Справа №348/1060/21
20 грудня 2021 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Нагорняк Г.М.,
з участю: представника позивача, адвоката - Капака В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Просив суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 29.10.2005 року у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 29, неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити проживати з ним та стягнути з відповідача в його користь документально підтверджені судові витрати.
07.06.2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконкому Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому просила визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з нею, ОСОБА_2
30.07.2021 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд розірвати укладений між ним та ОСОБА_2 шлюб, а також стягнути з відповідача в його користь документально підтверджені судові витрати.
Разом з тим, 13.08.2021 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про залишення її зустрічного позову без розгляду.
Згідно ухвали суду від 20.12.2021 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, за її заявою було залишено без розгляду.
Свої позовні вимоги щодо розірвання шлюбу ОСОБА_1 мотивує тим, що 29.10.2005 року він зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 29.
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, між ними часто виникали сварки і суперечки. З 10.05.2021 року вони з дружиною проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують жодних сімейних відносин. Крім того, вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Вважає, що їхні сімейні відносини остаточно розірвані та примирення між ними неможливе, а шлюб носить тільки формальний характер, в зв'язку з чим він просить його розірвати.
В судовому засіданні представник позивача вимоги ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про їх зменшення, підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, проте направила поштовим зв'язком на адересу суду заяву, в якій не заперечує щодо розірвання шлюбу, а тому також просить його розірвати та розглянути дану справу у її відсутності.
Крім того, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач просила суд після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Вислухавши представника позивача, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про шлюб, що долучене до матеріалів справи, згідно якого вказаний шлюб зареєстровано 29.10.2005 року у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 29 (а.с.4).
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 6).
Разом з тим судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини та проживають окремо протягом часу, який оцінюється тривалим, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, а тому їх шлюб носить формальний характер.
Відповідно до змісту п.10 Постанови пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що сторони протягом тривалого часу проживають окремо, не підтримують сімейних відносин і не мають наміру підтримувати їх в подальшому та стверджують, що вони як подружжя втратили почуття поваги та любові один до одного, наміру зберегти сім'ю у них немає.
За таких обставин суд вважає, що позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підставний, так як в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи, які викладені в позовній заяві і які не спростовано відповідачем та встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Позивач та відповідач не вживають заходів для примирення, тривалий час не підтримують жодних стосунків як подружня пара, а за таких обставин даний шлюб існує формально.
Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 слід розірвати.
Також, у відповідності до ст.113 СК України, після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 слід відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Крім того, судом перевірено, що сторони дійшли спільної згоди щодо місця проживання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ними, а саме позивачем зменшено позовні вимоги в цій частині, а відповідачем залишено свій зустрічний позов без розгляду щодо визначення місця проживання дитини, а тому питання про місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу судом не вирішується.
Що стосується розподілу судових витрат по даній справі, суд констатує наступне.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача копії договору про надання правової допомоги №46/2021 від 15.05.2021 року, попереднього розрахунку суми судових витрат від 17.05.2021 року, квитанції №14/2021 від 15.05.2021 року, витрати на правничу допомогу склали 3000 грн. 00 коп.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідача в користь позивача, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, а саме в розмірі 3000 грн. 00 коп. згідно квитанції №14/2021 від 15.05.2021 року.
Крім того, з відповідача в користь позивача слід стягнути також 908 грн. 00 коп. сплаченого судового збору, а всього судових витрат - 3908 грн. 00 коп.
На підставі ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який зареєстрований 29.10.2005 року у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 29 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 - 908 грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 3000 грн. витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, а всього 3908 грн. 00 коп.
Після розірвання шлюбу відновити відповідачу ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
складено 24.12.2021 року.