Справа № 308/5249/20
Іменем України
14 грудня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - Джуги С.Д.
суддів - Собослоя Г.Г., Куштана Б.П.
з участю секретаря: Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2021 року у складі судді Бедьо В.І., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У червні 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося в суд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовом мотивовано тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект Моnobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Моnobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Моnobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту Моnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 12.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та цього ж дня між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Взятий на себе обов'язок банк виконав належним чином, в той час як позичальник ОСОБА_1 належним чином своїх договірних зобов'язань не виконував, у зв'язку із чим станом на 20.02.2020 рік утворилась заборгованість за вказаним договором в загальному розмірі 83 845,73 грн. з яких: 30 807,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 53 038,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
За вказаних обставин, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 12.01.2018 року у загальному розмірі 83 845,73 грн., а також судові витрати.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Універсал Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не взяв до уваги обґрунтування наведені в позові та безпідставно відмовив у позові. Зокрема, вказує на те, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, адже Боржник підписуючи додану до позову анкету-заяву до договору надання банківських послуг розумів, погодився і був ознайомлений з Умовами та Тарифами (зокрема з пунктом 8.1 Тарифів, котрий містить умови про процентну ставку, пеню, комісію).
Відзиву на апеляційну скаргу не находило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» звертаючись до суду з даним позовом, посилався на те, що 12.01.2018 року між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані її для ознайомлення.
На підтвердження умов договору АТ «Універсал Банк» надало суду копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, в якій зазначена дата її підписання 01.02.2018 рік, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.
Так, позивач в межах розгляду даної справи, просив стягнути з відповідача заборгованість на підставі підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви від 12.01.2018 року
Однак, на підтвердження вказаних обставин позивачем не було додано анкету-заяву від 12.01.2018 року, на яку він посилається, обґрунтовуючи наявність кредитних зобов'язань.
Натомість наявна анкета - заява до Договору про надання банківських послуг від 01.02.2018 року, яка підписана ОСОБА_1 , в якій відсутній розмір кредитного ліміту, виданий останньому.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 01.02.2018 року містить лише анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , його контактну інформацію. При цьому, вказана анкета-заява не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема в ній не визначено процентну ставку, не встановлено порядок нарахування відсотків за несвоєчасне погашення кредиту, строк повернення кредиту (користування ним), розміру пені та комісії (а.с.9).
Так, у анкеті-заяві від 01.02.2018 року зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також що він отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Однак, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, не містять підпису позичальника.
Позивач на підтвердження вимог надав виключно розрахунок заборгованості, який складений банком, та на підтвердження отримання кредиту посилався на Умови і Правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту.
При цьому суд звертає увагу на те, що належні та допустимі докази надання відповідачу кредитної картки, що зазначена у позові, зокрема НОМЕР_1 з відповідним кредитним лімітом у розмірі 25 000 в матеріалах справи відсутні.
Вищевказані документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру неустойки (пені) та комісії, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем.
Так, у анкеті-заяві від 01.02.2018 року зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також що він отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Однак, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, не містять підпису позичальника.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднаннядругої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зроблено висновок, що «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору».
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, а саме й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (12.01.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.06.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату пені і комісії не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
АТ «Універсал Банк» до позовної заяви не надав Виписку по картковому рахунку за Договором б/н станом на 20.02.2020 року (дата розрахунку, що міститься в матеріалах справи (а.с.7), а з наданих письмових доказів неможливо встановити факт користування ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі кредитного ліміту, що зазначений у позовній заяві.
Таким чином, виключно розрахунок боргу, який складений позивачем, без надання будь-яких інших доказів, що підтверджували б встановлення відповідачу вказаного у позові кредитного ліміту, факт отримання відповідачем кредитної картки, користування наданими кредитними коштами, існування заборгованості у вказаному позивачем розмірі, не є належним доказом та не містить всю інформацію щодо предмета доказування, на яку посилається позивач у змісті позовної заяви.
Більше того, до позовної заяви взягалі не було додано докази, що 12.01.2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, на яку посилається позивач у змісті позовної заяви.
З огляду на викладене, заявлений позов є недоведений та необґрунтований, а тому відсутні підстави для його задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
При цьому, додані до апеляційної скарги документи не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги, оскільки на момент подачі позовної заяви, вказані докази були наявні у позивача, однак, позивач не подав їх до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі Банк не навів об'єктивних причин, які перешкодили подати йому зазначені докази у встановлений законом строк.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374,375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: