Справа № 309/3685/21
Закарпатський апеляційний суд
22.12.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/626/21, за апеляційною скаргою, яку подав захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 ,
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року, задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному 14.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №1202107000000148 щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 189 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зарічево, мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, українця, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючого охоронником ФОП « ОСОБА_8 », відповідно до ст. 89 КК України, не судимого,
та продовжено щодо обвинуваченого запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов'язків : прибувати до суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілим та з будь-яким свідком у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду, строком до 27 січня 2022 року включно.
В ухвалі суду вказується на те, що до Хустського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202107000000148 щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 189 КК України ОСОБА_5 . 30.09.2021 ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю та покладенням обов'язків строком на два місяці - до 28.11.2021 включно. В ухвалі також вказується на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставами при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На думку суду, вказаний запобіжний захід, за умови належного контролю з боку органів поліції, буде достатньою гарантією для виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 , вказує на те, що ухвалу суду є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що обвинувальний акт перебуває на розгляді Хустського районного суду, слідчі дії у кримінальному провадженні проведено, сторони ознайомлені з матеріалами кримінального провадження. Окрім того, посилається на те, що кваліфікація дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 189 КК України, викладена в обвинувальному акті є неправильною. Вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України. Вказує на відсутність даних про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, переховувати чи спотворювати будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення. Звертає увагу і на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на утриманні має дитину, дружину, батьків похилого віку, при цьому у нього є житло, у якому він постійно проживає, до затримання мав місце роботи та матеріальний дохід. Адвокат ОСОБА_7 також посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 має можливість працевлаштуватись, а також йому необхідно відвідувати лікаря з донькою. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 20 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня за місцем проживання з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника, адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності прокурора береться до уваги те, що вищевказана особа належним чином повідомлена про час та місце судового засідання; що заяв чи клопотань про відкладення його розгляду на інший день до апеляційного суду не надходило.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 цієї статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З ухвали суду вбачається, що участь у розгляді клопотання брали обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання судом вимог ст. 193 КПК України.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином умотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.
Дослідивши матеріали контрольного провадження, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.
Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна), а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені при зміні запобіжного заходу на момент розгляду клопотання продовжують існувати.
Так, колегія суддів вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків або потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, судом взято до уваги те, що стороною обвинувачення доведено існування вищевказаних ризиків, водночас стороною захисту не наведено жодних переконливих доказів чи аргументів, які ставили б під сумнів існування вказаних у клопотанні ризиків.
Колегія суддів також вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим, вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.
З огляду на наведене вище, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 має постійні місце проживання, до затримання працював, має на утриманні дитину, дружину, батьків похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має житло, у якому постійно проживає із сім'єю - апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі жодним чином не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту і не дають підстав для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що в матеріалах контрольного провадження відсутні відомості про те, що існують обставини, які унеможливлюють застосовування відносно ОСОБА_5 саме цього запобіжного заходу.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про відсутність даних про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків або потерпілого чи вчиняти інші злочини, однак, викладені в обвинувальному акті обставини, за яких вчинене інкриміноване йому кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини та дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої підозри через неправильну кваліфікацію злочину, та кваліфікації діяння за статтею про більш тяжкий злочин, ніж фактично вчинено, та звертає увагу на те, що обґрунтованість чи необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підлягає з'ясуванню у ході судового розгляду кримінального провадження, що на цій стадії процесу, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини чи кваліфікації дій обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті, і вважає, що в матеріалах судового провадження є докази, які вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінально-карних діянь.
Такими, що не впливають на висновки суду про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, є доводи апеляційної скарги про те, що вказаний запобіжний захід слід змінити, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 має можливість працевлаштуватись, що підтверджується відповідною довідкою від роботодавця, а також обвинуваченому необхідно відвідувати лікаря з донькою. Вказані доводи, на переконання колегії суддів, не дають підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, та не слугують підставою для скасування судового рішення.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалась.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 189 КК України ОСОБА_5 , запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, строком до 27 січня 2022 року включно, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :