Справа № 299/3601/21
Іменем України
29 грудня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року у складі судді Кашуба А.В., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
У липні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 10.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву б/н від 10.06.2019 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписуючи заяву відповідно дост.634 ЦК України у повному обсязі приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ Приватбанк, які разом із Тарифами складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач зобов'язання за договором виконав, відкрив відповідачу кредитний рахунок, та встановив початковий кредитний ліміт. Відповідач отримав за договором платіжні картки. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 06.07.2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 137898,39 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредита в розмірі 103281,18 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 34617,21 грн.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 137898,39 грн. та судові витрати у розмірі 2270 грн.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг від 10.06.2019 року б/н, у розмірі 103281,18 грн. (сто три тисячі двісті вісімдесят одну гривню 18 коп). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання по судовим витратам.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати зазначене рішення в частині відмовлених позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов банку задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги зводиться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за простроченими відсотками. З моменту підписання анкети-заяви відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківський послуг, а також тарифами банку, про що свідчить його підпис на вказаній заяві. Крім того, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому вказано: відсоткову ставку поза межами пільгового періоду, відсоткова ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту та умови щодо сплати штрафу. Тобто, відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, в тому числі щодо сплати відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 103281,18 грн. - апелянтом не оскаржено, тому апеляційний суд у відповідності до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зроблено висновок, що «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору».
Матеріалами встановлено, що 10.06.2019 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву б/н від 10.06.2019 року.
При цьому, у анкеті-заяві відповідача від 10.06.2019 року не зазначено суму кредитних коштів, яку він отримує, відсоткову ставку і строку повернення кредиту (користування ним). Так само відсутні дані про те, яку саме отримано кредитну картку відповідачем, тоді як ця обставина має значення для розрахунку відсотків за кредитом, визначення обсягу відповідальності за порушення зобов'язання позичальником.
Згідно з наданого банком розрахунку за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 06.07.2021 року у розмірі 137898,39 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 103281,18 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 34617,21 грн.
Відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, до позовної заяви додані паспорт споживача кредиту, Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/), Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому містяться тарифи щодо чотирьох продуктів - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRAKT» та «Універсальна GOLD» та підписаний Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація щодо кредитування за картками «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Platinum», «MC World Black Edition», «Visa Signature», «MC World Elite», «Visa Infinite».
Матеріали справи не містять підтверджень, що надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачем ОСОБА_1 запропонованих йому умов щодо розміру відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача.
Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Посилання банку на підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними коштами.
Як зазначалось вище, в Анкеті-заяві відповідача не містить домовленості сторін про сплату відсотків, інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику, яку саму банківську картку отримує ОСОБА_1 та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
В той час як Паспорт споживчого кредиту містить умови щодо кредитування кредитних карт: «Універсальна" , «Універсальна ГОЛД", «Platinum» , «MC World Black Edition», «Visa Signature», «MC World Elite», «Visa Infinite».
Зі змісту паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише в період з 09.09.2019 року по 24.09.2019 (а.с.24-27).
Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
У 3 розділі паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці «Універсальна" до 50000 грн., на картці «Універсальна ГОЛД" - до 75 000 грн., на картці «Platinum» до 100 000 грн., на картці «MC World Black Edition» до 200 000 грн., на кртці «Visa Signature» до 300 000 грн., на картці «MC World Elite» до 400 000 грн., на картці «Visa Infinite» до 800 000 грн.
У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за чотирма кредитними картками та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує.
Таким чином, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 34617,21 грн.
Доводи апелянта про те, що у підписаній анкеті-заяві від 10.06.2019 року та паспорті споживчого кредиту від 09.09.2019 року визначено умови щодо розміру і порядку нарахування процентів не береться до уваги, оскільки у вказаній анкеті-заяві від 10.06.2019 року зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. Більше того, анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
При цьому, підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує. Вказаний паспорт споживчого кредиту не містить інформації яка саме кредитна картка надається позичальнику ОСОБА_1 , а містить лише узагальнену інформацію щодо кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Platinum», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Visa Signature», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Visa Infinite».
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року, залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 29 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: