агрозахист Донбас»; укладення додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №25/11 від 25.11.2020 - 1 год. 2000,00 грн.;
- складання (написання) проекту позову та подання позовної заяви до суду 4 год. 8000,00 грн.;
- ознайомлення з відзивом відповідача на позов, підготовка відповіді на відзив 2 год. 4000,00 грн.;
- участь в судових засіданнях у справі №320/10668/21 - 6 год. 12 000,00 грн.;
- підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу 1 год. 2000,00 грн.,
всього разом 14 год. на суму 28000,00 грн.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Відповідач у запереченні щодо судових витрат, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, зазначив, що розмір вказаних витрат є завищеним та не відповідає їх складності та об'єму, а отже судові витрати є неспівмірними із заявленими сумами.
Так, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. не відповідають складності справи та заявленим обсягам витраченого адвокатом часу. Зазначені вимоги щодо витрат на правову допомогу безпідставні та не підтверджені документально. При цьому, відповідач посилається як на обов'язкову умову відшкодування витрат на правничу допомогу надання позивачем доказів оплати послуг.
Надаючи оцінку даним запереченням відповідача, суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18 Суд зазначає, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Згідно з п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.05.2018 року у справі №814/698/16.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно додаткової угоди від 28.08.2021 року до договору про надання правничої допомоги №25/11 від 25.11.2020 року, акту приймання-передачі послуг від 08.12.2021 року та опису наданих адвокатом послуг від 08.12.2021 року, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн., є пропорційним та співмірним до предмету спору, складності справи, витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, об'єму наданих послуг та значенню справи.
Поряд з цим, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 01.12.2021 року по справі №641/7612/16-ц, відповідно до якого беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну процесуальну дію, наприклад, написання процесуального документу чи виступ в суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнтів, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що суд вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20.
Водночас, відповідачем не наведено спростування обґрунтованості заявленої суми витрат на правничу допомогу у даній справі, їх не співмірності або захищеності, виходячи з конкретних обставин справи.
В частині доводів відповідача щодо ненадання доказів проведення оплати послуг адвоката, суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 вказав, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, твердження податкового органу необхідність відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також постановах від 29.10.2020 року у справі №686/5064/20, від 02.12.2021 року у справі №280/5176/20.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що в пункті 3 додаткової угоди від 28.08.2021 року до договору про надання правової допомоги №25/11 від 25.11.2020 року позивач та адвокат передбачили, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі про визнання протиправним та скасування вищезазначеного наказу №1570-п, а також визнання протиправними дій податкового органу.
Суд також вказує, що Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
З огляду на вищевикладене та враховуючи висновки Верховного Суду, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для суду першої інстанції, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/10668/21 задовольнити, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП: 44096797) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» - адвоката Колісника Богдана Олеговича від 08.12.2021 року б/н про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/10668/21 - задовольнити.
2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (ідентифікаційний код 30048570, місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч грн. 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.