Справа № 620/1109/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Горчинський» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство «Горчинський» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2021 № 2328493/35836454 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 01.10.2020 № 26 та від 19.01.2021 № 2328494/35836454 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 06.10.2020 року № 27;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані фермерським господарством "Горчинський" податкові накладні від 01.10.2020 № 26 та від 06.10.2020 № 27, датою їх фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним у встановлений строк подано пояснення та вичерпний перелік документів необхідний для розблокування та реєстрації податкової накладної, отже оскаржуване рішення є протиправним.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.01.2021 № 2328493/35836454 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 01.10.2020 № 26 та від 19.01.2021 № 2328494/35836454 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 06.10.2020 року № 27;
- зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані фермерським господарством "Горчинський" податкові накладні від 01.10.2020 № 26 та від 06.10.2020 № 27, датами їх фактичного подання;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь фермерського господарства "Горчинський" судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп.;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь фермерського господарства "Горчинський" судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем для реєстрації податкових накладних від 01.10.2020 року № 26 та № 27 від 06.10.2020 року не підтверджено наявність трудових ресурсів, оскільки одна особа не могла обробки площі 449,43 га землі.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби” від 30 вересня 2020 року № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі Головне управління ДПС у Чернігівській області).
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” від 30 вересня 2020 року № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Головне управління ДПС у Чернігівській області.
Наказом Державної податкової служби України “Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій” від 24 грудня 2020 року №755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року №529 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби”, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови №893.
Враховуючи викладене, колегія суддів допускає процесуальну заміну Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (ЄДРПОУ 43143966) відповідно до частини 1 статті 52 КАС України з на Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124).
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.
Апелянтом, заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Отже, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФГ "Горчинський" є юридичною особою приватного права, яке створено 18.03.2008 року.
Протягом всього періоду діяльності господарства основним видом його діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Допоміжна діяльність: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; та інші.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області та є платником податку на додану вартість з 2009 року.
Так, 28.09.2020 між позивачем (за договором - Продавець) та ТОВ "Пальміра Плюс" (за договором - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів № 28/09/20-1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. даного Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити Товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводиться в Додатках до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід'ємною частиною цього Договору.
Крім того, 28.09.2020 між Продавцем та Покупцем, до даного Договору було укладено Додаткову угоду № 1, яка за своїм змістом є Специфікацією, в якій сторонами було визначено: назву товару, кількість товару, ціну за одиницю товару та його загальну суму.
Відповідно до даної специфікації, товаром що постачався було просо врожаю 2020 року українського походження кількістю 26 тон (+/- 10%), загальна вартість якого становить 140 400,00 грн (сто сорок тисяч гривень чотириста гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ.
Відповідно до видаткової накладної від 01.10.2020 року № 18 Продавцем було поставлено, а Покупцем отримано просо врожаю 2020 року українського походження, кількістю 25,98 тон на загальну суму 140 292,00 грн (сто сорок тисяч двісті дев'яносто дві гривні 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 23 382,00 грн.
Також, 05.10.2020 між Продавцем та Покупцем, до даного Договору було укладено Додаткову угоду № 2, яка за своїм змістом також є Специфікацією, в якій сторонами було визначено: назву товару, кількість товару, ціну за одиницю товару та його загальну суму.
Відповідно до даної специфікації, товаром що постачався було просо врожаю 2020 року українського походження кількістю 175 тон (+/- 10%), загальна вартість якого становить 927 500,00 грн (дев'ятсот двадцять сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ.
Згідно видаткової накладної від 06.10.2020 року № 19 Продавцем було поставлено, а Покупцем отримано просо врожаю 2020 року українського походження, кількістю 112,54 тон на загальну суму 596 462,00 грн (п'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят дві гривні 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 99 410,33 грн.
За даними господарськими операціями Позивачем було сформовано та направлено до податкового органу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.10.2020 № 26 на загальну суму 140292,00 грн, яка направлена на реєстрацію 27.10.2020, та податкову накладну від 06.10.2020 № 27 на загальну суму 596462,00 грн, яка направлена на реєстрацію 27.10.2020.
Через програму електронного документообігу, 28.10.2020 позивач отримав електронні квитанції, де зазначено: “Документ прийнято. Відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1008, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.
Позивачем 14.01.2021 року до ГУ ДПС у Чернігівській області було направило Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Серед переліку поданих документів, в т.ч. були: договір купівлі- продажу товарів № 28/09/20-1 від 28.09.2020, Додаткова угода № 1 від 28.09.2020 до даного Договору, Додаткова угода № 2 від 05.10.2020 до даного Договору; видаткова накладна № 18 від 01.10.2020 на суму 140 292,00 грн, видаткова накладна № 19 від 05.10.2020 на суму 596 462,00 грн; платіжні доручення про перерахування грошових коштів в загальній сумі 736754,00 грн; товарно-транспортні накладні: № 18 від 01.10.2020, № 19/1 від 06.10.2020, № 19/2 від 06.10.2020, № 19/3 від 06.10.2020 та № 19/4 від 06.10.2020; технічні паспорти на підтвердження наявності у власності та користуванні с/г техніки (тракторів, комбайна); податкова декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік з відомостями з відомостями про наявність земельних ділянок; звіт № 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур в 2020 році; звіт № 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 жовтня 2020 року; звіт № 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду в 2020 році та інші.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області своїми рішеннями від 19.01.2021 № 2328493/35836454 та № 2328494/35836454 відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних, з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинено із зазначенням причини: “недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності”.
Рішення від 19.01.2021 №2328493/35836454 та №2328494/35836454 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, були оскаржені Позивачем в адміністративному порядку до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.
За результатами їх розгляду, подані скарги були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України без змін.
Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 і Порядок № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Положення п. п. 6, 7 Порядку №117 визначають, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Підпунктами 3, 4 п. 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
В свою чергу, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про застосування контролюючим органом не передбаченої законодавством підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.
Разом з цим, підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених в.о. голови ДФС України 07 серпня 2019 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 06 серпня 2019 року, містив шість підстав для віднесення платника податків до ризикових. А тому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Всупереч зазначеному, контролюючим органом не визначено, під дію якого саме з критеріїв, що містяться у вказаному підпункті, підпадає позивач та які конкретно пояснення та/або документи йому слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій, що, у свою чергу, позбавило позивача можливості визначити межі необхідних документів та пояснень щодо господарської операції.
Крім того, застосовуючи критерії ризиковості, що визначені у листі ДФС України від 07 серпня 2019 року, контролюючим органом не було враховано, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.
Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом підстави зупинення реєстрації податкової накладної та, відповідно, конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить ні конкретного критерію, якому, на думку контролюючого органу, відповідає платник, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Проте, ФГ «ГОРЧИНСЬКИЙ» надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарської операції.
Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії №2328493/35836454, № 2328494/35836454 від 19.01.2021року.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.
Разом з тим, всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття, податковим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як і не зазначено причини та мотиви, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Так, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на надання позивачем документів, складених із порушенням вимог законодавства, оскільки вказані обставини є окремою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та, як вбачається зі спірного рішення, не були покладені в основу прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Так, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі “Рисовський проти України” Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування” не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області № 2328493/35836454, № 2328494/35836454 від 19.01.2021року про відмову в реєстрації податкових накладних № 26 від 01.10.2020 року та № 27 від 06.10.2020 року та віднесення Фермерського господарства «Горчинський» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, прийняті відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком № 1165 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останні підлягають скасуванню.
Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У зв'язку з цим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав Фермерського господарства «Горчинський» є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкові накладні № 26 від 01.10.2020 року та № 27 від 06.10.2020 року.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів критично ставиться до посилання апелянта на те, що у позивача недостатні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач задіяв як власну матеріально-технічну базу, так і орендовану, а також власні трудові ресурси що не заборонено вимогами чинного законодавства.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Допустити заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (ЄДРПОУ 43143966) на Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (ЄДРПОУ 44094124).
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
А.Ю. Кучма