65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3284/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)
до відповідачів:
1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про солідарне стягнення 72274,70 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Сапіга М.М., в порядку положень про самопредставництво
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Суть спору: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ройтбліт Вікторії Вікторівни та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 72274,70 грн.
Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №011/0040/525023 від 04.03.2019 та за договором поруки №127405/0040/328351 від 04.03.2019.
Ухвалою суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 30.11.2021 о 14:30.
09.11.2021 за вх.№29929/21 до суду від позивача надійшла заява про заміну сторони - відповідача-1 по справі з фізичної особи-підприємця Ройтбліт Вікторії Вікторівни на фізичну особу ОСОБА_1 .
11.11.2021 за вх.№30246/21 до суду від позивача надійшло повідомлення стосовно оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.11.2021 заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» за вх.№29929/21 від 09.11.2021 в частині заміни відповідача-1 задоволено; замінено відповідача-1 по справі №916/3284/21 з Фізичної особи-підприємця Ройтбліт Вікторії Вікторівни на фізичну особу Ройтбліт Вікторії Вікторівни; відкладено розгляд справи №916/3284/21 на 21.12.2021 о 15:45.
У судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
У підготовчі та судові засідання відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідачів про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/3284/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідачів не надійшло.
Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надійшли, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
04.03.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ройтбліт Вікторією Вікторівною (позичальник, відповідач-1) укладено кредитний договір №011/0040/525023, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 75000 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з додатком 1 до договору. Під «Невідновлювальною кредитною лінією» сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.
Згідно з п.1.3 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 04.03.2022 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в якій позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).
У відповідності до п.п. 2.1, 2.3 кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям «Погашення заборгованості» сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафу та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору. Позичальник здійснює повернення кредитору та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс) * процентна ставка за місяць) / ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за %. Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 05 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є Банківським днем позичальник зобов'язаний здійснити платіж не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у Графіку. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком.
Додатком №1 до кредитного договору №011/0040/525023 від 04.03.2019 визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом по кредитному договору №011/0040/525023 від 04.03.2019 здійснюється позичальником згідно зі встановленим графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
04.03.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (кредитор, позивач) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №127405/0040/328351, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.
На виконання умов кредитного договору №011/0040/525023 від 04.03.2019 позивачем було надано кредит відповідачу-1 в розмірі 75000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Фізичної особи-підприємця Ройтбліт Вікторії Вікторівни.
Судом встановлено, що з урахуванням часткового погашення кредиту сума заборгованості відповідача-1 за кредитним договором №011/0040/525023 від 04.03.2019 складає суму в розмірі 72274,70 грн., іншого відповідачами не доведено.
11.06.2021 позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу (від 10.06.2021) про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №011/0040/525023 від 04.03.2019, в якій вимагав протягом не більше 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені.
11.06.2021 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу (від 10.06.2021) про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №011/0040/525023 від 04.03.2019, в якій вимагав протягом не більше 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені.
В матеріалах справи також наявні анкети-заяви на отримання кредиту (форма для фізичної особи-підприємця) від 28.02.2019; лист ФО-П Ройтбліт Вікторії Вікторівни від 04.03.2019 №01 з проханням перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок позичальника; анкета поручителя (форма для фізичної особи) від 04.03.2019.
Виходячи з наявних матеріалів справи вимогу про повернення кредиту не було виконано ані відповідачем-1, ані відповідачем-2.
Іншого відповідачами не доведено.
Невиконання відповідачами своїх зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем-1 укладений кредитний договір №011/0040/525023 від 04.03.2019, на виконання умов якого позивач видав відповідачу-1 кредит в розмірі 75000 грн. та в подальшому заявив відповідачу-1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, яка відповідачем-1 задоволена не була. Іншого відповідачем-1 не доведено.
При цьому, господарський суд зазначає, що згідно з ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
За ст. 51 ЦК України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Згідно з ч.9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
За ч.1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 по справі №910/8729/18, у випадку припинення підприємницької діяльності ФО-П (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, та у зв'язку з тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.12.2019 фізична особа-підприємець Ройтбліт Вікторії Вікторівни припинила здійснення підприємницької діяльності та втратила статус фізичної особи-підприємця на підставі власного рішення, господарський суд дійшов висновку про заміну особи відповідача-1 по справі №916/3284/21 з фізичної особи-підприємця Ройтбліт Вікторії Вікторівни на фізичну особу - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
За ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вище встановлено судом, відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором, про що між позивачем і відповідачем-2 укладено договір поруки №127405/0040/328351 від 04.03.2019, умовами якого встановлено солідарну відповідальність перед банком. Вимогу позивача про дострокове повернення виданого відповідачу-1 кредиту та сплати платежів - відповідач-2 залишив без задоволення. Так само вимогу позивача про дострокове повернення виданого відповідачу-1 кредиту та сплати платежів не виконав і відповідач-1. Іншого відповідачами не доведено.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги ч.2 ст. 1050 ЦК України, умови укладеного між позивачем і відповідачем-1 кредитного договору, а також виходячи з того, що ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 не надано до суду жодних заперечень та/або інших доказів щодо наявності/відсутності/іншого розміру заборгованості по кредиту, господарський суд виходячи з наявних матеріалів справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» в частині стягнення з відповідачів солідарно 72274,70 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 72274,70 грн.
Іншого відповідачами не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів.
При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 №7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 1135 грн. покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити повністю.
2.Солідарно стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 72274 /сімдесят дві тисячі двісті сімдесят чотири/ грн. 70 коп. заборгованості.
3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 1135 /одну тисячу сто тридцять п'ять/ грн. судового збору.
4.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 1135 /одну тисячу сто тридцять п'ять/ грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 грудня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля