Справа № 640/20364/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” про визнання протиправним та скасування висновку, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” з позовом до Північного офісу Держаудитслужби за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” та просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі “Будівництво освітніх установ та закладів. Коригування та розробка проектно-кошторисної документації “Реконструкція спеціалізованої школи №114 на вул. Фрунзе, 87/89 у Подільському районі м. Києва” (ідентифікатор: UA-2018-06-23-000753-b).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не допускав порушень частини 1 статті 10, частини 2 статті 23, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі “Будівництво освітніх установ та закладів. Коригування та розробка проектно-кошторисної документації “Реконструкція спеціалізованої школи №114 на вул. Фрунзе, 87/89 у Подільському районі м. Києва” (ідентифікатор: UA-2018-06-23-000753-b) в частині встановлених порушень Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” положень частини 1 статті 10, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі”;
- в іншій частині висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі “Будівництво освітніх установ та закладів. Коригування та розробка проектно-кошторисної документації “Реконструкція спеціалізованої школи №114 на вул. Фрунзе, 87/89 у Подільському районі м. Києва” (ідентифікатор: UA-2018-06-23-000753-b) залишено без змін;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 18, код ЄДРПОУ 40479560) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (01001, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-а, код ЄДРПОУ 03366500) сплачений ним судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, відповідно до змісту яких останній, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в даній частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за наслідками моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення позивачем частини статті 10, частини 2 статті 23, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, за наведених в апеляційній скарзі доводів, апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим у зв'язку з чим просять суд апеляційної інстанції його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційні скарги зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими, та безпідставними. Проте, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку наявним у справі доказам, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Наказом Північного офісу Держаудитслужби від 30.06.2020 №109 “Про початок моніторингу закупівель” відповідно до частини 2 статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 наказано затвердити Перелік процедур закупівель для здійснення моніторингу, зокрема, оголошення UA-2018-06-23-000753-b.
За наслідком здійснення моніторингу, оголошення UA-2018-06-23-000753-b - Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 17.07.2020 №905/388, який затверджений начальником Північного офісу Держаудитслужби Олександром Карабановим 17.07.2020 (далі - спірний та/або оскаржуваний висновок).
У спірному висновку вказано, про порушення позивачем частини статті 10, частини 2 статті 23, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.
З огляду на встановлені порушення, керуючись статтями 2, 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України” відповідачем зобов'язано Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходи щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформації та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись із спірним висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи обставини порушення Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” положень частини 1 статті 10, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 37 Закону України “Про публічні закупівлі” не встановлено.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Щодо порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що в складі пропозиції третьої особи (переможця закупівель) відсутні посвідчення працівників, чим не дотримано вимоги пункту 2.2 Додатку №2 тендерної документації.
Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Додатку №2 тендерної документації подається довідка, що містить інформацію про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (зразок №2).
В якості документального підтвердження надаються копії дипломів, посвідчень працівників та документів, які підтверджують трудові взаємовідносини з учасником (копія наказів або копія трудових книжок або інші документи згідно КЗпП). Учасник-нерезидент повинен надати копію наказів або копії трудових книжок з урахуванням особливостей законодавства країни, в якій цей Учасник зареєстрований (аналоги документів).
Як свідчить інформація розміщена на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-06-23-000753-b, ТОВ “Архі-Лайф” у складі пропозиції надано накази працівників, сертифікати працівників, дипломи кваліфікаційних працівників, довідка щодо кваліфікаційних працівників.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про недотримання вимог пункту 2.2 Додатку №2 тендерної документації, адже наданні третьою особою документи в повній мірі відповідають умовам тендерної документації. Висновок відповідача в цій частині, є формальним, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем досліджувалося в повній мірі надані ТОВ “Архі-Лайф” документи в цій частині.
Отже, висновок відповідача в частині порушення позивачем пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922-VIII є необґрунтованим.
Щодо порушення частини 1 статті 10 Закону №922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
В оскаржуваному висновку відповідачем вказано, що додаток №2 до Договору - Договірна ціна (розрахунок договірної ціни на проектно-вишукувальні роботи на виконання робіт) оприлюднено не в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що між позивачем та третьою особою укладено договір підряду №18/Б-Ф87/89-Пр від 14.08.2018 (далі - договір підряду).
Додатком №2 договору підряду затверджено календарний план виконання проектно-кошторисної документації по об'єкту. Тобто, зміст спірного рішення в цій частині не відповідає фактичним обставинам справи. Між тим, протокол погодження договірної ціни на створення і передачу проектної документації викладено в додатку №1 до договору підряду.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції та апеляційної інстанції позбавлені можливості об'єктивно надати оцінку наявності порушення позивачем частини 1 статті 10 Закону №922-VIII, адже оскаржуване рішення в цій частині є неточним.
При цьому, відповідачем, як у відзиві, так і в апеляційній скарзі, зазначено виключно норму права, при цьому взагалі не наведено, які документи досліджувалися та в чому полягає порушення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність складу порушення КП “Київжитлоспецексплуатація” частини 1 статті 10 Закону №922-VIII. Доказів зворотного, у тому числі, пояснень в цій частині відповідачем (апелянтом) не надано, як до суду першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи.
Що ж стосується перевірки наявності/відсутності порушення позивачем частини 1 статті 37 Закону №922-VIII, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 36 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 4 статті 36 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
При цьому, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (ч. 5 ст. 36 Закону №922-VIII).
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що договір про закупівлю є нікчемним, серед іншого, у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону №922-VIII, а саме: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Проте, зміст частин 4, 5 статті 36 Закону №922-VIII дає суду підстави дійти до висновку, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Тобто, законодавцем чітко визначено можливість продовження строку дії договору про закупівлю у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Так, відповідач дійшов до висновку, що додаткові угоди до договору підряду укладенні з порушенням частини 4 статті 36 Закону №922-VIII, адже укладені без документального підтвердження обставин, які мали своїм наслідком продовження терміну виконання робіт, що, в своїй сукупності, свідчить про те, що додаткові угоди від 30.07.2019 №4, від 29.11.2019 №5, від 26.12.2019 №6 є нікчемними.
Судом першої інстанції встановлено, що у додатковій угоді №4 до договору підряду, середі іншого, зазначено наступне: “відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” №15/07/19 від 15.07.2019 щодо продовження строку дії Договору, Сторони дійшли згоди внести зміни до п.2.2, 2.3 Договору....”
Позивачем в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” 17.07.2020 на запит Північного офісу Державної аудиторської служби про надання пояснень було опубліковано лист Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” №15/07/19 від 15.07.2019, у якому зазначено об'єктивні обставини щодо необхідності виконання додаткових проектних робіт, а саме - необхідність комплексного проектування стадії “Проект”.
Також у даному листі міститься посилання на інший попередній лист Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” №23/04/19 від 23.04.2018, у якому зазначено об'єктивні обставини необхідності внесення змін до Договору у зв'язку із суттєвими змінами у законодавстві - внесенням Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України змін до більше ніж 16-ти державних будівельних норм (ДБН) та у зв'язку із чим постала необхідність вносити зміни у рішення, закладені попередніми генпідрядниками по Об'єкту у проектну документацію стадії Проект. Також у листі було наведено деталізацію, які саме проектні рішення потребують змін.
Лист Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” №23/04/19 від 23.04.2019 було надано позивачем в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” 16.07.2020 на запит відповідача
У листі від 23.04.2019 №23/04/19 третьою особою повідомлено про аргументовані обґрунтування та професійний план вирішення проблеми із дотриманням чинного законодавства України, виходячи з чого сторонами Договору були погоджені та підписані зміни до Договору.
У додатковій Угоді №5 до договору зокрема зазначено наступне: “відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” № 28/11/19 від 28.11.2019 щодо продовження терміну виконання робіт, Сторони дійшли згоди внести зміни до п.2.2 Договору...”.
Позивачем в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” 17.07.2020 на запит відповідача про надання пояснень було опубліковано лист третьої особи №28/11/19 від 28.11.2019, у якому зазначено об'єктивні обставини щодо необхідності продовження терміну виконання проектних робіт до 26.12.2019 у зв'язку із виявленими обставинами щодо розміщення спортивних майданчиків, які частково потрапляють у санітарно-захисну смугу інженерно-водопровідної мережі, що потребує додаткових погоджень та висновку ДУ “ІГЗ імені О.М. Марзєєва НАМН України”.
У додатковій Угоді № 6 до договору, зокрема, зазначено наступне: “відповідно до листа “Prozorro” №23/12/19 від 23.12.2019 щодо продовження терміну виконання робіт, Сторони дійшли згоди внести зміни до п.2.2, 2.3. Договору....”.
Позивачем в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” 17.07.2020 на запит Північного офісу Держаудитслужби про надання пояснень було опубліковано лист Товариства з обмеженою відповідальністю “Архі-Лайф” №23/12/19 від 23.12.2019, у якому зазначено об'єктивні обставини щодо необхідності продовження строку виконання робіт та дії договору. Також у даному листі міститься посилання на лист від позивача №062/15/1/18-5628 від 19.12.2019, у якому йдеться про підтвердження об'єктивних обставин, які не залежали від третьої особи та позивача, а саме: зміна законодавства у ДБН, необхідність виконання додаткових проектних робіт з переносу інженерних мереж, та отримання позитивного Експертного звіту по об'єкту після виконання усіх зазначених робіт, а також погодження позивачем продовження строку дії договору. Вказаний лист наданий відповідачу 16.07.2020 та розміщено в електронній системі публічних закупівель.
Проаналізувавши наведене, у взаємозв'язку із положеннями пункту 4 частини 4 статті 36 Закону №922-VIII колегія суддів вказує на відсутність обставин передбачених частиною 1 статті 37 Закону №922-VIII для висновку, що додаткові угоди від 30.07.2019 №4, від 29.11.2019 №5, від 26.12.2019 №6 є нікчемними.
Так, пункт 4 частини 4 статті 36 Закону №922-VIII пов'язує право замовника на продовження строку дії договору про публічні закупівлі із наявністю документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, однак не деталізує та не конкретизує, якими саме документами такі обставини підтверджуються. На думку суду, в кожному конкретному випадку продовження строку дії договору про публічні закупівлі слід детально досліджувати пояснення замовника та переможця таких закупівель про підстави продовження останнього. Єдиного алгоритму до визначення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку договору про публічні закупівлі, як і визначення поняття “об'єктивні причини” Закон №922-VIII не містить.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. що під час розгляду адміністративної справи обставини порушення Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” положень частини 1 статті 37 Закону №922-VIII не встановлено, а тому висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального права, а скарга відповідача є необґрунтованою.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (змісту висновку відповідача, який оскаржується) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.В. Кузьменко