Справа № 348/1718/21
20 грудня 2021 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвокатів Капака В.М., Гураша М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 244604 від 29.07.2021, складеного інспектором СРПП Надвірнянського РВП ГУПН в Івано-Франківській області, ст. лейтенантом поліції Цимбалюком Р.В. вбачається, що 29 липня 2021 року о 09 год. 31 хв. ОСОБА_1 в смт. Ланчин по вул. Незалежності, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «AUDI Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «А» правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «ALCOTEST 6810», в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином поштовим зв'язком.
Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвокати Капак В.М. та Гураш М.В. в судовому засіданні просили справу розглядати у відсутності ОСОБА_1 . Також заявили клопотання про закриття провадження по справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивують тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та вказав поліцейському, що алкогольні напої не вживав, а вживав медичні препарати. Також свідків на місці події не було. При цьому на відеозаписі зображено в якості свідків осіб, які є учасниками ДТП, тобто зацікавленими особами. Крім того на відеозаписі не зазначено, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці події та відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Окрім цього в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про здійснення відеофіксації, тому вказані відеозаписи не можуть бути визнані судом доказами у даній справі. Також запис не здійснювався на бодікамеру поліцейського. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем 29.07.2021 о 09.31 год. При цьому з витягу з приладу "Драгер" вбачається, що тест проведено 29.07.2021 о 10.40 год. Однак протокол про адміністративне правопорушення чомусь складено 29.07.2021 о 11.45 год.
За приписами ст.ст. 268, 277-2 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому захисники заявили клопотання про розгляд справи у його відсутності, суддя дійшов висновку, що дані матеріали можливо розглянути в його відсутність.
В судове засідання в якості свідка викликався поліцейський СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , який складав вказаний адміністративний протокол, та свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , однак поліцейський ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись завчасно належним чином рекомендованою кореспонденцією. Свідок ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій зазначив, що не має змоги з'явитись в судове засідання по стану здоров'я. Свідком ДТП не був.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка ставиться у вину ОСОБА_1 , встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі за текстом - Порядок).
Таким чином законодавство чітко регламентує огляд водія для визначення стану сп'яніння, дотримання визначеної процедури та порядку якого є однією з підстав для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.3 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Тобто працівник поліції, встановивши факт керування автомобілем особою, в якої наявні ознаки алкогольного сп'яніння, дотримуючись встановленого законом порядку, повинен запропонувати водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу. У разі незгоди водія або із результатами огляду або на проведення зазначеного огляду поліцейським, такий огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров'я.
Згідно п.п. 3, 5 розділу ІІ Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 244604, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат «Драгер», письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , рапорт поліцейського Цимбалюка Р.В., відеозаписи, які містяться на компакт-диску, тощо.
Судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску «DVD-R» в матеріалах справи, на яких зображено, як на запитання працівника поліції чоловік, який представився як ОСОБА_1 , повідомив, що алкогольні напої не вживав, однак вживав медичні препарати. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» чоловік погодився та кілька разів подув у прилад. Результат тесту показав стан алкогольного сп'яніння - 0,84%. При цьому працівник поліції не запитав у ОСОБА_1 , чи погоджується він із вказаним результатом.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та рапорт поліцейського судом не можуть бути визнані достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, осільки вказані особи в судове засідання не з'явились та особисто пояснення в судовому засіданні не надавали. За таких обставин посилання суду на письмові пояснення свідків і рапорт поліцейського при запереченні вини правопорушника є недопустимими доказами, оскільки в такому випадку судом буде порушено фундаментальний принцип правосуддя, а саме безпосередність судом дослідження доказів шляхом допиту вказаних осіб.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та витяг з приладу «Драгер» від 29.07.2021 також не є належними та достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки дані документи суперечать відеозаписам щодо згоди ОСОБА_1 з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер». Окрім цього у витязі з приладу вказано «Прилад № ARBH-0653», однак до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, в якому вказано № приладу «ARBF-0441».
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем 29.07.2021 о 09.31 год. При цьому з витягу з приладу "Драгер" вбачається, що тест проведено 29.07.2021 о 10.40 год. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено 29.07.2021 о 11.45 год., тобто більш як за годину після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Згідно ч. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища ( відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу VII вищезазначеної Інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст. 251КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено відеозаписи, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 з яких вбачається, що відеофіксація зазначених в протоколі обставин, не здійснювалась, як цього вимагає зазначена Інструкція.
Відповідно суд не має можливості становити, чи роз'яснювалися працівниками поліції причини зупинки транспортного засобу, права та обов'язки ОСОБА_1 передбачені законодавством України. Також відеозаписи не відображають повністю обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі і інформацію щодо згоди ОСОБА_1 з результатами проходження тесту. Окрім цього в протоколі відсутній запис про те, що здійснювався відеозапис, та відсутнє посилання на технічний засіб яким такий запис здійснювався. Верховний Суд 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а роз'яснив, що у постанові в справі про АПП повинно бути зазначено посилання на те, що проводився відеозапис та посилання на технічний засіб яким такий запис здійснювався. В разі відсутності такого посилання такий відеозапис судом визнається недопустимим доказом і не може бути використаний як доказ у справі. Тому вказані відеозаписи визнаються судом недопустимим доказом і не можуть бути використані як доказ у даній справі.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при здійснені процедури огляду на стан сп'яніння не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порушення здійснення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки працівником поліції, як того вимагає закон - є порушенням норм складання протоколу, а тому в силу ст. 266 ч. 5 КУпАП такий огляд, та складений за його наслідками протокол про адміністративне правопорушення є недійсним.
Враховуючи наведене, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом приходить до переконання у недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Отже, згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 221, 247, 251, 252, 256, 266, 268, 277-2, 280, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.