22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 140/4271/21
адміністративне провадження № К/9901/41230/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року
у справі №140/4271/21
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Державної судової адміністрації України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області,
про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди,-
15 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної судової адміністрації України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/4271/21.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відмовлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, а зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недолікі касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102935325487) копія ухвали суду від 06 грудня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 10 грудня 2021 року.
20 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання, у якому зазначає, що не може виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у встановлений у ній строк з причин, що не залежать від відповідача, а саме через відсутність бюджетних асигнувань.
У зв'язку з чим, скаржник просить відстрочити строк сплати судового збору у даній справі до прийняття судом рішення за результатом її розгляду.
Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ, положення якого органам Державній судовій адміністрації України не надано пільг щодо сплати судового збору.
Відмовляючи Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в задоволені клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору та залишаючи касаційну скаргу без руху, відповідачу надавалась можливість виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2021 року, однак скаржник даним правом і можливістю не скористався.
Зокрема, мотивувальна частина ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2021 року містить правове обґрунтування та відповідні аргументи щодо відмови в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу цієї касаційної скарги.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Отже посилання відповідача, як на підставу неможливості сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, на відсутність грошових коштів, Суд вважає безпідставним, оскільки скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому вказані обставинними не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги.
Крім цього, Суд звертає увагу скаржника на те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином, повторне клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, наведені в ньому обставини вже розглядалися Верховним Судом із зазначенням про відсутність підстав для відстрочення від сплати судового збору, передбачених статтею 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких інших заяв чи клопотань на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року, від скаржника не надходило.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/4271/21 - повернути скаржнику.
3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду