65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2707/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростандарт» (68404, Одеська обл., Арцизький р-н, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4/68, код ЄДРПОУ 40991372)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 2А, код ЄДРПОУ 35955107)
про стягнення 392271,93 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Карагяур Ф.Л., керівник
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагростандарт» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» про стягнення 392271,93 грн., з яких: 243443,40 грн. основного боргу, 79060,36 грн. пені, 49999,23 грн. інфляційних втрат, 19768,94 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ТОВ «Хімагростандарт» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №4 від 20.04.2018.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02.11.2021 о 14:30. Ухвалою суду від 02.11.2021 відкладено підготовче засідання у справі №916/2707/21 на 16.11.2021 о 16:15. У підготовчому засіданні 16.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2021 о 16:00. У судовому засіданні 30.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 21.12.2021 о 16:00.
У судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
У підготовчі та судові засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/2707/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідача не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагростандарт» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (покупець, відповідач) укладено договір, відповідно до якого продавець зобов'язався в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість.
Згідно з п.1.2 договору найменування товару визначено в додатках до цього договору, які складають його невід'ємну частину.
У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 договору розгорнутий асортимент та кількість товару, що постачається, визначаються у додатках до цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках до цього договору та у видаткових накладних щодо кількості товару перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п.4.1 договору термін поставки товару визначається у строк до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання грошових коштів продавцем від покупця.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору ціна за одиницю товару кожного найменування в національній валюті наводиться у додатках до цього договору. Загальна вартість товару з ПДВ визначається шляхом складання вартості окремих партій товару, визначених у додатках до цього договору. Якщо після укладення даного договору органами державної влади будуть введені додаткові податки, збори та/або інші обов'язкові платежі, які підлягають сплаті при ввезенні та/або митному оформленні товару, продавець залишає за собою право змінювати ціну товару на розмір введених податків, зборів та/або інших обов'язковий платежів.
У відповідності до п.п. 6.1, 6.2 договору сплата за товар повинна буде сплачена покупцем у наступні строки та за порядком: - 20% передплати від основної заявки покупцем сплачується після підписання цього договору в день отримання рахунку, по курсу НБУ, на дату рахунку; - залишкові 80% не пізніше 01.10.2018, по курсу НБУ на дату повного розрахунку по цьому договору. Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.
Відповідно до п.п. 7.1-7.3 договору поставка здійснюється транспортом продавця до складу покупця, продавець повідомляє покупця в телефонному режимі або через електронну пошту відповідальної особи про готовність прийняти товар, визначений цим договором, не пізніше, ніж через 7 днів після отримання грошових коштів. Покупець зобов'язується з'явитися не пізніше 10 (десяти) календарних днів на склад продавця, прийняти товар та за власний рахунок здійснити транспортування товару за межі складу продавця. В разі порушення покупцем строків попередньої оплати товару, а також в разі зволікання чи ухилення від укладення відповідного договору про забезпечення зобов'язань покупця (якщо таке передбачено цим договором) продавець має право затримати поставку товару на відповідний термін. Перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару та підписання видаткових накладних на товар.
Згідно з п.п. 9.1, 9.2 договору передача-приймання товару здійснюється в пункті поставки, вказаному в додатках до цього договору. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається чинним законодавством. Приймання товару за кількістю та видимими недоліками здійснюється покупцем в день його отримання від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність тари (упаковки), пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятий покупцем як належний. Підписання покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості.
У відповідності до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін. Строк дії цього договору становить 12 (дванадцять) місяців. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до п.п. 11.1-11.6 договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток у порядку, передбаченому чинним законодавством. За порушення строків виконання зобов'язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки. Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором становить три роки. Покупець зобов'язується негайно повертати належним чином складені (оформлені) оригінали первинних документів (видаткові накладні, довіреності) після фактичного отримання ним товару. До усунення вищевказаного порушення продавець має право притримати наступні поставки товару, при цьому вказане не буде вважатись порушенням продавцем зобов'язань стосовно строків поставки, визначених додатками до договору.
Згідно з п.п. 13.1, 13.2 договору у разі виникнення між сторонами спорів, пов'язаних з цим договором, такі спори сторони намагатимуться розв'язати шляхом переговорів між уповноваженими представниками сторін. У разі неможливості розв'язання спорів шляхом переговорів такі спори у встановленому порядку передаються на вирішення господарського суду.
У додатку №1 від 20.04.2018 до договору №4 від 20.04.2018 зазначено, що на момент укладення додатку №1 загальна вартість з ПДВ складає 310909,39 грн., в тому числі ПДВ 20%: 51818,23 грн. і сплачується покупцем в наступні строки: 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.
У додатку №2 від 15.05.2018 до договору №4 від 20.04.2018 зазначено, що на момент укладення додатку №1 загальна вартість з ПДВ складає 250213,20 грн., в тому числі ПДВ 20%: 41702,20 грн. і сплачується покупцем в наступні строки: 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.
У додатку №3 від 04.06.2018 до договору №4 від 20.04.2018 зазначено, що на момент укладення додатку №1 загальна вартість з ПДВ складає 70789,56 грн., в тому числі ПДВ 20%: 11798,26 грн. і сплачується покупцем в наступні строки: 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 420574,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-000041 від 30.04.2018 на суму 99571,68 грн., №РН-000103 від 30.06.2018 на суму 68830,56 грн., №РН-000104 від 30.06.2018 на суму 1959 грн., №РН-000102 від 30.06.2018 на суму 250213,20 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивач надав до суду товарно-транспортні накладні від 30.04.2018 на суму 99571,68 грн., від 30.06.2018 на суму 321002,76 грн.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач частково оплатив товар на суму 177131,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №21 від 24.04.2018 на суму 19914,34 грн., №23 від 25.04.2018 на суму 42267,55 грн., №39 від 16.05.2018 на суму 50042,64 грн., №962539 від 15.06.2018 на суму 13766,11 грн., №1335800 від 16.08.2018 на суму 23066,40 грн., №1443340 від 30.08.2018 на суму 28074,00 грн.
В матеріалах справи наявна претензія позивача на адресу відповідача №1 від 17.03.2021 про необхідність протягом 3 днів з дня отримання претензії належним чином виконати зобов'язання шляхом перерахування простроченої заборгованості в розмірі 243512,19 грн. Виходячи з наявних матеріалів справи, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Несплата відповідачем решти вартості поставленого товару стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за договором №4 від 20.04.2018, не сплатив у передбачені договором розміри та строки вартість поставленого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Хімагростандарт» про стягнення з відповідача 243443,40 грн. основного боргу.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені передбачена п.11.2 договору №4 від 20.04.2018.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання в повному обсязі.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд встановив факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 243443,40 грн. основного боргу. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати, позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення з відповідача також пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості поставленого товару, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, з урахування ненадання відповідачем контррозрахунків, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог ТОВ «Хімагростандарт» про стягнення з відповідача 79060,36 грн. пені, 49999,23 грн. інфляційних втрат, 19768,94 грн. 3% річних.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростандарт» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 2А, код ЄДРПОУ 35955107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагростандарт» (68404, Одеська обл., Арцизький р-н, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4/68, код ЄДРПОУ 40991372) 243443 /двісті сорок три тисячі чотириста сорок три/ грн. 40 коп. основного боргу, 79060 /сімдесят дев'ять тисяч шістдесят/ грн. 36 коп. пені, 49999 /сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять/ грн. 23 коп. інфляційних втрат, 19768 /дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім/ грн. 94 коп. 3% річних та 5884 /п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири/ грн. 08 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 28 грудня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля