Справа № 308/13015/21
Закарпатський апеляційний суд
22.12.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/536/21, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2021 року частково задоволено погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 (далі - слідчий) у кримінальному провадженні внесеному 11.06.2021, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000174, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Діброва, мешканця АДРЕСА_1 , румуна, гр. України, не одруженого, не працюючого, не судимого,
й обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою : АДРЕСА_2 у нічний час доби: з 19 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин, із застосуванням електронного засобу контролю та з покладенням на ОСОБА_6 таких процесуальних обов'язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими у цьому кримінальному провадженні; не відвідувати місце проживання потерпілих; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю до 20 грудня 2021 року.
З матеріалів за клопотанням убачається, що 22 жовтня 2021 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області слідчий звернувся з погодженим з прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 . Своє клопотання слідчий мотивував тим, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.189 КК України. Відповідно до клопотання, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, починаючи з початку червня 2021 року до 20 жовтня 2021 року, погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_9 та його сім'ї, знищенням та пошкодженням їхнього майна, неодноразово пред'явив незаконну протиправну вимогу останньому про передачу йому 120 000 (сто двадцяти тисяч) доларів США під надуманим приводом, як нібито необхідності відшкодування витрат, пов'язаних із тривалим вимушеним перебуванням ОСОБА_8 за кордоном через спірні відносин із потерпілим. З метою примушування до передачі грошових коштів, неодноразово при розмовах із ОСОБА_9 висловлював погрози застосування насильства та пошкодження і знищення майна щодо нього та його сім'ї. Зокрема, 08.06.2021 приблизно о 15:00 години, в той час як потерпілий ОСОБА_9 перебував за кордоном, ОСОБА_8 організував приїзд до будинку проживання ОСОБА_9 трьох осіб із числа своїх знайомих, які при розмові із дружиною ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , із погрозою фізичної розправи та знищення належного сім'ї майна, повідомили про необхідність передачі грошових коштів у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США, які нібито її чоловік мав передати громадянину на прізвисько « ОСОБА_11 », яким є громадянин ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб, при невстановлених на даний час обставинах, дізнавшись про приїзд в Україну потерпілого ОСОБА_9 , 20 жовтня 2021 року залучив у якості пособника у вчиненні злочину свого племінника ОСОБА_6 , який проживає разом з ним та був обізнаний про обставини протиправної вимоги, та який погодився сприяти своєму дядьку ОСОБА_8 у вчиненні злочину. Так, ОСОБА_6 , діючи в якості пособника, за попередньою змовою групою осіб, умисно, усвідомлюючи справжність злочинних намірів свого дядька ОСОБА_8 , будучи за кермом автомобіля марки «Mercedes-Benz ML270» сірого кольору, реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , в темну пору доби, 20 жовтня 2021 року приблизно о 20:00 годині прибули до місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_8 , з метою примушування ОСОБА_9 до вчинення дій майнового характеру, заздалегідь підготував і взяв із собою для здійснення погроз насильством щодо потерпілого чи членів його сім'ї, подолання можливого опору, зареєстровану за ним нарізну зброю «ЕМ-555» кал. 9 мм, серійний номер НОМЕР_2 , із магазином, спорядженим набоями кал. 9х21 мм та додатковим магазином, спорядженим набоями, які тримав біля себе на підлозі переднього пасажирського сидіння автомобіля. При цьому, ОСОБА_6 , координуючи свої дії із ОСОБА_8 та за вказівками останнього, при приїзді до дворогосподарства потерпілого, зупинив автомобіль на виїзд із подвір'я потерпілого, не глушив двигуна та став наглядати за обстановкою навколо та за залишеною в автомобілі біля важеля перемикання передач нарізною зброєю «ЕМ-555» кал. 9 мм., у тому числі будучи готовим до можливої втечі з місця після отримання грошових коштів, тим часом як ОСОБА_8 , вийшовши із автомобіля, зустрівся із потерпілим ОСОБА_9 , якому вчергове пред'явив неправомірну вимогу передачі грошових коштів. Після того, потерпілий ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні кухні будинку за адресою його проживання, передав ОСОБА_8 при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, частину грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину. З матеріалів, доданих до клопотання також убачається, що 21.10.2021, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 189 КК України. У клопотанні слідчий також зазначає, що зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Так, слідчий звертає увагу на те,що ОСОБА_6 часто виїжджав за кордон, де перебував тривалий час, проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, отже, перебуваючи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу. Крім того, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_6 , будучи обізнаним із всіма обставинами вчинених злочинів, перебуваючи на волі, може чинити неправомірний вплив на свідків, інших підозрюваних, з метою відмови від дачі ними або дачі ними неправдивих показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування та його об'єктивність. Окрім того, у клопотанні слідчий зазначає, що у підтвердження існування цього ризику, слід звернути увагу на те, що під час вчинення злочину на місці події 20.10.2021 ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 мали нарізну вогнепальну зброю, із якою приїхали до потерпілого у темну пору доби для отримання грошових коштів, що з метою запобігання спробам ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства щодо потерпілого та його сім'ї, тобто декількох осіб, вчиненням злочину групою осіб, з корисливих мотивів, упродовж тривалого часу, офіційно не працює, а не маючи іншого джерела доходів, може продовжити свою злочинну діяльність. Зважаючи на викладені обставини, слідчий переконаний, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України.
В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27- ч. 2 ст. 189 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слідчий суддя не погоджується із доводами слідчого та прокурора, про існування ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, оскільки з урахуванням специфіки доказування у цьому кримінальному провадженні більшість доказів на час затримання особи вже зібрана. На думку слідчого судді, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також ґрунтується виключно на припущеннях. Слідчий суддя вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також не є обґрунтованим документально, оскільки ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суду не доведено належними та допустимими доказами документування нових епізодів цього кримінального правопорушення. Також слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у цьому кримінальному правопорушенні, яке у цьому випадку відповідно до ч. 5 ст. 68 КК України призначається співучасникам кримінального правопорушення, керуючись положеннями статей 65-67 КК України та з урахуванням характеру та ступеню участі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення, тобто може бути призначено і виходячи з нижньої межі санкції ч. 2 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки; вік підозрюваного, який є молодим за віком не має хронічних захворювань, які перешкоджають триманню під його вартою; має хиткі соціальні зв'язки, оскільки є неодруженим, не має дітей та батьків в Україні; проте має постійне зареєстроване місце проживання. При цьому, слідчим суддею визнано, що органом досудового розслідування не доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею. Тому, на переконання слідчого судді, для убезпечення вищезазначених ризиків достатньо буде обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання у нічний час доби з 19 години 00 хвилин до 07 годину 00 хвилин із застосуванням електронного засобу контролю з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такий пропущено через поважні причини. Вказує на те, що вступна та резолютивна частини ухвали слідчого судді були проголошені 22.10.2021, у ній, зокрема, було чітко зазначено, що повний текст судового рішення проголошуватиметься 25.10.2021. Однак, фактично апелянт ознайомився з повним текстом оскаржуваної ухвали 29.10.2021. Апелянт також вказує на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. На думку апелянта, підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою, у матеріалах, доданих до клопотання не міститься жодного доказу, який би підтверджував причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення ; такими, що не підтверджені належними доказами є висновки слідчого судді про існування вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які, на переконання апелянта, є виключно припущеннями, позаяк ОСОБА_6 не має на меті переховуватись від органів досудового слідства, а навпаки прагне довести свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення у встановленому законом порядку. Також посилається на те, що ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків не може існувати, оскільки підозрюваний не має наміру вчиняти будь-які дії відносно потерпілих чи свідків. При цьому вважає, що потерпілі мають бажання через особисті інтереси розправитись з усіма близькими родичами підозрюваного ОСОБА_8 . Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, адвоката ОСОБА_5 та прокурора, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності вказаних осіб береться до уваги те, що вищевказані особи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання; що заяв чи клопотань про відкладення його розгляду на інший день до апеляційного суду не надходило, а також те, що розгляд судового провадження неодноразово відкладався й те, що прокурор (апелянт) подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Доводи апелянта про поновлення стоку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційний суд визнає слушними з огляду на таке.
Так, з оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 були присутніми під час розгляду клопотання та ухвалення судового рішення. Однак, відомостей про те, що апелянт своєчасно отримав копію повного тексту ухвали слідчого судді у матеріалах справи немає. Тому, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, з огляду на обставини ознайомлення адвоката ОСОБА_5 із повним текстом оскаржуваної ухвали лише 29.10.2021 заслуговують на увагу.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Частиною 2 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання доказами, зокрема: заявою ОСОБА_10 про вчинення злочину від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.07.2021 та від 21.08.2021, протоколами про проведення НСРД від 19.08.2021, протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, заявою ОСОБА_9 про доручення записів розмов, протоколом огляду записів, протоколом огляду місця події від 20.10.2021, згідно з яким зафіксовано обстановку вчинення злочину, протоколом затримання підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 21.10.2021, протоколом додаткового допиту ОСОБА_10 від 20.10.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 від 21.10.2021. та іншими матеріалами кримінального провадження, на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру у скоєнні передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 189 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги і позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання докази підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити кримінальне правопорушення. З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри відхиляються.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Також, на переконання апеляційного суду, обґрунтованим є і висновок слідчого судді про доведеність органом досудового розслідування передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, скоєного за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що саме тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи у тому числі і той факт, що він має закордонний паспорт, та як повідомив під час розгляду клопотання слідчого у суді першої інстанції, лише протягом останнього року проживає в Україні, тривалий час постійно перебував у Російській Федерації, де до цього часу проживають його батьки.
Крім того, апеляційний суд погоджується у тому числі і з висновками, викладеними в ухвалі слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено існування ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, позаяк підозрюваному ОСОБА_6 відомі місце проживання як потерпілого, так і членів його сім'ї, відносно яких здійснювалися погрози застосування насильства та пошкодження/знищення їх майна, йому відомі особи, що допитані та можуть бути допитані як свідки, які можуть дати показання про обставини вчинення ним вимагання, яке було тривалим.
Разом із тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими та правильними висновки слідчого судді про те, що слідчим не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам. Погоджуючись з указаним висновком, апеляційний суд визнає, що слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги те, що стороною обвинувачення належно не умотивовано та не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Тому, апеляційний суд погоджується і з висновком слідчого судді про те, що доводи слідчого у цій частині ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами як під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, так і апеляційним судом апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 .
Апеляційний суд також вважає, що клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Погоджуючись із висновками слідчого судді, колегія суддів також бере до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 є молодим за віком, у нього є постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Тому, колегія суддів доходить висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не має на меті переховуватись від органів досудового слідства, а навпаки прагне довести свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення у встановленому законом порядку, а отже, на переконання апелянта, ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді повністю відсутні, жодним чином не доведені стороною обвинувачення, а відтак є виключно припущенням - апеляційний суд до уваги не бере.
Посилання сторони захисту на те, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків не може існувати, оскільки у ОСОБА_6 немає наміру вчиняти будь-які дії відносно потерпілих чи свідків, навпаки останні мають бажання через особисті інтереси розправитись з усіма близькими родичами підозрюваного ОСОБА_8 - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, визнає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби і, відповідно, не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання в повному обсязі та незастосування щодо підозрюваного будь-якого запобіжного заходу.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч. 6 ст. 181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_6 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , та обрано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час доби: з 19 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин, із застосуванням електронного засобу контролю та з покладенням на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, до 20 грудня 2021 року, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: