Справа № 309/936/21
Іменем України
21 грудня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді:Джуги С.Д.
суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П.
з участю секретаря: Микуляк Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Ороса Я.В., про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі і гідності,-
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі і гідності - залишено без розгляду .
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідачів до суду не надходив.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин повторно не з'явилися в судове засідання будучи належним чином повідомлений та від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Законом передбачено баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з випадку неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду у випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Матеріалами справи встановлено, що справа призначалась до розгляду, зокрема на: 10 серпня 2021 року та 08 вересня 2021 року.
В судове засідання, призначене о 13 год. 30 хв. на 10 серпня 2021 року, позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений (а.с.42).
В судове засідання, призначене о 10 год. 00 хв. на 08 вересня 2021 року позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Позивачем було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи, яке призначене о 10 год. 00 хв. на 08 вересня 2021 року. Заява мотивована тим, що позивач і надалі буде подавати заяви про відкладення розгляду справи, допоки суд під головуванням судді Орос Я.В. не відмовиться від розгляду його справ (а.с.50).
Обґрунтованість залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц та від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19.
З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення заявленого позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.
За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 29 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: