Справа № 316/1584/21
Провадження № 2/316/956/21
"28" грудня 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Куценка М.О.
за участю секретаря судового засідання Нестерової Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання приміщення суду в м.Енергодарі Запорізької області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №316/1584/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком,-
Позивач ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі свого представника - адвоката Турчинського М.І. звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з вищезазначеною позовною заявою (а.с.2-5зворот).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.06.2021 позовну заяву залишено без розгляду та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позову (а.с.31-31зворот).
13.07.2021 позивачем ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі представника - адвоката Турчинського М.І. надано до суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд: стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2018 по 01.02.2020 в розмірі 6747,84 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позову, представник позивача зазначає, що рішенням виконкому Енергодарської міської ради №161 від 06.06.2018 ТОВ «Місто для людей Енергодар» починаючи з 01.08.2018 обслуговує багатоквартирні будинку в місті Енергодарі. 08.06.2018 укладено Договір №08/06/2018-77 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «Місто для людей Енергодар» та від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - міським головою міста Енергодара ОСОБА_3 якого уповноважено на укладання цього договору пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 06.06.2018 №161. Відповідно до вказаного Договору на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов'язок сплачувати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком. Пунктом 5 Договору визначено розмір і форму оплати послуг управителя відповідно до якого, замовник сплачує за надані послуги управителем щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень в розмірі 6,31 гривні на місяця за 1 квадратний метр у загальній площі житлового або нежитлового приміщенні у об'єкті яке перебуває у власності або у користуванні кожного зі співвласників.
Вказує також, що на відповідачів зареєстрованих за адресою АДРЕСА_2 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та у період з 01.08.2018 по 01.02.2020 надано послуги з управління багатоквартирним будинком за які кожного місяця відповідачі повинні сплачувати по своїй квартирі 448,01 грн., яка розраховується за формулою: тариф х загальну площу квартири. Відповідачі не здійснювали оплату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в наслідок чого виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом (а.с.34-38).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 16.07.2021 по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та відповідачам запропоновано подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзив на позов (а.с.43-43зворот).
Відповідачем ОСОБА_1 в особі її представника: адвоката Цигиці Л.М. за письмовим договором про надання правової допомоги (а.с.67-68) 29.10.2021 надано до суду, через канцелярію, письмовий відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнає. В заперечення зазначає на те, що позивачем не надано доказів надання послуг, надана позивачем Довідка, в якій наведено розмір заборгованості не містить ні даних розміру площі квартири, ні переліку послуг та їх вартості, періодичності їх надання та яких саме послуг, а отже, вважає, що позивачем не доведено розміру розрахунку заборгованості, враховуючи і те, що на його доведення актів виконаних робіт не надано. Вимоги про стягнення судових витрат також вважає безпідставними. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог позову (а.с.60-61зворот).
В судове засідання представник позивача ТОВ «Місто для людей Енергодар» - адвокат Турчинський М.І. не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «Місто для людей Енергодар» (а.с.70).
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та/або її представник - не з'явились, будь-яких заяв або клопотань до суду не надали.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв або клопотань, відозву чи заперечень проти позову до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Враховуючи зазначене, відсутність підстав для відкладення слухання справи визначених ч.2 ст.223 ЦПК України, суд ухвалив: провести розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положення пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Встановлено, що Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради 06.06.2018 р. прийнято рішення №161 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків», виконавцем послуг з управління багатоквартирними будинками визначено ТОВ «Місто для людей Енергодар» за об'єктом конкурсу №1 та за об'єктом конкурсу №2 і уповноважено міського голову Музику Павла Олексійовича, від імені співвласників багатоквартирного будинку підписати з ТОВ «Місто для людей Енергодар» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком що входив в об'єкт конкурсу №1 та конкурсу №2, строком на один рік (а.с.7).
Відповідно до частин 1, 3 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, яке виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до п.14 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», із змінами, управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності 01.07.2015, в разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі, якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово - комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таких органом. У такому разі ціна за послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.
Відповідно до п.5 ст.13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №150 від 13.06.2016 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2016 за №893/29023, було затверджено «Порядок проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», приписами пункту 6 розділу V якого було визначено, що протягом п'яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу, строком на один рік, який, від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує уповноважена особа виконавчого органу місцевої ради, за рішенням якого призначається управитель.
Судом не встановлено наявності доказів якими зазначене рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради №161 від 06.06.2018 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» визнано недійсним чи його скасовано, у встановленому законом порядку.
08.06.2018 між співвласниками багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , від імені яких діє Енергодарський міський голова Музика Павло Олексійович, якого уповноважено на укладання цього договору рішенням виконавчого комітету ЕМР від 06.06.2018 №161, згідно з Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», надалі іменовані - «Замовник», з однієї сторони та ТОВ «Місто для людей Енергодар», в особі директора Шепеленка Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту, який надалі йменується - «Управитель», з іншої сторони, було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №08/06/2018-77 (далі - Договір №08/06/2018-77) (а.с.8-10зворот)
Відповідно даних Акту прийняття-передачі об'єкта в управління (з балансу), який є Додатком №1 до вказаного Договору (а.с.11-13зворот) та який згідно п.24 Договору №08/06/2018-77 є його невід'ємною частиною (а.с.10зворот) - об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 передано з управління КП «Підприємства комунальної власності» ЕМР в управління ТОВ «Місто для людей Енергодар».
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватись виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку визначених таким договором.
Відповідно до п.5 Договору №08/06/2018-77, сторони погодились, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень 6,31 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників (а.с.8).
Відповідно до п.20, п.21 Договору №08/06/2018-77, надання послуг з управління багатоквартирним будинком розпочалось з 01.08.2018 року та Договір діє до 08.06.2019 (а.с.10) і в силу положень ч.6 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, наявності якої від сторін Договору, судом не встановлено.
У постанові від 16.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом не встановлено наявності доказів які б свідчили на те, що Договір №08/06/2018-77 припинено з підстав визначених як умовами самого Договору так і його скасовано чи визнано недійсним в цілому або частини його умов, у встановленому законом порядку та не є предметом даного позову визнання недійсним Договору №08/06/2018-77.
Слід зазначити, що Договір №08/06/2018-77 є колективним, тому обов'язкове укладення індивідуального Договору з кожним зі споживачів не потребується.
Матеріали справи не містять доказів, що у заявлений позивачем період, тобто з 01.08.2018 до 01.02.2020 надавачем послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 було визначено іншу особу.
Враховуючи зазначене, сам позивач «ТОВ «МДЛ м.Енергодар» у вказаний період був надавачем послуги з управління багатоквартирним будинком у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 1 Договору №08/06/2018-77 визначено зобов'язання управителя надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканців об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Відповідно до приписів положень ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV в редакції від 26.11.2016, яка була чинна на час прийняття Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради рішення №161 від 06.06.2018 та укладання Договору №08/06/2018-77, послуги, що відповідно до п.1 Договору №08/06/2018-77 зобов'язався надавати ТОВ «Місто для людей Енергодар», відносились до житлово-комунальних послуг.
На час надання послуг з управління багатоквартирним будинком за Договором №08/06/2018-77, був чинним Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 09.11.2017 №2189-VІІІ, частиною 1 статті 5 якого, послугу з управління багатоквартирним будинком віднесено до житлово-комунальної послуги, яка включає в себе: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно змісту підпунктів 2, 7, 11 пункту 10 Договору №08/06/2018-77, управитель (тобто ТОВ «Місто для людей Енергодар») зобов'язався: надавати послуги відповідно до вимог правил управління будинком; планувати на провадити діяльність з управління об'єктом відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил; укладати договори про надання житлово-комунальних послуг мешканцям об'єкта в установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі (а.с.9).
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.16 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії. У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ, споживач має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг укладеного безпосередньо зі споживачем послуг, само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, зобов'язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані).
Отже, обов'язок відповідачів зі сплати послуг не залежить від обставин укладення договору безпосередньо з самим споживачем та не є підставою для їх несплати за відсутності відповідного договору, а залежить від того, чи були такі послуги фактично надані та їх обсягу, а не лише надаровані.
Позивачем заявляється до солідарного стягнення з відповідачів заборгованість, як вказує позивач, з наданої послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2020 р. в загальній сумі 6747,84 грн., розрахунок якої наводиться позивачем у Довідці №01/279-03 від 29.04.2021 (далі - Довідка) (а.с.6).
Зі змісту зазначеної Довідки встановлено, що загальний розмір нарахованої позивачем заборгованості складається із щомісячних платежів за вказаний період. Проте, у змісті позову, представником позивача зазначається на те, що відповідачі повинні сплачувати кожного місяця по своїй квартирі 448,01 грн. (а.с.35), разом з тим, відповідно до наведеного розрахунку, вказана сума нараховується позивачем лише у серпні та вересні 2018 року, в подальшому, сума нарахувань зменшена позивачем, з підстав які не можливо встановити, оскільки сам розрахунок містить лише суми та не містить обґрунтувань з яких послуг та виходячи з якої вартості вони складаються, періодичності їх надання, тощо. Так, за жовтень 2018 року позивачем нараховується сума у 301,75 грн., а у період з 01.11.2018 по 01.02.2018, щомісячне нарахування відбувається у сумі по 374,88 грн.
При цьому, будь-які інші наявні у справі матеріали, не містять доказів, що послуги, визначені Договором №08/06/2018-77, які зобов'язався надавати позивач в будинку АДРЕСА_1 , фактично останнім надавалась, як на це зазначає у своїх правових позиціях Верховний Суд, як-то: акти виконаних робіт, кошторис понесених витрат, тощо, як на це зауважує і представник відповідача заперечуючи надання у вказаному будинку послуг з управління багатоквартирним будинком.
Іншого розрахунку, належних обґрунтувань та доказів на доведення відповідності проведеного позивачем розрахунку фактично наданим за ним послугам і понесеним витратам - суду надано не було.
Відповідно до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем не вказувалось про неможливість надання разом з позовною заявою доказів обставин на які він посилається і доведення здійсненого ним розрахунку розміру заборгованості. Клопотань про витребування доказів, в разі неможливості їх надання позивачем (ч.1 ст.84 ЦПК України), суду не заявлялось.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив правовий висновок про те, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи недоведеність позивачем належними доказами, які без сумніву свідчать на фактичне надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , визначених Договором №08/06/2018-77, у період який заявляється позивачем до стягнення з 01.08.2018 до 01.01.2020 у заявленому розмірі - 6747,84 грн., у суду відсутні підстави для покладення на відповідачів обов'язку з їх сплати.
За зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, про що зазначає у резолютивній частині рішення.
Позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. та витрат з правничої допомоги в сумі 1000 грн. (а.с.37зворот).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи зазначені положення законодавства, висновок суду про відмову в задоволенні позову, не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача як судовий збір так і витрати з правничої допомоги понесені позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 141, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
В задоволенні вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням п.п.15.5 п.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами та доповненнями).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. О. Куценко